Комплексна підготовка виробництва до заміни продукту

Науково – технічний процес передбачає зміну покоління машин, механізмів, обладнання. А це в свою чергу приводить до різкого підвищення продуктивності праці.
В умовах конкуренції товарна політика підприємства повинна бути направлена в майбутнє і враховувати, що всі товари не залежно від успіху з часом відходять з ринку і необхідно вести підготовку до випуску нової продукції. Новий товар в цьому змісті розуміють як модифікацію чи нововведення. Щоб товар завоював ринок він повинен мати бажані для споживача критерії, бути унікальними, а споживачі повинні мати інформацію про його характеристику.
Процес розробки і освоєння виробництва нової продукції на підприємстві сформувався як самостійна підготовча стадія процесу виробництва і отримав назву технічна підготовка виробництва нової продукції (товару нової ринкової новизни).
Під технічною підготовкою виробництва розуміють сукупність процесів наукового, технічного і організаційно – економічного характеру, які направлені на розробку, освоєння нових видів продукції, які здійснюються від початку наукових досліджень до введення виробу в експлуатацію і визначають технічний рівень, якість і ефективність нової продукції як у виробництві ( на підприємстві ) так і в експлуатації (у споживача). В законодавчих актах про підприємство сказано, що діяльність підприємства в НТП повинна бути підпорядкована випуску продукції високої якості, конкурентно – спроможної на світовому ринку, своєчасне її оновлення, найбільш повне задоволення споживачів.
Планомірне і своєчасне оновлення продукції на підприємствах стало постійно діючим фактором. На сучасному ринку створенню товарів ринкової новизни повинні допомагати нові відкриття і винаходи, що дає змогу тісно взаємодіяти з процесом наукових досліджень з технологічною підготовкою виробництва.
Основними завданнями технічної підготовки виробництва ( ТПВ) являється забезпечення безперервного технологічного прогресу в усіх галузях народного господарства шляхом максимального задоволення потреб населення.
ТПВ включає такі процеси:
Науково – дослідний;
Дослідно – конструкторський;
Технологічний;
Організаційно – економічний.
Науково – дослідні роботи – це комплексне дослідження ринку, покупців і конкурентів, вивчення патентної інформації, пошук задумів нового товару, комерційний аналіз, оцінка і відбір ідей, розробка нових товарів і визначення їх конкурентоспроможності, завоювання долі ринку. Цей етап в сучасних умовах на підприємстві виконує служба маркетингу.
Дослідно – конструкторські розробки – комплекс робіт по створенню конструкторської документації на нову продукцію, виготовлення її дослідних зразків.
Технологічний етап – включає роботу по створенню і вдосконаленню технологічних процесів виготовлення продукції, розробка конструкцій інструментів, оснастки і спецобладнання для її виробництва, виконання планування цехів на виробництво нових виробів, маршрутів руху моторів.
Організаційно – економічний етап – комплекс взаємозв’язаних процесів організації, планування обліку і контролю, матеріально – технічного забезпечення, збуту і фінансування, які забезпечують перехід до виробництва нової продукції.
Ділення процесу створення і освоєння нової продукції на етапи умовне. На практиці передбачається переплетення цих робіт.
Розробка системи і постановка продукції на виробництво передбачає:
- Впровадження нової техніки;
- Зміна конструкції діючих виробів;
- Впровадження мироприємств, не зв’язаних зі зміною конструкції діючих виробів.
В 1987 році в Парижі Міжнародна торгова палата розробила і затвердила серію міжнародних стандартів, згідно якої кожний виробник нової продукції повинен дотримуватись напрямків діяльності, починаючи маркетингом і закінчуючи розпродажем.
На сьогоднішній день діє затверджений в 1988 році Єдиний перелік робіт Єдиної системи технічної підготовки виробництва.
Науково – дослідні роботи по створенню нового товару на підприємствах виконуються одним із підрозділів служби маркетингу. Необхідно розрізнити НДР підприємства і НДР в системі науково – технічного прогресу ( НТП ).
Наукові дослідження в системі НТП діляться на теоретичні і прикладні.
Теоретичні – це відкриття, під яким розуміють встановлення невідомих раніше об’єктивно історичних закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, які вносять корінні зміни в рівень пізнання.
Прикладні дослідження використовують теоретичні знання, вишукують можливості і області їх застосування безпосередньо в практиці роботи підприємств і закінчуються рекомендаціями по розробці технічних завдань на проектування нових виробів, обладнання, механізмів.
На основі пропозицій наукових досліджень виникають винаходи – це нове або яке має суттєві відмінності вирішення любого завдання в області народного господарства і яке дає позитивний ефект. Винахід повинен відрізнятися від раніше відомих аналогів в світовій практиці.
На підприємствах використовують як винаходи так і рацпропозиції, під якими розуміють нововведення для даного підприємства. Ці рацпропозиції відрізняються від винаходів, вони не вносять принципових змін в раніше освоєні на даному підприємстві пропозиції, а тільки доповнюють їх і дають певний ефект для підприємства.
В 1985 році на підприємствах створюються відділи патентування, в роботу яких включені перевірка досягнень науки і як їх можна застосувати на яких підприємствах і в яких країнах.
Конструкторська підготовка виробництва – це сукупність взаємозв’язаних процесів по створенню нових або вдосконаленню діючих конструкцій виробів. Цей етап ТПВ виконується відділом головного конструктора, в який входять технічна база для в-ва дослідного зразка і його випробовування (експериментальний цех). Виконується конструкторська підготовка з застосуванням вимог єдиної системи конструкторської документації, яка складається із таких статей:
Складання технічного завдання – складають спільно з представниками замовника і підприємства. В ньому відображаються тактико-технологічні вимоги замовника – умови і режим експлуатації товару, необхідні технічні параметри і характеристики, ресурси, обладнання, об’єм випуску, зовнішній ринок, умови зберігання, дизайн, тара, упаковка, секретність. Затверджує керівник підприємства.
Розрахунок технічної пропозиції – розрахунки технічних параметрів і економічної ефективності, які дають можливість розробити новий виріб. Розрахунки виконують по декількох варіантах, аналізується і відбирається оптимальний варіант по якому очікується економічний ефект.
Ескізний проект – виконується на в масштабі, але з використанням необхідних пропорцій в розмірах вибору. Він розробляється в декількох варіантах, виготовляється модель (макет) виробу, після цього обсуджується спеціальною комісією і затверджується прийнятий варіант, для нього виконуються всі креслення основних збірних одиниць і загального виду, кінематична, гідравлічна і електрична схеми, а також інші конструктивні параметри. Виконаний ескіз повинен давати повну уяву про будову і принципи роботи нового виробу. Після закінчення обговорення, затверджується ескізний проект, який являється основою для розробки технічного проекту.
Технічний проект – розробляється строго в масштабах з вимогою до всіх стандартів і нормативів, в ньому виконуються всі види, проекцій, перерізи, розрізи з нанесенням відповідних розмірів для того, щоб мати повну уяву про склад і роботу нового виробу. В технічному проекті уточнюються всі креслення загального виду виробу, виконується креслення основних агрегатів і вузлів, їх специфіка, монтаж і збір схеми з розрахунками на міцність, стійкість і інші параметри, обговорення типів матеріалу. Складається інструкція по експлуатації виробу у споживанні (паспорт, формуляр, технічний опис) і пояснююча записка в цілому.
Підготовка робочої конструкторської документації, проведення нормо контролю, патентної і метрологічної експертизи ця документація розробляється на основі технічного проекту. Це креслення всіх деталей, де вказані розміри, проекції, види, розрізи і зрізи, матеріал, чистота поверхні, допуски і посадки, технічні умови, термообробка. Всі робочі креслення проходять нормо контроль, тобто перевірку на відповідність стандартам, метрологічну і патентну експертизу.
Виготовлення і дослідження дослідного зразка.
Коректування робочого проекту і випуску установочної партії виробів.
Перевірка, внесення змін, затвердження і розмноження робочого проекту, передача документації у відділ головного технолога для розробки технологічних процесів і інших стадій технологічної підготовки виробництва.
Технологічна підготовка виробництва.
Технологічна підготовка виробництва – це сукупність робіт, які визначають послідовність виконання виробничого процесу нового виробу найбільш раціональними способами з врахування конкретних умов виробництва даного підприємства.
Основне завдання технологічної підготовки в-ва – забезпечити високу якість виготовлення і створення умов для раціональної організації виробничих процесів, покращує використання обладнання і виробничих площ, росту продуктивності праці, зниження розходу матеріалів і енергоресурсів
Згідно єдиної системи технологічної документації технічна підготовка в-ва повинна включати наступні стадії:
Технологічний аналіз робочих креслень і їх контроль на предмет технологічності конструкцій деталей і збірних одиниць
Розробка прогресивних технологічних процесів
Проектування спеціальних інструментів, технологічної оснастки і обладнання для виготовлення нового виробу
Виконання планування цеху і виробничих участків з розстановкою обладнання згідно розробленим технологічним маршрутам
Перевірку, наладку і впровадження технологічних процесів
Розрахунки виробничої потужності підприємства, нормативів розходу матеріалів і енергоресурсів.
У відділі головного технолога всі робочі креслення деталей проходять технологічний аналіз у відповідності з вимогами стандартів, який включає контроль на предмет їх технологічності і можливості виготовлення в умовах виробництва даного підприємства.
Розробка прогресивних технологічних процесів починається з визначення технологічних маршрутів руху деталей і збірних одиниць в цехах і між цехами. Потім розробляється технологічні процеси одержання заготовок, їх обробка, зборка. На кожну деталь складається технологічна карта, в якій вказані операції, переходи, тип і модель кожного виду обладнання, види інструментів, розряд роботи і норми часу.
Одночасно з розробкою технологічних процесів вирішується питання про методи організації виробництва.
На основі технологічного процесу виникає необхідність проектування спеціальних інструментів, оснастки, обладнання і їх виготовлення на підприємстві.
По розроблених технологічних маршрутах руху деталей складається планування цехів і виробничих участків, розклад обладнання з врахуванням його конфігурації і специфікації. При необхідності можна перекласти обладнання або добудовувати нові об’єкти.
Виготовлення дослідного зразка в експериментальному цеху дає можливість технологам провірити технологічність кожної деталі і пригодність оснастки і інструменту, хоч такий контроль являється неповним і орієнтованим із-за одиничного типу виробництва. Установочна партія виробів виготовляється в цехах основного в-ва з серійним або масовим типом в-ва, що дозволяє більш якісно здійснювати аналіз технологічності деталей. При організації потокового виробництва здійснюється синхронізація операцій технологічного процесу.
По кожному технологічному процесу на всі операції розраховується норма часу, норма розходу матеріальних і енергетичних ресурсів. Після цього технологи згідно методики розраховують виробничу потужність цехів і підприємства. Інші підрозділи відділу головного технолога запрошують в відділі матеріально-технічного забезпечення готовність до поставки матеріалів, планують виготовлення і створення заділів, розробляють графіки технологічної підготовки виробництва, здійснюють економічну оцінку і вибір технологічних процесів, складають карти для розрахунку матеріальних нормативів і графіки вводу обладнання в експлуатацію, ведуть облік, зберігання, розмноження і видачу технологічної документації.
Сучасна техніка дозволяє виготовлювати одну і ту ж продукцію різними способами. При виборі оптимального варіанту розраховують економічний ефект по проведених затратах і зрівнюють з замінною технологією.
В якості оцінки використовують:
Технологічна с/в, тобто сума поточних затрат, в склад входить вартість матеріалів, палива і енергії на технологічні потреби, з/пл, відрахування в соцстрах, амортизація, обслуговування і ремонт обладнання, розходи на інструменти.
Капіталовкладення, до яких відноситься вартість обладнання, оплата за площі, затрати по зберіганню, штрафи і затрати на мироприємства, які забезпечують вимоги екології, затрати на дослідні роботи і технологічну підготовку виробництва
СМ = С’· ВП + С”
КМ = К’· ВП + К”
С’ і К’ – питомі перемінні розходи і капітальні вкладення
С” і К” – умовно-постійні розходи і капітальні затрати на рік
ВП – валовий випуск продукції, шт. в рік.
Використовуючи ці формули можна здійснити вибір оптимального варіанту технологічного процесу.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать