Форсована індустріалізація в Україні: мета, планування, методи проведення, джерела, наслідки

Реферат

на тему:Форсована індустріалізація в Україні:мета, планування, методи проведення, джерела, наслідки

План

1 Сталінський варіант побудови радянського устрою

2 Мета, джерела та методи проведення індустріалізації

3 Планування

4 Результати Першої та Другої п’ятирічок

5 Наслідки індустріалізації

Список літератури

1 Сталінський варіант побудови радянського устрою

Сталінський варіант економічної основи радянського устрою, як і ленінський, ґрунтувався на комуністичній доктрині, викладеній у чинній партійній програмі 1919р. Проте Й. Сталін вніс істотні поправки до економічного устрою, зроблені або під впливом провальних уроків воєнного комунізму, або під тиском селянських мас уже під час «розгорнутого будівництва соціалізму».

Як уже зазначалося, Генсек бажав здійснити суцільну колективізацію в комунній формі. Опір селян змусив обрати компромісну артільну форму колгоспів. Завдяки цьому селянам залишалися рештки ринкових відносин у вигляді присадибної ділянки та колгоспної торгівлі.

В організації державної промисловості Й. Сталін не повернувся до спадщини воєнного комунізму. Як і за часів непу, робітничий клас зберігав право вільного вибору місця праці.

Ще у грудні 1925 р. на XIVз’їзді ВКП (б) було проголошено курс країни на індустріалізацію.

2 Мета, джерела та методи проведення індустріалізації

Індустріалізація – процес створення великого чи просто машинного виробництва в усіх галузях народного господарства, насамперед у промисловості.

Імпортозамінна індустріалізація – така, що направлена на створення промислової бази, яка б забезпечила умови для заміни імпортної промислової продукції продукцією власного виробництва.

Наприкінці 20-х рр. завершилася дискусія про шляхи і методи будівництва соціалізму. Переміг Сталінський варіант економічної основи радянського устрою, що передбачав суцільну колективізацію селянських господарств. Проте залишалися і певні рештки ринкових відносин у вигляді присадибної ділянки й колгоспної торгівлі.

Проект всеосяжних корінних економічних перетворень розробили у 1928 р. Було обрано стратегію прискореного розвитку важкої промисловості, основними етапами якого стали п’ятирічки.

Мета ( завдання):

1) подолання економічної відсталості 2) збодути техніко-економічну незалежність СРСР 3) створити економічну базу для побудови комунізму 4) забезпечити всебічну обороноздатність СРСР, перетворити його на наймогутнішу державу світу

Термін проведення:

1928 – кінець 1930-х рр. ( Перша, Друга і Третя п’ятирічки)

Характер індустріалізації: імпортозамінна

Джерела:

- Націоналізація промисловості і ліквідація приватного сектора ( згортання непу)

- Збільшення прямих і непрямих податків

- Прибудки від зовнішньої торгівлі ( доходи від державної монополії на зовнішню торгівлю, збільшення експорту сировини за кордон, продаж за кордон національно-культурних цінностей)

- Колективізація сільського господарства

- Використання трудового ентузіазму робітників

- Примусова праця політичних в’язнів

- Конфіскація церковного і монастирського майна

- Запровадження карткової системи розподілу продуктів, що не дозволяло робітникам і службовцям використати зароблені гроші на придбання товарів понад гарантовий картками мінімум.

- Політика «ножиці цін» між промисловою продукцією і сільгосппродукцією.

Методи проведення.

В умовах індустріалізації відбулася зміна ринкових методів управління економікою доби непу на командно-бюрократичні (втручання в планові показники, ігноруючі економічні закони розвитку народного господарства).

Труднощі індустріалізації:

1. Радянський союз міг розраховувати лише на внутрішні джерела фінансування індустріалізації

2. Не вистачало кваліфікованих кадрових робітників та інженерів

3. Низький рівень економічної освіти радянського керівництва, відсутність досвіду здійснення планової індустріалізації.

3 Планування

На 1929 р. було заплановано 32 % приросту промислової продукції, на 1930 р. і 1931 р. – по 45 %, , на 1932 р. – 36 %. Сталін назвав 1929 р. роком «великого перелому». Ці плани були економічно необґрунтованими. Заплановані показники не були досягнуті. Щорічний приріст промислового виробництва в ці роки в середньому складав 15,7 % , а в 1933 р. скоротився до 5%.

Індустріалізація здійснювалась екстенсивним шляхом: не за рахунок новітньої техніки і технологій, а за рахунок будівництва великої кількості підприємств, збільшення кількості працюючих.

У 1929 р. ЦК ВКП (б) ухвалив постанову «Про реорганізацію управління промисловістю». Основною ланкою управління ставало підприємство, а не трест. На підприємствам організовувалось госпрозрахункове господарювання. Відмінність була в тому, що трестівський госпрозрахунок доби непу охоплював в основному сферу управління, тоді як госпрозрахунок підприємств – сферу виробництва.

Промисловість, яка залежала від вільного ринку, розвивалася за об’єктивно існуючим законом попиту й пропозиції. Темпи її зростання задавалися ринком, тобто, попитом на кінцевий продукт, призначений задовольняти потреби суспільства. Розвиток галузей, які не виробляли кінцевого продукту (добувна промисловість, шляхи сполучення), визначався попитом виробн

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать