Прийняття Конституції України 1996р.

Реферат на тему:

Конституція - Основний Закон держави

ПЛАН

1. Поняття і основні властивості Конституції України

2. Конституціоналізм як загальна теорія Конституції

3. Основні етапи становлення Конституції України

4. Класифікація, форма і структура конституцій

5. Функції конституції

6. Реалізація конституції

7. Правова охорона Конституції України

8. Підготовка, прийняття та зміна конституції

1. Поняття і основні властивості Конституції України

Як я вже говорив, що, термін Конституція походить від лат.constitutio-устрій. Основний закон держави, який закріплює її суспільний і державний устрій, основні права й обов’язки громадян, систему й принципи організації і діяльності державних органів, виборчу систему.

Конституція — категорія історична. Окремі її еле­менти були сформульовані в працях древньогрецьких філософів, зокрема Платона і Аристотеля, указах імпе­раторів Стародавнього Риму, які мали силу джерела пра­ва, в актах конституційного типу — хартіях (Магдебурзь­ке і Любекське право 13—18 ст.).

Ідея створення Конституції виникла в Англії. У 17 столітті там були прийняті такі важливі конституційні акти, як Хабеас Карпус акт (1679 р.) Біль про права (1688 р.), "Форма правління державою Англії, Шотлан­дії, Ірландії та володіннями, які їм належать. Знаряддя управління" (1653 р.).

Поява конституцій пов'язана з епохою буржуазних революцій.

Першими конституціями цього періоду вважаються конституції штатів Північної Америки: Декларація прав Віргінії (1776 р.), Біль про права Пенсільванії (1776 р.), Конституція Массачусета (1780 р.), Конституція Північної Кароліни (1776 р,), Біль про права Нью-Гемппшра (1776 р.), Конституція Меріленда (1776 р.), конституцій­ні акти, прийняті в платах Нью-Йорк, Південна Кароліна, Нью-Джерсі, Джорджія.

Конституція США 1787 р. була розроблена установ­чими зборами і згодом ратифікована конституційними конвентами штатів.

Крім Конституції США, першими конституціями вважаються конституції Пилипа Орлика 1710 р., Консти­туції Франції та Польщі 1791 р. Протягом першої поло­вини 19 ст. конституції були прийняті майже у всіх краї­нах Західної і Центральної Європи, а в другій половині цього сторіччя — в країнах Латинської Америки, Канаді та Новій Зеландії.

Конституція — це, як правило, єдиний правовий акт або система таких актів, за допомогою яких народ, чи органи держави, які виступають від його імені, вста­новлюють основні принципи устрою суспільства і держави, форми безпосередньої демократії, визначають ста­тус державної влади і місцевого самоврядування, меха­нізм їх здійснення, закріплюють права й свободи лю­дини і громадянина.

Конституція — особливий інститут правової системи держави, якому належить правове верховенство по від­ношенню до всіх її актів. Це не просто закон, а основ­ний закон країни: закон законів. Конституція оформляє національну систему права, об'єднує діюче законодавство, визначає основи законності і правопорядку в країні.

Соціальне призначення та роль Конституції знахо­дять своє втілення в її функціях, основними з яких є установча, правотворча, регулятивна, охоронна, політична, економічна, культурна, Інформативна та Інші. Основними рисами конституції є:

1) основоположний характер, оскільки предметом конституційного регулювання є фундаментальні, най­важливіші політико-правові, суспільні відносини, які ви­значають обличчя суспільства;

2) народний характер, який полягає в тому, що конституція виражає Інтереси народу та має служити йому;

3) реальний характер, тобто відповідність фактично існуючим суспільним відносинам;

4) стабільність.

Юридичні властивості конституції такі:

1) конститу­ція — це, насамперед, закон, тобто акт виняткової ваги і значення;

2) конституції притаманне юридичне верхо­венство, найвища юридична сила у порівнянні з іншими правовими актами: ні один акт не може перевищувати конституцію,

3) конституція є основою правової системи країни, її законодавства, поточне законодавство розви­ває конституційні приписи, деталізує їх;

4) конституції властивий особливий порядок її прийняття і зміни;

5) іс­нує досип» складний механізм реалізації конституції, ос­кільки її дія відбувається на двох рівнях: на рівні реалі­зації конституції в цілому та на рівні реалізації конс­титуційних норм.

2. Конституціоналізм як загальна теорія Конституції

Конституціоналізм як наукову категорію можна тлумачити з двох позицій. У широкому плані він еволюціонізує, починаючи від міфологічних форм світорозуміння — параполітології IV—III тис. до н. е., коли найінтелектуальніші представники людства стали замислюватись над сутністю категорій добра і зла, правди і справедливості, рівності і нерівності, космосу і земних порядків, держави і суспільства, особливостями їх устрою, місцем і призначен­ням людини, методами і спробами завоювання і зміцнення влади, походженням і значенням права тощо, до раціонально-логічних форм мислення, тобто до ознак теоретичного знання, виникнення політико-правової науки.

Конституціоналізм — це теорія і практика конститу­ційного будівництва. Він становить собою особливу сис­тему конституційно-правових відносин, які опосередко­вують у загальному вигляді повновладдя народу, його суверенітет. Конституціоналізм поняття значно ширше, ніж

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать