Проблеми соціально-економічного розвитку міських поселень в умовах трансформації суспільства

В період розбудови незалежної Української держави важливим стає пошук шляхів вдосконалення територіальної організації суспільства, зокрема регулювання процесу розселення людей у зв’язку з соціально-економічним розвитком країни і її регіонів. Важлива роль при цьому відводиться повнішому використанню можливостей розвитку міських поселень, які є основними соціально-економічними центрами, передусім у слабоурбанізованих регіонах Волині. У таких регіонах, як правило, є 1-2 великих і стільки ж середніх за людністю міст, густа мережа малих міст та селищ міського типу. Великими є обласні центри, які є багатофункціональними, а малими – центри адміністративних районів та локальних систем розселення.

Для слабоурбанізованих регіонів тривалий час було характерне зростання контрастності міських поселень, тобто дуже швидке збільшення людності обласного центру і повільний ріст більшості малих міських поселень. В сучасних умовах відбувається стабілізація (або невелике збільшення) людності великих міст і повільне зменшення людності малих міст і селищ міського типу.

Функції міських поселень у слабоурбанізованих регіонах пов’язані, в основному, з розвитком аграрно-промислового комплексу, транспорту, соціальної сфери, будівництва, організаційно-господарською діяльністю. Їх можна об’єднати у такі групи:

1. Центри адміністративних областей – багатогалузеві соціально-економічні центри.

2. Центри адміністративних районів:

а) багатогалузеві промислові центри з значним розвитком транспортних і соціальних функцій міжрайонного значення;

б) багатогалузеві промислові центри з розвиненими соціальними функціями;

в) поселення із значним розвитком соціальної сфери, недостатнім – транспортних і промислових функцій.

3. Міські поселення, які не є районними центрами:

а) з розвиненими промисловими, аграрно-промисловими і недостатньо розвиненими соціальними функціями;

б) агропромислові або лісопромислові центри з розвиненими соціальними функціями;

в) промислові селища з недостатньо розвиненими соціальними функціями.

Найвищий рівень соціально-економічного потенціалу мають міські поселення першого і другого типів, а найнижчий – третього типу.

Розвиток міських поселень у перспективі повинен відбуватись із врахуванням загальної концепції розселення і основних напрямів соціально-економічного розвитку регіону. Всі міста і містечка у майбутньому мають розвиватись у напрямі досягнення цілісності, завершеності структури, ефективного використання їх соціально-економічного потенціалу, розширення функцій, тобто у напрямі багатофункціональності.

Внаслідок наявних відмінностей у величині та структурі соціально-економічного потенціалу можна виділити такі групи міських поселень щодо їх перспективного розвитку:

1. Міста з обмеженими можливостями для розширення промислового виробництва, сприятливими умовами для розміщення підприємства соціальної сфери міжрайонного значення. В них можна розміщувати нові невеликі підприємства, які мали б безвідхідні технології, а наявні підприємства необхідно реконструювати, оснастити модерним устаткуванням, деякі – перепрофілювати. Зосередження в них спеціалізованих методичних, вищих і спеціальних навчальних закладів посилить їх роль як міжрайонних центрів розселення.

2. Міські поселення з сприятливими умовами для розвитку малих і середніх промислових підприємств, розширення сфери послуг районного значення.

3. Міські поселення з сприятливими умовами для розвитку агропромислового комплексу, створення закладів виробничої і соціальної інфраструктури районного значення.

4. Міські поселення із сприятливими можливостями для розвитку промисловості по переробці місцевої сировини – організаційно-господарські центри внутрішньорайонних систем розселення.

5. Міські поселення – рекреаційні центри.

6. Селища міського типу з необхідним першочерговим розвитком соціальної сфери. Ці селища мають різко виражені виробничі функції (недостатній згідно з нормативами рівень розвитку соціальної сфери і тому потребують зосередження в них “повного набору” послуг. В сучасних умовах реформування продуктивних сил країни і її окремих регіонів важливого значення набуває вирішення питання формування опорного каркасу розселення людей. В цьому зв’язку посилюється роль міських поселень як опорних центрів систем розселення різних таксономічних рангів.

В сучасних умовах важливе значення має активізація промислового розвитку. Вона повинна базуватись на:

- розширенні виробництв, що орієнтуються на місцеві ресурси (природні, трудові та ін.);

- згортанні неефективних виробництв, для розвитку яких в регіоні відсутні сировина, матеріали чи інші види ресурсів;- збереженні великих підприємств, головним чином, машинобудівних, перепрофілюванні їх на випуск конкурентноздатної продукції, створенні передової технічної бази. Це може бути досягнуто шляхом надання підприємствам економічної самостійності з правом залучення додаткових інвестиційних ресурсів, використання різних форм господарювання (оренда, акціонування, створення спільних підприємств із залученням іноземного капіталу тощо).

- розширенні мережі малих промислових підприємств, які переробляли б сільськогосподарську сировину та природні будівельні матеріали, здатних швидко пристосовуватись до потреб ринку, змінюючи асортимент виробів згідно з попитом населення;

- створенні невеликих підприємств легкої промисловості з високим рівнем механізації і автоматизації виробництва для збільшення випуску товарів народного споживання (швейні, трикотажні, галантерейні фабрики, підприємства, що виготовляють сувеніри та ін.);

- створенні невеликих, але сучасних високомеханізованих підприємств, що виробляють сільськогосподарську техніку і запчастини до неї.

Серед галузей сфери послуг найперспективнішою щодо міжобласних зв’язків є сфера відпочинку і туризм. Вони базуються на наявності в регіоні значних запасів мінеральних вод, великої кількості природних, історико-культурних рекреаційних об’єктів і можуть мати міжрайонне значення внаслідок розширення мережі об’єктів рекреаційної інфраструктури.

За матеріалами:

Ткач Д., Заставецький Т. Проблеми соціально-економічного розвитку міських поселень в умовах трансформації суспільства // Історія міст і сіл Великої Волині: Науковий збірник “Велика Волинь”: праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. - Т. 25. - Ч.1. / Гол. ред. М.Ю.Костриця. - Житомир: ПП М.Г.Косенко, 2002.- С.204-206.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать