Розвиток РПС

1. Розвиток продуктивних сил Придніпровського регіону

Придніпровський економічний район складається з Дніпропетровської та Запорізької областей. Це другий район після Донецького за обсягом виробництва промислової продукції.

Клімат - помірно - континентальний. Залізні руди Криворізького басейну представлені 12 млрд. тонн. Залізна руда є у Оріхові, Павлограді, Чортоницьку, Жовтих водах.

Є родовища титану, рутило - ільменітових руд, цирконію, нікелю, кобальту. У Західному Донбасі залягає 8,6 млрд. тонн камяного вугілля. Придніпровський район має поклади бурого вугля, нафти, природного газу, бокситів.

Грунтово - кліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства , а родовища корисних копалин - розвитку промисловості. У Придніпров'ї поєднується розвиток важкої індустрії та харчової промисловості. Провідними галузями є наступні:

Залізорудна;

Марганцеворудна;

Чорна металургія;

Машинобудівна;

Хімічна.

Важливе значення має харчова, легка промисловість, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів.

Сільське господарство Придніпров'я виробляє 20% виробництва пшениці, 25% - кукурудзи, 35% - соняшнику, 14% - овочів, 14% - м'яса, 15% - молока, 20% - вовни від загальнодержавного.

У Придніпров'ї розвинені всі види транспорту. Через регіон зєднується Криворізький басейн з Донбасом, СНД, портами Чорного і Азовського морів.

Експортується продукція гірничорудної, металургійної промисловості, машинобудування, будівельних матеріалів, сільськогосподарська продукція, вугілля, нафтопродукти, боксити, ліс, текстиль у інші регіони, СНД, країни Європи, Азії, Африки.

Сформовані наступні промислові вузли:

Криворізький (залізорудна промисловість, гірничорудне машинобудування, легка і харчова промисловість);

Дніпродзержинський (металургія, хімічна, машинобудівна, харчова, легка промисловість);

Дніпропетровський (чорна металургія, машинобудування, хімічна промисловість, легка, меблева та будівельних матеріалів).

Іде процес формування ряду інших промислових вузлів. Екологічна ситуація у регіоні є однією з найгостріших у світовому порівнянні.

2. Депресивні регіони і механізми інвестування їхнього розвитку

Серед елементів структури механізму управління регіональним розвитком системоутворюючу функцію мають суб'єкти управління та характер їх взаємодії. Аналіз зарубіжного досвіду механізму управління регіональним розвитком в економічно розвинутих країнах дозволяє виділити три типи моделей:

- органи загальнодержавного управління підпорядковують органи регіонального управління у проведенні державної регіональної політики;

- органи загальнодержавного управління безпосередньо взаємодіють з усіма регіонами у вирішенні окремих проблем або з окремими регіонами у вирішенні конкретних проблем, у тому числі шляхом створення для цього певних адміністративно-економічних умов, що спонукають регіони до активнішої самостійної ролі;

- регіональна проблематика стає предметом рівноправної взаємодії органів управління загальнодержавного та регіонального рівнів, і її вирішення координується в межах усієї національної економіки. Відмінності у застосуванні цих моделей пов'язані з різними концептуальними загальнотеоретичними доктринами, що, у свою чергу, зумовлено особливостями історичного розвитку та менталітетом національних державоутворюючих спільнот, відмінностями державно-адміністративного устрою, макроекономічним типом національної економіки тощо.

У моделі першого типу функції проведення державної регіональної політики децентралізовані на загальнодержавному рівні між функціональними міністерствами (економіки, фінансів, праці) та відповідними галузевими структурами. Регіональні проблеми розв'язуються опосередковано - через реалізацію державних галузевих програм, джерелом фінансування яких є державний бюджет. Спеціальне норматив правове забезпечення, зумовлене специфікою об'єкта управління.

У моделі другого типу передбачається досить різноманітний набір організацій форм взаємодії органів загальнодержавного і регіонального управління, де пер відіграють провідну роль щодо визначення цілей, форми фінансового і право забезпечення та методів розв'язання проблем конкретних регіонів у рамках довгострокових разових цільових комплексних державних програм. Організаційне забезпечення реалізація регіональної політики здійснюється в рамках: створення інвестиційних напрямів регіонів шляхом формування вільних економічних зон; укладання планових контрактів між урядом та регіоном; територіальне розгалуженої системи центрів, питань регулювання зайнятості, підтримки малого підприємництва, вирішення інноваційної діяльності, соціального захисту населення тощо. У рамках спеціалізаційних форм передбачаються спеціальні (в тому числі локальні) і фінансового забезпечення проведення державної регіональної політики. Об'єкти регіонального управління поділяються на дві групи –політичні та депресивні. До депресивних відносять регіони, що перебувають у стані, проблемності використання внутрішніх та залучених за межами регіону економічних зв’язків забезпечується відтворення їх суспільного розвитку в середньо- і довгому періодах. Особливістю проблемних регіонів є структурні перекоси в розвитку (екологічні, демографічні проблеми тощо) або об'єктивна залежність розвитку від запасів та стану використання внутрішніх не відтворюваних економічних ресурсів.

Для моделі

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать