Національна економіка в світовому господарстві

Індивідуальна робота з національної економіки

з теми: «Національна економіка в світовому

господарстві.»

Підготувала студентка 207 групи

Батура Тетяна

Завдання

1. Конспект лекції з обраної теми.

2. 10 питань однозначної відповіді (так/ні) – з відповідями.

3. 25 тестів – з відповідями.

4. 5 задач – з відповідями.

5. 3 теми рефератів.

6. Список використаної літератури.

7. Список рекомендованої літератури.

План

1. Світове господарство: структура, тенденції розвитку. Показники відкритості економіки.

2. Форми і механізм інтеграції національної економіки у світове господарство.

3. Економічна інтеграція України у світовому господарстві.

1. Світове господарство: структура, тенденції розвитку. Показники відкритості економіки.

Ефективність будь-якої національної економіки залежать не лише від результатів її внутрішньої діяльності, а й від її участі у світових економічних відносинах, ступеня її інтеграції у світове господарство.

Світове господарство – сукупність національних економік, взаємозв’язаних і взаємодіючих між собою на основі міжнародного поділу праці.

Основою розвитку світового господарства був світовий ринок, що зародився у ХVІ ст. У період Великих географічних відкриттів. Процес утворення світового ринку триває.

Для того, щоб національна економіка стала часткою світового господарства, вона повинна бути відкритою.

Відкрита економіка – це економіка, яка бере участь у економічних відносинах між країнами, тобто, яка має експорт та імпорт.

Закрита економіка – це економіка, усі товари якої виробляються і продаються всередині країни.

Характерними рисами світового господарства є:

· активний процес переміщення факторів виробництва, насамперед у формах вивозу-ввозу підприємницького капіталу, робочої сили, природних ресурсів, технологій;

· розвиток міжнародних форм виробництва на підприємствах, які розміщені у декількох країнах, зокрема в рамках транснаціональних корпорацій;

· перехід до економіки відкритого типу у різних державах і створення міждержавних об’єднань;

· формування міжнародної валютної та кредитно-банківської системи;

· розвиток всесвітньої інфраструктури;

· створення міжнародних та національних інститутів, які координують міжнародні економічні відносини.

Розрізняють наступні ознаки відкритості економіки:

· відношення зовнішньоторговельного обороту на душу населення, це приблизно:

– у маленьких країнах 55 – 70 % (Голландія, Бельгія, Австрія);

– у середніх країнах 40 – 45 % (Франція, Англія);

– у великих 20 – 25 % (США, Китай, Індія, Росія).

· частка зовнішнього торговельного обороту у загальному обсязі виробництва;

· частка експорту в загальному обсязі виробництва;

· частка імпорту в загальному обсязі виробництва;

· частка закордонних інвестицій по відношенню до внутрішніх інвестицій.

Все більшого значення в світовому господарстві набуває процес глобалізації економіки.

Глобалізація – категорія, яка відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою сило, що виходить за межі державних кордонів і з 60-х рр.. ХХ ст.. набуває форми постійного й неухильно зростаючого міжнародного перетворення національних економік.

Тенденції глобалізації економіки:

· зростання матеріальної зацікавленості в постійному економічному співробітництві між країнами;

· формування світового економічного простору у зв’язку з переходом більшості країн до ринкової економіки;

· розвиток міжнародного поділу праці, що враховує природні, економічні та соціальні фактори країни;

· створення інфраструктури світового масштабу (транспортна система, мережа інформаційних комунікацій).

У світове господарство входить понад 230 національних господарств націй і народностей, які проживають у цих країнах, розмовляють 2800 мовами, в обігу налічується близько 300 найменувань національних грошей. Ці господарства перебувають на різних щаблях суспільного розвитку.

Класифікація країн, що входять до світового господарства:

1.Залежно від рівня економічного розвитку (головний категорій – ВВП на душу населення):

· високорозвинені (понад 10 країн);

· розвинені (приблизно 25 країн);

· середньо розвинені;

· слаборозвинені ( приблизно 150 країн, у них ВВП на душу населення в 11 – 15 разів менше ніж у розвинутих);

· нерозвинені (Ангола, Шрі-Ланка).

2.За галузевою структурою:

· індустріальні;

· індустріально-аграрні;

· аграрно-індустріальні;

· аграрні.

3.За ступенем інтеграції у світове господарство:

· інтегровані;

· слабо інтегровані.

Матеріальною основою світового господарства є поділ праці між країнами, який виходить за межі національного господарства.

Міжнародний поділ праці – спеціалізація та кооперація країн у виробництві певних товарів та послуг з метою реалізації їх на зовнішньому ринку.

Міжнародний поділ праці є складовою категорією, яка охоплює міжнародну спеціалізацію та між

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать