Міграція населення

Реферат на тему:

Міграція населення

Одним із проявів інтернаціоналізації та демократизації госпо­дарського і соціально-культурного життя людства, а також наслід­ків гострих міжнаціональних протиріч, прямих зіткнень між наро­дами та країнами, надзвичайних ситуацій і стихійних лих є велико­масштабні внутрішньодержавні та міждержавні переміщення насе­лення і трудових ресурсів у різних формах. Це і добровільні мігран­ти, що користуються правами та можливостями, наданими їм світо­вою цивілізацією і міжнародними ринками праці для вибору місця проживання та роботи, біженці і вимушені мігранти, що залишають отчий дах не за своєю волею, а під тиском обставин. Масштаби по­токів і драматизм положення таких мігрантів в окремі історичні пе­ріоди та роки перетворюються в глобальні проблеми. їх розв'язання вимагає широкого міжнародного співробітництва.

Міжнародний поділ праці як вищий ступінь розвитку суспіль­ного територіального поділу праці між країнами, що передбачає стійку концентрацію виробництва певної продукції в окремих краї­нах, передбачає наявність у різних країнах трудових ресурсів різно­го обсягу та кваліфікаційного складу. Широке трактування міжна­родного поділу праці як відокремлення окремих видів людської ді­яльності необов'язково має на увазі його наступну кооперацію, за­сновану на міжнародному поділі праці, стійкому обміні між краї­нами продуктами, виробленими ними з найбільшою економічною ефективністю. Але якщо така кооперація здійснюється, то відбува­тися вона може в двох формах: міжнародного обміну товарами (міжнародної торгівлі), виробленими на основі поділу праці, або на основі міждержавного переміщення самої праці - міжнародної тру­дової міграції.

Міждержавна міграція населення та трудових ресурсів вини­кає за наявності значного контрасту в рівнях економічного та соці­ального розвитку і темпах природного демографічного приросту країн, які приймають і віддають робочу силу. Географічними центрами імміграції є найбільш розвинуті країни, такі як США, Ка­нада, Австралія, більшість західноєвропейських країн, а також кра­їни з високими доходами від продажу нафти та швидким економіч­ним зростанням (Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати та ін.).

Види трудової міграції . Розрізняють внутрішню міграцію ро­бочої сили, що відбувається між регіонами однієї держави, та зов­нішню міграцію, що торкається кількох країн. Наука міжнародної економіки займається зовнішньою міграцією робочої сили й її еко­номічними причинами. Основні поняття, що використовуються при вивченні проблем міжнародної міграції, такі:

° Міграція робочої сили (ІаЬог fогсе migration) - переселення працездатного населення з одних держав в інші терміном більше ніж на рік, викликане причинами економічного й іншого характеру.

° Імміграція (immigration) - в'їзд працездатного населення в дану країну з-поза її меж.

° Еміграція (emigration) - виїзд працездатного населення з даної країни за її межі.

° Міграційне сальдо (netmigration) - різниця еміграції з краї­ни та імміграції в країну.

^а "Витік мізків" ("braindrain"). - міжнародна міграція висо­кокваліфікованих кадрів.

° Рееміграція (ге-еmigration) - повернення емігрантів на ба­тьківщину на постійне місце проживання.

Міжнародна міграція робочої сили виникла багато сторіч тому і за минулий з тих пір час перетерпіла серйозні зміни. Найбільш ак­тивна теоретична розробка проблем міжнародної міграції почалася з кінця 60-х років у рамках моделей економічного зростання.Їх ос­новна ідея полягає в тому, що міжнародне переміщення робочої си­ли, як одного з факторів виробництва, впливає на темпи економіч­ного зростання, його причиною є міждержавні розходження в рівні оплати праці. Прихильники неокласичного підходу, відповідно до якого кожна людина одержує і споживає граничний продукт своєї праці, вважають, що еміграція приводить до зростання добробуту приймаючої країни, причому економічний розвиток держави, до якої відбувається еміграція, залишається незмінним чи, у всякому разі, не погіршується.

Неокейнсіанці визнавали можливість погіршення в результаті міграції економічного становища країни, що експортує робочу си­лу, особливо якщо емігрують висококваліфіковані працівники. У цьому зв'язку широко обговорювалася ідея введення податку на "витік мізків", доходи від якого пропонувалося передавати в розпо­рядження ООН і використовувати на потреби розвитку. Останніми роками акцент в аналізі міграції змістився на дослідження акумуляції людського капіталу як ендогенного фактора економічного зрос­тання країн. Виходячи з того, що накопичений людський потенціал є найважливішою передумовою економічного розвитку, в рамках цієї групи моделей міжнародна міграція є одним із пояснень розхо­джень у темпах економічного зростання між країнами.

Міжнародні мігранти підрозділяються на п'ять основних кате­горій:

- іммігранти та неіммігранти, легально допущені в країну. Для країн, що традиційно приймають іммігрантів, 80—90-і р. були пері­одом високого рівня імміграції;

- робітники-мігранти за контрактом. Їх до кінця 90-х рр. у сві­ті нараховувалося понад 25 млн чоловік. Багато країн залежать від іноземної робочої сили. Домовленості про її контрактування укла­даються між країнами з надлишковою робочою силою в деяких ра­йонах Азії і, наприклад, низкою кра