Аналіз біографії Гітлера за неофрейдистськими теоріями та теоріями Фройда

План

Вступ

І. Теоретична частина

1.1 Едіпів комплекс за теорією З. Фройда

1.2 Нарцисизм за теорією З. Фройда

1.3 Некрофілія за теорією Е. Фромма

ІІ. Практична частина

2.1 Едіпів комплекс у А. Гітлера за теорією З. Фройда

2.2 Прояви нарцисизму в А. Гітлера за теорією З. Фройда

2.3 Прояви некрофілії в Адольфа Гітлера згідно з теорією Е. Фромма

Висновок

Вступ

Постать Адольфа Гітлера є дуже суперечливою в світовій історії. Але, якщо розглядати його, як просту людину, на рівні з іншими, то може виникнути не менше питань. Біографія Гітлера є дуже цікавою, адже не всі знають про його мистецькі навички, про його важке дитинство, про його сім’ю, про його поразки ще у юнацькому віці. Все це створювало підґрунтя до формування його як особистості. Невдачі Гітлера у особистому житті почалися, можливо, ще через те, що у його сім’ї поширеним було кровозмішення, тобто його батьки були кровними родичами. Це проявилося згодом у його стосунках з Гелі Раубаль, його племінницею, яка була молодша за нього на 19 років. Жорстокість, яка зародилася у нього ще з дитинства, почала проявлятися поступово і згодом набула жахливого характеру, який яскраво виражався його прагненням завоювати світ, встановивши над ним необмежену владу. Варто задуматися, яким могло б бути життя Адольфа, якби він мав нормальну сім’ю, міг вільно навчатися малюнку та архітектурі, жив у власному домі, а не у притулку для бездомних. Хоча зараз ми маємо те, що маємо, Гітлер приніс багато горя та нещастя людям, і багатьом цікаво, що ж саме спонукало його до таких дій. Без сумніву, що у нього є безліч психологічних проблем, і я зараз спробую зрозуміти і певним чином пояснити деякі з них.

І. Теоретична частина

1.1 Едіпів комплекс за теорією З. Фройда

Едіпів комплекс - це поняття у теорії З. Фройда, яке описує стосунки, потяги і почуття, які з'являються у дитини під час входження у фалічну (істеричну) стадію психосексуального розвитку у віці від 3 до 5 років. Фаза характеризується закріпленням впливу тріангуляції - етапу, який розпочався на попередній анальній фазі - входження батька у діаду стосунків "матір - дитя". Сам комплекс полягає у скеровуванні ніжних, любовних і примітивно еротичних почуттів сина до матері в поєднанні з агресивними, конкурентними почуттями, які скеровуються на батьківську постать, місце якої прагне зайняти дитина у стосунках.

Здобутком успішного проходження едіпового комплексу є завершення процесу формування Супер-Его або соціального і морального стрижня особистості, через інтроекцію набору рамок і заборон, з якими стикається дитина у конкуренції зі своїми батьками (протилежної статі). Агресія і бажання до виконання ролі батька стає рушійною силою ідентифікації, через яку розпочинається засвоєння чоловічої соціальної ролі і системи моральних цінностей і інструкцій, що, власне, і формує Супер-Его.

Фіксація на цій стадії розвитку чи відсутність вирішення едіпового комплексу призводить до формування істеричного типу особистості і відбивається на дорослій поведінці, у конфліктах і сценаріях поведінки з партнерами.

1.2 Нарцисизм за теорією З. Фройда

Нарцисизм - риса характеру, яка полягає у виключній самозакоханості. Термін походить з грецького міфу про Нарцис, прекрасному молоду людину, яка відкинув любов німфи Ехо. У покарання за це він був приречений закохатися у власне відображення у воді озера, і помер від цієї любові.

У психології і психіатрії надмірний нарцисизм розглядають як серйозну особистісну дисфункцію або розлад особистості. Часто говорять про нарцисичну акцентуацію характеру. Слова "нарцисизм", "нарцисичної" і "нарцис" зазвичай використовуються як негативно забарвлені, що вказують на марнославство, зарозумілість, егоїзм або просто самозакоханість. Стосовно до соціальної групи вони можуть іноді означати елітарність або байдужість до проблем інших людей.

Зигмунд Фрейд вважав, що деякий нарцисизм є невід'ємною частиною будь-якої людини з самого його народження, і був першим, хто застосував цей термін у психології.

Нарцисизм формується при вихованні індивіда в умовах ізоляції від однолітків, у результаті чого в процесі статевого дозрівання увага звертається насамперед на власне тіло. Певну роль відіграє також наявність інших психічних відхилень (наприклад істеричного розладу особистості), акцентуації особистості. Підлітковий нарцисизм властивий дітям, які мають творчий характер, які відчувають потребу бути центром загальної уваги і болісно сприймають негативні оцінки з боку оточуючих. Окремі ознаки нарцисизму звичайно проявляються в дитячому та підлітковому віці, проте потім вони в більшості випадків зникають. Нарцисизм як сексуальна девіація є тяжким і важко коректовані розладом особистості. Для її корекції можуть використовуватися в тому числі методи психоаналізу.

1.3 Некрофілія за теорією Е. Фромма

Некрофілія (від грец. Νεκρός - "мертвий" і φιλία - "любов") - сексуальна девіація (перверсія), виражена в статевому потязі до трупів, а також секс з трупами. Може розглядатися як різновид фетишизму або як самостійний розлад статевого вибору.

Некрофілія зустрічається як серед чоловіків, так і серед жінок. Вік некрофілії також може бути різним, починаючи від підліткового і

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать