Теорії інтелекту Інтелект і мислення в сучасній психології

Реферат

на тему:

Теорії інтелекту.

Інтелект і мислення

в сучасній психології

Важливе місце серед досліджень інтелекту в сучасній пси­хології посідають праці Ж. П'яже та його однодумців.

Теорія інтелекту Ж. П'яже включає два основних компоненти — вчення про функцію інтелекту й про стадії розвитку інтелекту. Основні функції інтелекту, або функціональні інва­ріанти, — це організація й адаптація.

Адаптація, у свою чергу, включає два взаємопов'язані процеси — асиміляцію та акомодацію. Асиміляція підкреслює відтворення суб'єктом у його пізнавальній активності певних характеристик об'єкта пізнання. Акомодація — це процес пристосування суб'єкта пізнання до вимог, які висуває об'єктивний світ. У процесі пізнавальної активності змінюється і сам суб'єкт пізнання, накопичуючи пізнавальний досвід.

Цей досвід П'яже називає пізнавальною структурою Пізнавальні структури ство­рюють схеми — послідовності актів поведінки, що взаємодіють між собою Асиміляція й акомодація можуть перебу­вати в стані збалансованої або незбалансованої рівноваги.

Більшість досліджень школи П'яже торкаються стадій розвитку інтелекту. Це сенсомоторний інтелект (від 0 до 2 років), доопераційне мислення (від 2 до П років), період конкретних операцій (від 7—8 до 11—12 років) та період формальних операцій Розвинений інтелект розуміється як система операцій Операція — це внутрішня дія, джерелом якої є зовнішня, предметна дія Однак на відміну від ос­танніх операція —дія згорнута, яка стосується не реальних предметів, а образів, символів, знаків.

Сучасна психологія розглядає мислення як варіа­тивний і досить неоднорідний процес, конкретні форми про­тікання якою залежать від багатьох чинників Наведемо де­які класифікації види мислення, кожна з яких базується на певних засадах (табл.)

Таблиця. Види мислення, виділені на різних засадах

Засада класифікації	Види мислення
Форма	наочно-дійове наочно- образне словесно-логічне
Характер задач, які розв'язуються	теоретичне практичне
Рівень узагальнення	емпіричне теоретичне
Ступінь розгортутості	дискурсивне інтуїтивне
Адекватність відображення реальної дійсності	реалістичне аутичне
Ступінь новизни та оригінальності	репродуктивне продуктивне (творче)
Вплив на емоційну сферу	патогенне саногенне

Найпоширенішою класифікацією в сучасній психологи є так звана трійка — виділення трьох видів мислення за його формою наочно-дійове (практично-дійове), образне (наочно-образне) та словесно-логічне (або поняттєве, вер­бальне, дискурсивне, теоретичне). Ці види мислення по­даємо в тій послідовності, в якій вони розвиваються в лю­дини як у філогенезі (тобто Історично), так і в онтогенезі (тобто в індивідуальному розвитку)

Мисленнєва задача при наочно-дійовому мисленні розв'я­зується безпосередню в процесі діяльності. Саме з цього виду почався розвиток мислення в людини (коли розумова діяльність ще не відокремилася від предметно-практичної). З цього ж виду починається розвиток мислення в дитини.

Наукова школа В. В. Давидова розробляє проблему фор­мування теоретичного мислення як засади виховання твор­чої особистості професіонала, який в усіх сферах трудової діяльності вловлює глибинні та суттєві зв'язки між предме­тами і явищами, знаходить узагальнені шляхи розв'язання професійних задач.

Розрізняється також теоретичне і практичне мислення, або теоретичний і практичний інтелект. Ці види мислення виділяються за типом розв'язуваних задач і відповідних струк­турних і динамічних особливостей Практичне мислення спрямоване на вирішення практичних задач, або перетво­рення практичних ситуацій. Основна мета практичного мис­лення — підготовка фізичного перетворення дійсності: пос­тановка мети, складання планів, проекту, схеми. Інакше кажучи, йдеться про мисленнєвий акт, що дає практично ефективний результат.

Інколи практичний інтелект пов'язується з вирішенням задач переважно з допомогою практичних дій (а не об­разних І вербальних, які, звичайно, не можуть бути ви­ключені цілком, але їхня вага порівняно менша). Власне, йдеться про перевагу наочно-дійового мислення у прак­тичному інтелекті, переважне використання матеріальних і матеріалізованих засобів розв'язування задач (реальних об'єктів, засобів праці, знаково-символічних об'єктів — формул, алгоритмів, планів, креслень тощо) та відповідні дії з ними.

Що ж до теоретичного мислення, то вище ми вже від-диференціювали його від емпіричного. В цій же дихото­мічній класифікації теоретичне мислення виступає як про­цес пізнання і створення законів, правші. Продукт теоре­тичного мислення, — це, скажімо, періодична система Мен­делєєва.

Одна з важливих характеристик практичного мислення — його протікання в умовах дефіциту часу.

Практичне мислення, як правило, відбувається в ситуації коли прийняття рішення тісно злите, майже збігається з його втіленням у життя. Найяскравіший приклад — прий­нятт

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать