Стиль саморегуляції довільної активності лижника-гонщика в спорті вищих досягнень

Стиль саморегуляції довільної активності лижника-гонщика в спорті вищих досягнень : РЕФЕРАТ

Фізкультура і спорт

СТИЛЬ Саморегуляція ДОВІЛЬНІЙ АКТИВНОСТІ Лижник-гонщик у спорті вищих ДОСЯГНЕНЬ

Специфічними сторонами психічної активності є "свідомість" і "дію" [4], а активність спортсмена як індивіда, особистості і індивідуальності здійснюється у формі дії, тобто різних видів активності і регулюється свідомістю у формі процесів саморегуляції різних видів активності. Розмежування двох сторін психічної активності щодо відповідності але, один припускає іншу і не існує без неї. Узагальнена схема взаємодії людини з світом у разі конкретного суб'єкта може бути представлена наступним чином: суб'єкт-індивідуальний стиль саморегуляції активності-індивідуальний стиль (реалізація) активності-вимоги дійсності. Виходячи з цього, індивідуальний стиль визначається як індивідуально-типове своєрідність саморегуляції і реалізації довільної активності людини [2].

Більшість сучасних досліджень у спорті присвячено вивченню саме індивідуального стилю реалізації, а не регуляції активності, компонентами якої в залежності від її виду є індивідуальні прийоми, способи, форми поведінки, спілкування, пізнання, практичних дій спортсмена. Стильові прояви регуляторних процесів довільної активності спортсмена до цих пір не стали предметом систематичного дослідження в спортивній діяльності, хоча їх регуляторний значення підкреслюється багатьма фахівцями.

З урахуванням викладеного однією з цілей психолого-педагогічних досліджень у спорті вищих досягнень повинен бути аналіз закономірностей оптимізації діяльності й конкретних дій. Кардинальний шлях до цього лежить через удосконалення компонентів саморегуляції дій, оптимізацію психологічної структури спортивної техніки і тактики, формування соціально адекватних мотивів і соціально значущих для спортивної діяльності рис особистості [1].

Дослідження діяльності спортсменів вищої кваліфікації дають унікальні можливості для виявлення феномену індивідуального стилю саморегуляції в його найбільш розвинених формах, так як особливу значимість в успішній підготовці спортсменів набувають склалися у них стильові особливості, індивідуальні регуляторні можливості програмувати цілі та засоби спеціальної і загальної підготовки, свідомий але підкорятися прийнятим планам і коригувати їх залежно від результатів різних етапів підготовки. Успішність виступи лижників-гонщиків, як і представників інших видів спорту, у відповідальних змаганнях залежить від вміння програмувати цілі та засоби спеціальної підготовки, свідомо підпорядковувати поведінку і спосіб життя прийнятим планам. Висока значимість індивідуальної розвиненості цих процесів і в загальному процесі підготовки, і в спеціальної діяльності, постійна спрямованість лижників на їх вдосконалення створюють передумови більш повного і точного усвідомлення і самооцінки особливостей саморегуляції спортсменів.

З метою вивчення стилю саморегуляції довільної активності в 1996 - 1998 рр.. проведено комплексне дослідження лижників-гонщиків, членів збірної команди РФ (7 осіб, які мають спортивну кваліфікує цію МСМК, м. Тюмені). Його ЕЗУЛЬТАТИ узгоджуються з деякими раніше проведеними дослідженнями [3] і дозволяють зробити наступний висновок.

Індивідуальний стиль саморегуляції характеризує загальний цілісний індивідуальний стиль довільної активності з боку типових для спортсмена особливостей самоорганізації довільної активності, в яких інтегровано вплив особистісних змінних і зовнішніх умов на особливості досягнення поставлених і прийнятих суб'єктом цілей. Феномен стилю саморегуляції проявляється в тому, яким чином спортсмен планує і програмує свої дії, якою мірою він здатний при цьому враховувати значущі для досягнення поставлених цілей умови навколишньої дійсності, яка індивідуальна розвиненість процесів контролю, оцінки і корекції своїх дій, а також наскільки він при цьому самостійний, цілеспрямований, здатний враховувати зміну зовнішніх обставин і т.д.

Індивідуальний стиль саморегуляції довільної активності спортсмена характеризується стильовими особливостями цілісної системи саморегуляції (ступенем її індивідуальної розвиненості і взаємопов'язаності реалізують її регуляторних процесів), а також стильовими особливостями її ланок (індивідуальної специфікою регуляторного профілю, відносною вираженістю в загальній структурі саморегуляції окремих регуляторних процесів, моделювання умов, програмування, контролю і корекції своєї довільної активності). Особистісні характерологічні змінні детермінують індивідуальну специфіку регуляторного профілю вираженості окремих регуляторних процесів. Зовнішні умови і специфіка спортивної діяльності, в якій реалізується стиль, дозволяють визначити стильові особливості регуляторікі, що сприяють успіху в спортивній діяльності і потребують компенсації по мірі формування стилю для забезпечення необхідної суб'єкту успішності.

На основі структурних характеристик (індивідуаль ний рівень розвитку цілісної системи саморегуляції, характер індивідуального регуляторного профілю) виділені гармонійний і акцентуйовані типи стилів саморегуляції. Гармонійні стилі саморегуляції, що включають у свою структуру високорозвинені та взаємопов'язані стильові особливості регуляторікі, виступають суттєвою передумовою досягнення високої успішності. Такі стилі саморегу