Мова тіла

Реферат

«Мова тіла»

План

1. Загальне уявлення про мову жестів

2. Вроджені, генетичні, набуті і культурно обумовлені сигнали

3. Жести і пози, характерні для процесу залицяння

4. Жести, використовувані чоловіками при залицянні

5. Жести і сигнали, використовувані жінками для заманювання чоловіків

6. Жести агресивності і готовності до дій

7. Куріння як набір жестів

1. Загальне уявлення про мову жестів

У кінці 20 століття з’явився новий тип вченого спеціаліста в області «невербаліки», який насолоджувався спостереженням за невербальними знаками і сигналами при спілкуванні людей. Він спостерігає за ними на офіційних прийомах, на пляжі, по телебаченню, на роботі – всюди, де люди взаємодіють між собою. Здається майже неймовірним той факт, що більше ніж за мільйон років еволюції людини невербальні аспекти комунікації почали серйозно вивчатись тільки з початку шістдесятих років, а суспільству стало відомо про них тільки після того, як Юлій Фаст опублікував свою книгу в 1970 р. Ця книга узагальнювала дослідження про невербальні аспекти комунікації, пророблені вченими біхевіористами до 1970 року, але навіть сьогодні більшість людей все ще не знають про існування мови рухів тіла та жестів, не дивлячись на важливу їхню роль в житті. Що стосується технічної сторони дослідження проблеми «мови тіла», то досить впливовою на початку 20 століття була робота Чарльза Дарвіна «Вираження емоцій у людей і у тварин», опублікована в 1872 році. Вона була стимулятором сучасних досліджень в області «мови тіла», а багато ідей Дарвіна та його спостереження признані сьогодні дослідниками і вченими всього світу. З того часу вченими були виявлені і зареєстровані більше 1000 невербальних знаків і сигналів. Вперше серйозним дослідженням цієї мови зайнявся в кінці 70-х років Аллан Піз, визнаний знавець психології людського спілкування, що є, і автором методики навчання основам комунікації. Аллан Піз не лише досконало володів мистецтвом спілкування з людьми, але і володів унікальним даром виучувати цьому корисному з практичної точки зору мистецтву, яке є секретом вашого успіху в діловій діяльності і особистому житті.

Альберт Мейерабіан встановив, що передача інформації проходить за рахунок вербальних засобів (тільки слів) на 7%, за рахунок звукових засобів ( включаючи тон голосу, інтонацію) на 38%, і за рахунок невербальних засобів на 55%.

Сприйнятливість, Інтуїція і Передчуття. Коли ми говоримо, що людина дуже чутлива і володіє інтуїцією, ми маємо на увазі, що вона володіє здатністю читати невербальні сигнали іншої людини і порівнювати ці сигнали з вербальними. Іншими словами, коли ми говоримо, що у нас передчуття, чи «шосте відчуття» підказує нам, що хтось сказав неправду, ми дійсно маємо на увазі, що помітили неузгодженість між мовою тіла і сказаними цією людиною словами. Лектори називають це відчуттям аудиторії. Наприклад, якщо ті, що слухають сидять глибоко в кріслах з опущеними підбородками і зі схрещеними на грудях руками, у людини з підвищеною чутливістю появиться відчуття, що його повідомлення не мають успіху. Він зрозуміє, що потрібно щось змінити, щоб зацікавити аудиторію. А людина, яка не звертає уваги на такі речі, тобто є взагалі нечутливою до невербальних знаків, навпаки поглибить свою помилку.

Жінки зазвичай більш чутливі від чоловіків, чим і пояснюється існування такого поняття, як жіноча інтуїція. Жінки володіють вродженою здатністю помічати і розшифровувати невербальні сигнали, фіксувати найменші подробиці. Тому мало хто із чоловіків може обманути своїх жінок, і, відповідно, більшість жінок можуть дізнатись таємницю чоловіка по його очам, про що він навіть не підозрює.

2. Вроджені, генетичні, набуті і культурно обумовлені сигнали

Не дивлячись на те, що зроблено багато досліджень, ведуться гарячі дискусії з приводу того, чи являються невербальні сигнали вродженими чи набутими, передаються вони генетично чи набуваються якимось іншим шляхом. Докази були отримані через спостереження за сліпими, глухими і глухонімими людьми, які не могли би навчитися «невербаліці» з допомогою слухових чи зорових рецепторів. Проводилось також спостереження за тестикулярною поведінкою різних націй і вивчалась також поведінка наших найближчих антропологічних родичів – мавп. Висновки цих досліджень вказують, що жести піддаються кваліфікації. Німецький вчений Айбль – Айбесфельт встановив, що здатність сміятися глухих чи сліпих від народження дітей проявляється без всякого навчання чи копіювання, що підтверджує гіпотезу про вроджені жести. Екман, Фрізен і Зорензан підтвердили деякі припущення Дарвіна про вроджені жести, коли вони вивчали вираження лиця у людей, представників п’яти культур, що глибоко відрізняються одна від одної. Вони встановили, що представники різних культур використовували одинакові вираження лиця при прояві певних емоцій, що дозволило їх зробити висновок, що жести повинні бути вродженими.

Існують також деякі розбіжності з приводу того, чи є деякі жести набутими і культурно обумовленими чи генетичними. Наприклад, більшість мужчин надівають своє пальто, починаючи з правого рукава, більшість жінок починають надівати з лівого рукава. Коли мужчина пропускає жінку на багатолюдній вулиці, він, проходячи, зазвичай повертає тіло до жінки, жінка ж зазвичай проходить, відвернувшись від нього. Робить це вона інстинктивно, з

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать