Соціальні дослідження економічної свідомості поведінки у 90-х роках

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Гуманітарний інститут

Реферат на тему:

Соціальні дослідження економічної свідомості поведінки у 90-х роках

Виконала

Студентка ДК 306

Якименко Любов

Київ 2011

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Соціально-психологічні фактори формування і регулювання економічної поведінки

Розділ 2. Соціальні дослідження економічної свідомості поведінки у 90-х роках

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Соціально-економічне пізнання завжди пов'язане з матеріально-практичною діяльністю людини по перетворенню навколишнього середовища. Саме в процесі цієї діяльності формується суб'єкт і виокремлюється об'єкт соціально-економічного пізнання. Причому суб'єктом соціально-економічного пізнання людина виступає не стільки тому, що вона наділена певними психологічними властивостями, скільки тому, що вона є суспільною людиною, особистістю, котра засвоїла досягнення матеріальної і духовної культури, нагромаджені суспільством до певного етапу свого розвитку.

Сказане зовсім не означає, що, визнаючи соціальну природу суб'єкта пізнання, ми цим самим знеособлюємо процес пізнання і виключаємо з нього суб'єкта. Справа в тому, що між суспільним (гносеологічним) суб'єктом і суб'єктом індивідуальним в ході соціально-економічного пізнання існує складний діалектичний взаємозв'язок. Адже суспільний суб'єкт реально проявляється тільки через пізнавальну діяльність окремих індивідів, індивідуальних суб'єктів. Але окремий індивід починає виконувати функції суспільного (гносеологічного) суб'єкта в пізнанні соціально-економічних явищ лише в тій мірі, в якій він засвоїв способи пізнавальної діяльності, нагромаджені гносеологічним суб'єктом. Водночас слід мати на увазі, що гносеологічний суб'єкт не тотожний сукупності індивідів або сукупності способів пізнавальної діяльності, якими володіють окремі індивіди. Способи пізнавальної діяльності, що ними володіють суспільні суб'єкти, завжди багатші за своїм змістом і обсягом.

Процес соціально-економічного пізнання передбачає наявність не тільки суб'єкта (суспільного та індивідуального), а й об'єкта. Об'єкт у соціально-економічному пізнанні це не просто будь-яке соціально-економічне явище, а тільки те явище, що включене у сферу людської діяльності. Скажімо приватизація як явище, як об'єктивна реальність виступає в ролі об'єкта тільки тоді, коли на це явище спрямована увага суб'єкта і коли воно (явище) стає предметом теоретичної або практичної діяльності суб'єкта. Якщо суб'єкт виступає активною стороною в соціально-економічному пізнанні, то об'єкт є пасивною стороною, тим, на що спрямована діяльність суб'єкта. Людину цікавлять предмети зовнішнього світу не самі по собі, а як об'єкти її діяльності, як такі що можуть бути використані і перетворені нею. Таким чином, процес пізнання соціально-економічних явищ виступає як процес активного освоєння суб'єктом об'єкта і дозволяє зробити наступні висновки: процес соціально-економічного пізнання виступає процесом творчим і активним, адже людина не чекає, коли соціально-економічні процеси та явища відобразяться у її свідомості. Вона сама, спираючись на пізнані закони розвитку природи, суспільства і людського мислення, створює пізнавальні структури і в процесі практичної діяльності перевіряє ступінь їх відповідності об'єктивній економічній реальності; будь-які знання, будучи продуктом діяльності суб'єкта, містять елемент суб'єктивного. Причому, будучи продуктом діяльності суб'єкта, пізнавальний образ завжди включає в себе елемент суб'єктивності не тільки у формі вираження нового знання, але й в його змісті. Саме цим пояснюється той факт, що одні і ті ж соціально-економічні процеси та явища за певних обставин отримують різне тлумачення. Наприклад, в таких процесах, як роздержавлення і приватизація, лібералізація цін, управління та зовнішньоекономічні відносини одні суб'єкти вбачають шлях до економічної стабільності та економічного зростання постсоціалістичних країн, а інші у вищеназваних процесах бачать основну причину економічної кризи. Водночас слід мати на увазі, що оскільки діяльність суб'єкта соціально-економічного пізнання спрямована на об'єкт і передбачає адекватне відображення його, остільки зміст знання обов'язково включає в себе і об'єктивний момент, який в силу практичної зумовленості пізнавального процесу є в кінцевому рахунку визначальним. А тому й, ми вправі характеризувати пізнавальний образ як суб'єктивний образ об'єктивного світу, процесу, явища; погляд на пізнавальний процес крізь призму суб'єктивних відносин дозволяє зрозуміти той факт, що пізнавальні структури не тільки несуть інформацію про об'єкт, але й відображають рівень суспільного розвитку, потреби і цілі суспільства, тобто демонструють соціальну обумовленість пізнавального процесу. За таких обставин добуті знання соціально-економічних явищ виступають не тільки як результат відношення індивідуального суб'єкта до об'єкта, а й як результат дослідження функціонування складної системи колективної, міжсуб'єктної діяльності.

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАНЯ І РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ

Розуміння суб'єкт-об'єктних відносин у соціально-економічній сфері дозволяє зрозуміти суть такого феномену як економічна свідомість. Економічна свідомість становить собою цілеспрямоване відображення реально існуючих економічних процесів та явищ і відповідне уяв