Причини ті лікування депресії

Причини депресії

Як всі ми знаємо із власного життєвого досвіду,у людей у стані депресії часто бувають похмурі думки. Вони бачать мир крізь темні окуляри. Людей з важкою формою депресії - тих, хто почуває себе нікчемними, упадає в апатію, втрачає інтерес до друзів і родини, не може нормально спати або є,- негативне мислення приводить до саморуйнування. Надмірно песимістичний погляд на мир веде до перебільшення всього поганого, що з ними відбувається, і зменшенню всього гарного.

Молода жінка в депресії говорить: «Я все роблю не так, ні на що не годжуся. Я не можу домогтися успіху в роботі, тому що погоджу в сумнівах».

Перекручування або реалізм?

Чи всі страждаючою депресією люди настроєні занадто негативно? Щоб довідатися це, Лорен Еллою й Лин Абрамсон провели порівняльний аналіз поводження студентів, що випробовують легку депресію, і студентів у нормальному стані. Дослідники просили студентів дослідити, чи зв'язане натискання кнопки з наступним спалахом світла. На диво дослідників, випробувані, що перебувають у стані депресії, досить точно оцінювали, у якому ступені вони могли контролювати що відбувається. Невірні, перекручені оцінки висловлювали студенти, що не страждають депресією,- вони явно перебільшували границі своїх можливостей контролювати ситуацію.

Цей дивний феномен депресивного реалізму досить часто виявляється при спробах людей оцінити ступінь самоконтролю й своїх навичок. Шеллі Тейлор приводить таке порівняння:

«Люди в нормальному стані перебільшують свою компетентність і привабливість для навколишніх; страждаючою депресією - не перебільшують. Люди в нормальному стані згадують своє минуле в рожевому світлі; страждаючою депресією (за винятком тих, хто переживає дуже сильну депресію) більше справедливі в оцінці своїх минулих успіхів і невдач. Люди в нормальному стані описують себе в основному позитивно; страждаючою депресією описують і свої позитивні, і свої негативні якості. Люди в нормальному стані приписують собі заслуги у випадку успіху й, як правило, заперечують свою відповідальність при невдачі. Страждаючою депресією приймають на себе відповідальність і за успіхи, і за провали. Люди в нормальному стані перебільшують ступінь свого контролю над діями навколо; страждаючою депресією менше піддаються подібного роду ілюзіям. Люди в нормальному стані беззастережно вірять у те, що майбутнє піднесе багато гарного й мало поганого. Страждаючою депресією більше реалістичні в сприйнятті майбутнього. Фактично в кожному разі там, де люди в нормальному стані демонструють надмірну самоповагу, ілюзію контролю й далеке від реальності бачення майбутнього, люди в депресії не виявляють подібних пристрастей. Виявляється, депресія робить людей не тільки сумніше, але й мудріше».

В основі мислення людей у стані депресії лежить приписування собі відповідальності за все з ними що відбувається. Давайте подивимося: якщо ви провалилися на іспиті й обвинувачуєте в цьому себе, то можете дійти висновку, що ви дурні або ледачі, і впасти в депресію. А якщо ви приписуєте невдачу несправедливому відношенню або якимсь іншим обставинам, вам непідвласним, те, швидше за все, ви просто розлютитеся. У більш ніж 100 дослідженнях, у яких брало участь 15 000 випробуваних, що страждають депресією минулого більш, ніж не страждаючі, схильні демонструвати негативний стиль пояснення. Вони з більшою легкістю приписували невдачу причинам стійким («Це буде тривати вічно»), глобальним («Це ушкодить усьому, що я роблю») і внутрішнім («Я сам у всім винуватий»). Результатом подібного песимістичного, надмірно узагальненого, що само обвинувачує мислення є, за словами Абрамсон і її колег (1989), що гнітить почуття безнадійності.

Негативне мислення: причина або наслідок депресії?

У людей, схильних до міркувань, напевно, виникне питання: що первинно, а що вдруге? Депресивний настрій є причиною негативного мислення або негативне мислення викликає депресію?

Депресивний настрій є причиною негативного мислення

Без сумніву, наш настрій накладає певний відбиток на мислення. Почуваючи себе щасливими, ми, як правило, бачимо й згадуємо тільки гарне. Але як тільки наш настрій стає похмурим, так думки починають іти по іншому шляху. Рожеві окуляри ховаються до кращих часів, а на світло витягають чорні. Тепер похмурий настрій підкидає нам спогаду про малоприємні події. Здається, що взаємини з навколишніми зіпсувалися, подання про самому себе помітно погіршилося, надії на майбутнє зблякли, а чужі вчинки огидні. З посиленням депресії спогаду й очікування стають усе більше й більше тяжкими; коли депресія відступає, усе знову офарблюється в більше світлі тони. Так, люди, що страждають депресією в даний момент, згадують, як батьки відкидали й карали їх, у той час як люди, що страждали депресією в минулому, згадують батьків так само по-доброму, як і ті, хто ніколи не переживав депресії.

Едвард Хірт і його колеги, провівши дослідження серед фанатів баскетбольної команди університету штату Індіана, продемонстрували, як поганий настрій, викликаний поразкою, може породити досить похмурі думки. Вони просили вболівальників - і ті, хто перебував у депресії із приводу програшу своєї команди, і тих, хто радів із приводу перемоги - спрогнозувати результати майбутніх ігор команди й своє власне поводження. Після поразки команди люди більш похмуро оцінювали не тільки її майбутнє, але й свої власні майбутні успіхи, наприклад, при грі в дартс, розгадуванні анаграм і навіть в