Аналіз форми балансу

Зміст:
Аналіз форми балансу ……………………………………………………3
Горизонтальний аналіз …………………………………………………..5
Вертикальнй аналіз ………………………………………………………9
Аналіз з використанням аналітичних коефіціентв ………………….13
Типи фінансової стійкості ………………………………………………18
Аналіз ліквідності балансу підприємства……………………………..23
Розрахунок коефіціентів ліквідності …………………………………..26
Аналіз звітупро фінансовий результат ………………………………..27
- факторний аналіз прибутку …………………………………………..29
- вплив факторів на величину чистого прибутку …………………...31
- коефіціент рентабельності …………………………………………….34
АНАЛІЗ ФОРМИ БАЛАНСУ
Економічний аналіз фінансування господарської діяльності підприємства
Починається з оцінки його фінансового стану за даним балансу , проте проводять такі досліди за один період немає сенсу. Доцільно аналізувати порівняльні дані, які включають в себе показники за два або більше періоди, це дає можливість виявляти такі тенденції, що в свою чергу дозволяють ідентифікувати фактори котрі є визначальними в діяльності підприємства. Крім того не всі показники які розраховуються на основі фінансової звітності мають важливе значення самі по собі, значно важливішою є їхня динаміка ( якісно та кількісно виражені), а також оцінка взаємозв’язків з іншими показниками.
Аналіз структури статей балансу і динаміка змінюють здійснення за допомогою :
Проведення аналізу за даними балансу без попереднього зміну балансових статей.
Проведення аналізу, в такий спосіб досить трудомістка операція, яка часто буває малоефективна, це пояснюється тим, що наявність великої кількості розрахункових показників не дозволяє виявити основні тенденції у зміни фінансового стану підприємства.
Проведення аналізу ущільненого порівняльного аналітичного балансу який утворюється внаслідок аналітичних деяких однорідних елементів балансових статей.
Проводять додаткове корегування статей балансу на індекс інфляції з подальшим агрегуванням статей у необхідному аналітичному розрізі.
Використання порівняльного аналітичного балансу дозволяє визначати такі величини
Відносну величину структур балансу – це частка статті активу або пасиву в майні підприємства.
Показники абсолютного приросту, вони характеризують кількісно і якісно зміни, що відбулися по кожній статті.
Показник , який відображають відносно змін статей балансу за звітній період по відношенні до базового.
Базовий темп зростання.
Примітки :
Групування статей у порівнянні здійснюється взаємозалежно від значимості тієї чи іншої статті для конкретного випадку і є не формалізованою принадою.
Проведення аналізу ПАБ включає в себе :
Горизонтальні;
Вертикальний;
Аналіз з використання аналітичних коефіцієнтів.
Основним звітним документом фірми є бухгалтерський баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово-господарського стану фірми на певну дату. Баланс дозволяє зробити оцінку найсуттєвіших ознак фірми. Саму процедуру оцінок прийнято називати читанням балансу. Вміння читати баланс – важлива професійна характеристика фінансиста, яка надає йому можливість складати прогнозні баланси й управляти найважливішими фінансовими параметрами фірми. До того ж, вміння читати фінансові звіти допомагає фінансовому аналітику скласти правильну думку про фінансовий стан і виробничу діяльність інших компаній.
Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.
Як і будь-яка форма фінансової звітності, баланс включає заголовок, основні її елементи (класи) та підкласи. У заголовку наводиться:
- назва підприємства, його організаційно-правова форма та місце знаходження;
- назва звіту;
- дату, на яку складено звіт;
- валюта, в якій складено звіт та рівень її точності.
Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватись до змін середовища, в якому воно функціонує.
Елементами балансу, безпосередньо пов’язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін в ньому, є:
· активи;
· зобов’язання;
· власний капітал.
Активи і зобов’язання не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами.
Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу.
При аналізі балансу підприємства рекомендується використовувати горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності.
Горизонтальний аналіз
Горизонтальний аналіз полягає у співставленні фінансових даних підприємства за 2 періоди у відносному та абсолютному вимірюваннях таблиця 1.1.


Таблиця 1.1.
Горизонтальний аналіз балансу
Актив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | Абсолютне відхилення | Відносне відхилення
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6
1. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість | 010 | 26,7 | 16,4 | -10,3 | -38,576779
первісна вартість | 011 | 41,3 | 41,3 | 0 | 0
накопичена амортизація | 012 | 14,6 | 24,9 | 10,3 | 70,54794521
Основні засоби:
залишкова вартість | 030 | 1408,4 | 1401,6 | -6,8 | -0,48281738
первісна вартість | 031 | 4024 | 4119,6 | 95,6 | 2,375745527
знос | 032 | 2615,6 | 2718 | 102,4 | 3,914971708
Усього за розділом 1 | 080 | 1435,1 | 1418 | -17,1 | -1,1915546
2. Оборотні активи
Запаси
виробничі запаси | 100 | 627,7 | 1118,2 | 490,5 | 78,14242473
готова продукція | 130 | 40,3 | 0 | -40,3 | -100
товари | 140 | 1,6 | 1,6 | 0 | 0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість | 160 | 115,8 | 280,8 | 165 | 142,4870466
первісна вартість | 161 | 115,8 | 280,8 | 165 | 142,4870466
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом | 170 | 0 | 4,5 | 4,5
за виданими авансами | 180 | 2,1 | 0 | -2,1 | -100
Інша поточна дебіторська заборгованість | 210 | 20,8 | 64,9 | 44,1 | 212,0192308
Грошові кошти та їх еквіваленти
в національній валюті | 230 | 1,4 | 13,5 | 12,1 | 864,2857143
Інші оборотні активи | 250 | 45,2 | 0 | -45,2 | -100
Усього за розділом 2 | 260 | 899,9 | 1483,5 | 583,6 | 64,85165018
Баланс | 280 | 2335 | 2901,5 | 566,5 | 24,26124197


Закінчення таблиці 1.1.
Пасив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | Абсолютне відхилення | Відносне відхилення
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6
1. Власний капітал
Статутний капітал | 300 | 15,8 | 15,8 | 0 | 0
Додатковий вкладений капітал | 320 | 2154,6 | 2154,6 | 0 | 0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 350 | -1144,3 | -1120,6 | 23,7 | -2,07113519
Усього за розділом 1 | 380 | 1026,1 | 1049,8 | 23,7 | 2,309716402
3. Довгострокові зобов’язання
Відстроченні податкові зобов’язання | 460 | 36,4 | 12,3 | -24,1 | -66,2087912
Інші довгострокові зобов’язання | 470 | 64,9 | 34,9 | -30 | -46,2249615
Усього за розділом 3 | 480 | 101,3 | 47,2 | -54,1 | -53,4057256
4. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків | 500 | 0 | 500 | 500
Кредиторська заборгованість за товари, роботи послуги | 530 | 989 | 1166,4 | 177,4 | 17,93731041
Поточні зобов’язання за розрахунками
з одержаних авансів | 540 | 74,2 | 51,5 | -22,7 | -30,5929919
з бюджетом | 550 | 43,5 | 0 | -43,5 | -100
зі страхування | 570 | 9,1 | 6,8 | -2,3 | -25,2747253
з учасниками | 590 | 55,4 | 55,4 | 0 | 0
Інші поточні зобов’язання | 610 | 36,4 | 24,4 | -12 | -32,967033
Усього за розділом 4 | 620 | 1207,6 | 1804,5 | 596,9 | 49,42861875
Баланс | 640 | 2335 | 2901,5 | 566,5 | 24,26124197


Наведені дані дозволяють зробити такі висновки:
1. Загальна сума активів збільшилась на 566,5 тис. грн. або більш, ніж на 24,2 %. Абсолютна величина збільшення у оборотних активах склала 583,6 тис. грн.. або більше, ніж 64,8% їх річної величини. У той же час зменшилася сума основних засобів підприємства (в абсолютному вимірюванні – на -17,1 тис. грн.)
2. Що стосується структури оборотних коштів, то можна зазначити, що вона збільшились, а саме виробничі запаси збільшились на 490,5 тис. грн.., що складає більше 78% її річної величини, а також відбувся спад готової продукції на 40,3 тис. грн.., що складає 100% її річної величини. Одночасно з цим відбувся незміна товару в обороті. Однак також необхідно відзначити що значно зросла інша поточна дебіторська заборгованість на 212%, це можна пояснити тим що підприємство має надійних партнерів, яким довіряє і очікує найближчого надходження коштів.
3. При аналізі пасивів підприємства слід зазначити, що зобов’язання підприємства збільшилися на 596,9 тис. грн. (більше ніж 49%). Це відбулося внаслідок взяття короткострокового кредиту на 500 тис. грн. В той же час спостерігається не значне збільшення власного капіталу підприємства на 23.7 тис. грн.. – 2%. Довгострокові зобов’язання підприємства зменшились на 54,1 тис. грн.., або на більше ніж на 53%.
Вертикальний аналіз балансу
Вертикальний аналіз балансу дозволяє зробити висновок про структуру балансу в поточному стані, а також проаналізувати динаміку цієї структури. Технологія вертикального аналізу полягає у тому, що загальну суму балансу приймають за 100% і кожну статтю фінансової звітності представляють у вигляді процентної частки від прийнятого базового значення таблиця 1.2.


Таблиця 1.2.
Вертикальний аналіз балансу
Актив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | Частка у % до суми балансу на початок року | Частка у % до суми балансу на кінець року
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6
1. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість | 010 | 26,7 | 16,4 | 1,143468951 | 0,565224884
первісна вартість | 011 | 41,3 | 41,3 | 1,768736617 | 1,423401689
накопичена амортизація | 012 | 14,6 | 24,9 | 0,625267666 | 0,858176805
Основні засоби:
залишкова вартість | 030 | 1408,4 | 1401,6 | 60,31691649 | 48,3060486
первісна вартість | 031 | 4024 | 4119,6 | 172,3340471 | 141,9817336
знос | 032 | 2615,6 | 2718 | 112,0171306 | 93,67568499
Усього за розділом 1 | 080 | 1435,1 | 1418 | 61,46038544 | 48,87127348
2. Оборотні активи
Запаси
виробничі запаси | 100 | 627,7 | 1118,2 | 26,88222698 | 38,53868689
готова продукція | 130 | 40,3 | 0 | 1,725910064 | 0
товари | 140 | 1,6 | 1,6 | 0,068522484 | 0,055143891
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість | 160 | 115,8 | 280,8 | 4,959314775 | 9,677752886
первісна вартість | 161 | 115,8 | 280,8 | 4,959314775 | 9,677752886
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом | 170 | 0 | 4,5 | 0 | 0,155092194
за виданими авансами | 180 | 2,1 | 0 | 0,08993576 | 0
Інша поточна дебіторська заборгованість | 210 | 20,8 | 64,9 | 0,890792291 | 2,236774082
Грошові кошти та їх еквіваленти
в національній валюті | 230 | 1,4 | 13,5 | 0,059957173 | 0,465276581
Інші оборотні активи | 250 | 45,2 | 0 | 1,935760171 | 0
Усього за розділом 2 | 260 | 899,9 | 1483,5 | 38,53961456 | 51,12872652
Баланс | 280 | 2335 | 2901,5 | 100 | 100


Закінчення таблиці 1.2.
Пасив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | Частка у % до суми балансу на початок року | Частка у % до суми балансу на кінець року
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6
1. Власний капітал
Статутний капітал | 300 | 15,8 | 15,8 | 0,676659529 | 0,544545925
Додатковий вкладений капітал | 320 | 2154,6 | 2154,6 | 92,27408994 | 74,25814234
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 350 | -1144,3 | -1120,6 | -49,00642398 | -38,62140272
Усього за розділом 1 | 380 | 1026,1 | 1049,8 | 43,94432548 | 36,18128554
3. Довгострокові зобов’язання
Відстроченні податкові зобов’язання | 460 | 36,4 | 12,3 | 1,55888651 | 0,423918663
Інші довгострокові зобов’язання | 470 | 64,9 | 34,9 | 2,779443255 | 1,202826124
Усього за розділом 3 | 480 | 101,3 | 47,2 | 4,338329764 | 1,626744787
4. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків | 500 | 0 | 500 | 0 | 17,23246597
Кредиторська заборгованість за товари, роботи послуги | 530 | 989 | 1166,4 | 42,35546039 | 40,19989661
Поточні зобов’язання за розрахунками
з одержаних авансів | 540 | 74,2 | 51,5 | 3,177730193 | 1,774943994
з бюджетом | 550 | 43,5 | 0 | 1,862955032 | 0
зі страхування | 570 | 9,1 | 6,8 | 0,389721627 | 0,234361537
з учасниками | 590 | 55,4 | 55,4 | 2,372591006 | 1,909357229
Інші поточні зобов’язання | 610 | 36,4 | 24,4 | 1,55888651 | 0,840944339
Усього за розділом 4 | 620 | 1207,6 | 1804,5 | 51,71734475 | 62,19196967
Баланс | 640 | 2335 | 2901,5 | 100 | 100


Аналізуючи дані вертикального балансу підприємства, можна зробити такі висновки.
1. Частка обігових активів у балансі підприємства на початок року складала більше 38,5%. Проте протягом аналізованого року відбулося збільшення до 51,1%. Зрозуміло, що збільшення частки оборотних коштів позначається позитивно на показниках фінансової стійкості та ліквідності, тому що свідчить про збільшення запасів, розмірів виробництва, готівки для придбання матеріально-речових факторів виробництва.
2. Частка основних засобів має тенденцію до зменшення. З одного боку, це явище свідчить про те що підприємство не бажає розширення матеріально-технічної бази підприємства та його технічного переозброєння.
3. Власний капітал підприємства знаходиться на рівні більше ніж 43,9% — на початок року і 36,2 % — на кінець року від загальної суми пасивів.
4. Також підприємство в загальному має поточні зобов’язання що в загальному становили приблизно 51,7% на початку звітного періоду і мають тенденцію до зростання, оскільки в кінець звітного періоду вони становлять приблизно 62,2% від загальної суми пасивів.
Отже, основними висновками, зробленими при вертикальному аналізі балансу підприємства можуть бути такі:
- структура статей балансу демонструє тенденцію до зменшення частки основних засобів і незначного збільшення частки оборотних активів;
- у той же час, закріпилася негативна тенденція до збільшення частки дебіторської заборгованості і зменшення грошових коштів у національній валюті.
Аналіз з використанням аналітичних коефіцієнтів
Проведення оцінки фінансової стійкості підприємства — це аналіз коефіцієнтів, які розраховуються за даними ПБ та коефіцієнтів що відображають взаємозв'язок між джерелами формування коштів підприємства (ПБ) і структурою вкладень (АБ).
Оцінка оптимальності співвідношення власного та позикового капіталу підприємства про-водиться на основі показників, що представлені двома групами:
Коефіцієнти капіталізації. Характеризують фінансовий стан підприємства з позиції структури джерел коштів;
Коефіцієнти покриття. Характеризують – фінансову стійкість з позицій витрат, пов'язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел залучених коштів.
Серед коефіцієнтів капіталізації доцільно розглянути наступні:
Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності). Характеризує частку власного капіталу підприємства у загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
Вважається (на основі емпіричних досліджень), що критичне значення коефіцієнта ав-тономії — 0,5.
Коефіцієнт фінансової залежності. Характеризує частку залучених коштів підприємством у загальній сумі коштів його фінансування. (Даний коефіцієнт є оберненим до коефіцієн-та фінансової автономії; їх добуток дорівнює 1).
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
Коефіцієнт фінансового ризику. Визначається співвідношенням залучених коштів до суми власного капіталу:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
Визначений показник дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства (за-лежність підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів), а динаміка його зміни характеризує її тенденції. Оптимальне значення kфін.риз .? 0,5; критичне значення — 1.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу. Визначає частку власного капіталу яка пере-буває в обороті (в тій формі, що дозволяє вільно маневрувати цими коштами) та част-ку яка капіталізована.
Власні оборотні кошти — це та частина власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття його поточних активів. Їх значення можна розрахувати двома способами:
Від суми власного капіталу відняти вартість необоротних активів:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
Від суми оборотних активів відняти суму залучених коштів:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
Відповідно, коефіцієнт маневреності власного капіталу дорівнює:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
В загальному випадку, значення даного коефіцієнта повинне бути достатньо високим: для забезпечення необхідної степені гнучкості у використанні власних коштів підприємства. В той же час, він може значно варіюватися в залежності від структури капіталу та галу-зевої приналежності підприємства. Позитивним вважається незначне збільшення, в динаміці, коефіцієнта маневреності. Раптове, різке зростання його не може бути свід-ченням нормальної роботи підприємства. (Це пов'язане з тим, що збільшення значен-ня цього показника можливе або при зростанні власного оборотного капіталу — що малоймовірно, або при зменшенні власних джерел фінансування — що приводить до посилення залежності підприємства від кредиторів).
Для визначення оптимального значення коефіцієнта маневреності необхідно порівняти отримане значення з середнім значенням цього показника по галузі або у конкурентів.
Для зручності проведення аналізу фінансової стійкості підприємства доцільно розраховані , коефіцієнти капіталізації представити у формі таблиці 1.3.
Таблиця 1.3.
Коефіцієнти | На початок звітного періода | На кінець звітного періода | Зміна
Коефіцієнт фінансової автономії | 0,439443 | 0,361813 | -0,07763
Коефіцієнт фінансової залежності | 2,275607 | 2,76386 | 0,488253
Коефіцієнт фінансового ризику | 1,275607 | 1,76386 | 0,488253
Власні оборотні кошти 1 метод | -409 | -368,2 | 40,8
Власні оборотні кошти 2 метод | -409 | -368,2 | 40,8
Коефіцієнт маневреності власного капіталу | -0,3986 | -0,35073 | 0,047863
Дані таблиці дозволяють зробити проміжні висновки:
Протягом звітного періоду коефіцієнт фінансової автономії підприємства знизився на 7,8%, коефіцієнт фінансової залежності підприємства зріс на 48,8%. Така динаміка є небажаною, проте ідентифікувати її як негативну не мо-жна.
Відбулось зростання коефіцієну фінансового ризику: на початку звітного періоду на одиницю власних кош-тів підприємства припадало 1,28 залучених коштів, на кінець періоду — 1,76.
Динаміка зміни коефіцієнту маневроності власного капіталу, а саме його збільшення на 4,8% — можна оцінювати як позитивну тенденцію.
Серед коефіцієнтів покриття доцільно розглянути наступні:
Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень. Показує, яка частина основних засобів та інших необоротних активів, в загальному, профінансована зовнішніми інвес-торами (Логіка розрахунку даного показника ґрунтується на припущенні, що довгостро-кові позики використовуються для фінансування придбання основних засобів та інших капітальних вкладень):
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
Аналіз даного коефіцієнта констатує, що на початку звітного періоду 7% вартості необоротних активів профінансовано за рахунок-довгострокових джерел фі-нансування, на кінець звітного періоду – 3%.
Коефіцієнти структури довгострокових джерел фінансування. До цієї групи належать два взаємодоповнюючі показники: коефіцієнт довгострокового залучення позикових ко-штів і коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел. Розрахунок да-них показників здійснюється за наступними формулами (за даними тільки довгострокові джерела коштів):
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
На початку звітного періоду коефіцієнт довгострокового залучення позикових ко-штів дорівнює 0,09 на кінець звітного періоду він зменшується до 0,04, а коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел зростає з 0,91 до 0,96 (майже від-сутні довгострокові зобов'язання), що, з однієї сторони, свідчить про високий ступінь фі-нансової стійкості підприємства.
Іншим важливим показником, який характеризує фінансову стійкість підприємства є вид джерел фінансування матеріальних оборотних коштів.
Матеріальні оборотні кошти підприємства (запаси) визначаються:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних коштів (Запасів) використовують наступні показники:
Власні оборотні кошти:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
Власні оборотні кошти та довгострокові позикові джерела формування запасів (функціонуючий капітал):
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
Загальна величина основних джерел формування Запасів:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники за-безпеченості запасів джерелами формування:
Надлишок (+) або брак (-) Власних Оборотних Коштів:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
Надлишок (+) або брак (-) Власних Оборотних Коштів і довгострокових позикових дже-рел формування Запасів:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
Надлишок (+) або брак (-) загальної величини основних джерел формування запасів:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
За допомогою, цих показників визначається трикомпонентний тип фінансової стійкості під-приємства:
На підставі проведених розрахунків даних показників фінансову стійкість підприємства можна ідентифікувати згідно прийнятої класифікації (чотири типи):
Абсолютна фінансова стійкість (S = {1; 1; 1}). Характеризується наступним: всі Запаси під-приємства покриваються Власними Оборотними Коштами, а отже суб'єкт господарю-вання абсолютно не залежить від зовнішніх джерел кредитування. Наведена ситуація в реальному житті практично не спостерігається. Більш того, її не можна вважати пози-тивною (раціональною), оскільки свідчить про відсутність на підприємстві розробленої фінансової стратегії.
Нормальна фінансова стійкість (S = {0; 1; 1}). Характеризується тим, що підприємство використовує для покриття Запасів, крім Власних Оборотних Коштів, також і довгострокові залучені кошти. З точки зору фінансового менеджменту такий тип фінансування Запасів вважається "нормальним". Для підприємства нормальна фінансова стійкість є найбільш бажаною.
Нестійкий фінансовий стан (S = {0; 0; 1}). Характеризується тим, що у підприємства бракує "норма-льних" джерел для фінансування Запасів, але існує реальна можливість відновлення рівноваги (покращення фінансової стійкості). Це можливо за рахунок поповнення джерел власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів.
Кризовий фінансовий стан (S = {0; 0; 0}). Характеризується наступним: підприємство має непогашені у строк кредити і позики, а також прострочені кредиторську і дебіторську заборгованості. У цьому випадку можна вважати, що підприємство перебуває на межі банкрутства (фінансового банкрутства). Для зручності ідентифікації типу фінансової стійкості підприємства доцільно розраховані показники представити у формі таблиць.
Таблиця 1.4.
Зведена таблиця показників за типами фінансової стійкості
Показники | Тип фінансової стійкості
Абсолютна стійкість | Нормальна стійкість | Нестійкий стан | Кризовий стан
Таблиця 1.5.
Класифікація типу фінансового стану підприємства
Показники | На початок року | На кінець року
1. Загальна величина запасів (З) | 669,6 | 1119,8
2. Наявність власних оборотних коштів () | -409 | -368,2
3. Величина функціонуючого капіталу () | -307,7 | -321
4. Загальна величина Джерел () | -307 | 179
5. | -1078,6 | -1488
6. | -977,3 | -1440,8
7. | -977,3 | -940,8
8. Трикомпонентний показник типу фінансової стійкості S | (0; 0; 0) | (0; 0; 0)
Дані таблиці дозволяють зробити наступні висновки:
Фінансова стійкість даного підприємства ідентифікується як кризовий стан, що свідчить про високий ступінь залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів.
Оцінка фінансового стану підприємства у короткостроковій перспективі здійснюється за допомогою показників ліквідності та платоспроможності. Вони характеризують мож-ливість своєчасного та повного проведення розрахунків за короткостроковими зо-бов'язаннями перед контрагентами. (Аналіз платоспроможності та ліквідності важливий не тільки для підприємства, але й для зовнішніх інвесторів).
Платоспроможність підприємства — це наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів у кількості, достатній для розрахунків щодо кредиторської заборгованості, яка вимагає негайного погашення.
Ліквідність балансу — це ступінь покриття зобов'язань суб'єкта господарювання його ак-тивами, термін трансформації яких безпосередньо у грошові кошти відповідає терміну погашення зобов'язань.
Поняття платоспроможності та ліквідності є спорідненими, проте між ними існують певні відмінності: поняття ліквідності більш містке. Ступінь ліквідності балансу детермінує платоспроможність підприємства. Водночас ліквідність ідентифікує не тільки поточний стан активів, але й характеризує фінансовий стан підприємства у перспективі.
Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні коштів за активом, згрупованих за ступе-нем їх ліквідності та розташованих в порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями за пасивом, згрупованими за термінами їх погашення і розташованими в порядку зрос-тання таких термінів.
Залежно від ступеня ліквідності активи підприємства поділяються на групи:
Л1. Найбільш ліквідні активи. До них відносяться всі статті грошових коштів підприємства і поточні фінансові інвестиції:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
Л2. Активи, які швидко реалізуються. До цієї групи належать активи, для переведення яких у грошову форму потрібен невеликий термін: готова продукція, товари, дебіторська за-боргованість, векселі отримані:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
Ліквідність цих активів залежить від ряду суб'єктивних та об'єктивних факторів: своє-часності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, від попиту на дану продукцію, платоспроможності покупців, форм розрахунків.
ЛЗ. Активи, які повільно реалізуються. До них відносять виробничі запаси, витрати неза-вершеного виробництва, а також витрати майбутніх періодів та оборотні активи які не увійшли до перших двох груп:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
Л4. Активи, які важко реалізуються. До цієї групи належать необоротні активи підприємства, вартість яких відображено в І розділі АБ:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
Пасиви Балансу групуються за ступенем настання терміну їх оплати.
Стандартизований підхід передбачає групування пасивів відповідно до загальновизнаних термінів погашення зобов'язань:
П1. Найбільш термінові зобов'язання. До них відноситься кредиторська заборгованість по придбаних товарах, роботах, послугах:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
П2. Короткострокові пасиви. До цієї групи належать статті IV розділу ПБ, за винятком кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, а також статті II та V розділів ПБ у частині сум, запланованих до виплати протягом 12 місяців, починаючи з дати складання бала-нсу або протягом одного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
П3. Довгострокові пасиви. До них відносять довгострокові зобов'язання підприємства, ві-дображені у III розділі ПБ, а також статті II та V розділів ПБ, не віднесені до II групи:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
П4. Постійні (стійкі пасиви). До цієї групи належать статті І розділу ПБ:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки наведених груп за активом і пасивом. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконується система нерівностей:
співвідношення поточних платежів і надходжень;
виявлення тенденції (збільшення або зменшення) поточної ліквідності в ближчому майбутньому;
співвідношення платежів та надходжень у найближчому майбутньому;
співвідношення платежів та надходжень у відносно віддаленому майбутньому.
Виконання перших трьох нерівностей цієї системи детермінує виконання четвертої. Для характеристики ліквідності балансу підприємства доцільно розрахунок груп активів і пасивів представити у формі таблиці.
Таблиця 1.6.
Аналіз ліквідності балансу підприємства
Аналіз ліквідності балансу підприємства
Актив | На початок року | На кінець року | Пасив | На початок року | На кінець року | Платіжний надлишок (+) або брак (-) коштів
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7=2-5 | 8=3-6
Л1 | 1,4 | 13,5 | П1 | 989 | 1166,4 | -987,6 | -1152,9
Л2 | 64,8 | 351,8 | П2 | 218,6 | 638,1 | -153,8 | -286,3
Л3 | 672,9 | 1118,2 | П3 | 101,3 | 47,2 | 571,6 | 1071
Л4 | 1435,1 | 1418 | П4 | 1026,1 | 1049,8 | 409 | 368,2
Баланс | 2174,2 | 2901,5 | Баланс | 2335 | 2901,5 | -160,8 | 0
Ліквідність балансу підприємства на початку року ідентифікується як не абсолютна (Л1 П4). Оскільки поточні платежі є на 987,6 тис. грн менеші ніж надходження на кінець року ця різниця збільшується до 1152,9 тис. грн. Також необхідно відмітити, що платежі в майбутнйому періоді будуть зростати, а надходжень зменшуватись. Таким чином в загальному ситуація є не дуже сприятливою і її терміново необхідно покращувати.
Проведений аналіз за наведеною схемою вважається орієнтовним. Більш детальний ана-ліз ліквідності здійснюється за допомогою аналітичних коефіцієнтів.
В зарубіжній та вітчизняній практиці проведення аналізу ліквідності використовуються дещо різні підходи: західні аналітики використовують два коефіцієнти — коефіцієнти поточної та стро-кової ліквідності, вітчизняні фахівці — три: коефіцієнт загальної ліквідності, уточнений (про-міжний) коефіцієнт ліквідності та коефіцієнт абсолютної ліквідності. (Порядок розрахунків коефіцієнтів поточної та строкової ліквідності відповідає порядку розрахунків коефіцієнтів за-гальної та проміжної ліквідності). В різних джерелах назви цих коефіцієнтів не зберігаються.
Коефіцієнт загальної ліквідності (зарубіжні джерела – коефіцієнт поточної ліквідності) показує якою мірою оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов'язань (протягом одного року оборотні активи повинні бути повністю переведені у грошові кошти, що дозволить повністю розрахуватись з поточними зобов'язаннями). Вважається, що значення коефіцієнта повинне лежати в межах від одиниці до двох. У вітчизняній практиці для його розрахунку використовують дві, дещо різні формули:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
3а допомогою цього коефіцієнта ліквідності оцінюється потенційна можливість підприємства розрахуватись з довгостроковими зобов'язаннями.
Проміжний (уточнений) коефіцієнт ліквідності (зарубіжні джерела — коефіцієнт строкової ліквідності, "кислотний тест"). Цей коефіцієнт вважається більш жорстким тестом на лі-квідність, оскільки він елімінує вплив найменш ліквідної частини оборотних активів (ЛЗ). Не врахування таких активів пояснюється наступним:
при вимушеній реалізації таких активів їх чиста реалізаційна вартість значно менша від вартості, за якою вони відображаються в балансі;
якщо підприємство продає свої матеріальні запаси, то виникає питання, як воно продовжуватиме свою діяльність.
В загальному випадку він розраховується за формулою:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
Вважається, що оптимальне значення цього коефіцієнта 0,7 - 0,9 – для вітчизняних умов і близько 1,5 — для країн з ринковою економікою.
При розрахунку цих коефіцієнтів враховується величина дебіторської заборгованості, що в умовах ринкової економіки є виправдано: існують законодавчо-регламентовані можливості стягнення боргів з своїх дебіторів. У перехідній економіці яка характеризується кризою неплатежів, реа-лізація такої можливості стає проблематичною.
Примітки:
1. Кількісна оцінка ліквідності, з врахуванням умов вітчизняної економіки, на основі розрахунку коефіцієнтів загальної та проміжної ліквідності не вважається достатньо інформативною.
2. В більшості випадків найнадійнішою є оцінка ліквідності тільки за показника-ми першої групи активів — грошових коштів і поточних фінансових інвестицій (часто ліквідність оцінюють тільки за показниками грошових-коштів).
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (за показниками першою групи активів). Він розрахову-ється за формулою:
- на початок зв. періоду
- на кінець зв. періоду
Вважається, що оптимальне значення цього коефіцієнта 0,2 – 0,35 (для країн з перехідною економікою). Значення вище за 0,35 свідчить про неефективне використання коштів.
Для зручності проведення аналізу доцільно розраховані показники звести в таблицю.
Таблиця 1.7.
Розрахунок коефіцієнтів ліквідності
Розрахунок коефіцієнтів ліквідності
Показники | На початок року | На кінець року | Зміни
Коефіцієнт загальної ліквідності (поточної) | 0,612040411 | 0,822111388 | 0,210071
0,208799582 | 0,349997666 | 0,141198
Коефіцієнт проміжної ліквідності (строкової) | 0,054819477 | 0,202438349 | 0,147619
Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,001159324 | 0,007481297 | 0,006322
Дані таблиці дозволяють зробити наступні висновки:
Коефіцієнти поточної та строкової ліквідності і на початку і в кінці звітного періоду нижчі від визнаного нормального рівня.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності значно менший рекомендованого оптимально значення (і на початок і в кінець звітного періоду). Динаміка даного показника є негативною і підприємству знаходиться на грані банкрутства.
Аналіз ліквідності балансу підприємства дозволяє не тільки ідентифікувати рівень стійкос-ті фінансового стану підприємства при різному ступені обліку ліквідності коштів, але й забезпечує диференційовано аналітичною інформацією різних груп зовнішніх користувачів. Для постачальників матеріалів та сировини найбільш значимим є коефіцієнт, абсолютної ліквідності; для банків-кредиторів — проміжний коефіцієнт ліквідності. Покуп-ці (потенційні партнери) здебільшого оцінюють ліквідність підприємства за коефіцієн-том загальної ліквідності, (його використовують і у випадку оцінки зміни фінансової си-туації на підприємстві з точки зору ліквідності).
АНАЛІЗ ЗВІТУ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
Звіт про фінансові результати містить інформацію про доходи, витрати, прибутки та збит-ки суб'єкта господарювання за попередній та звітний період, і вважається одним з най-більш інформативних документів фінансової звітності, оскільки відображає динаміку прибутку підприємства.
Прибуток є найважливішим узагальнюючим показником який характеризує кінцевий результат діяльності підприємства. Від його величини залежать: формування оборотних коштів, виконан-пя зобов'язань перед бюджетом, платоспроможність підприємства, доходи акціонерів тощо.
Показники діяльності підприємства групуються в розрізі видів діяльності
Величина чистого прибутку підприємства детермінується фінансовими результатами, отриманими в процесі провадження операційної, інвестиційної та фінансової діяльнос-ті, а також фінансовими результатами, які формуються внаслідок настання надзвичай-них подій. Така класифікація забезпечує більш точну оцінку (з позиції факторного ана-лізу) показників дохідності (рентабельності) підприємства.
Для проведення аналізу рівня та динаміки фінансових результатів (аналіз прибутку під-приємства) за даними звітності необхідно виконати деякі попередні розрахунки — на зразок формування порівняльного аналітичного балансу. При цьому необхідно:
визначити динаміку зміни прибутку в цілому та окремо по кожній його частині;
дослідити і розрахувати фактори, що детермінують ці зміни;
ідентифікувати рівень (степінь) їх впливу;
виявити резерви збільшення прибутку;
провести оцінку рівня рентабельності підприємства.
Дані таблиці "Аналіз фінансових результатів підприємства" свідчать про те, що чистого при-бутку підприємства у звітному періоді і попередньому не було. Більш конкретні висновки можна отримати в результаті проведення аналізу причин змін розміру прибутку — ідентифікації факторів та дослідження їх впливу на фінан-сові результати.
Факторний аналіз — це методика комплексного дослідження оцінки впливу факторів на величину результуючих показників. Оцінка факторів які впливають на величину прибутку підприємства проводиться на основі дослідження алгоритму формування чистого прибутку шляхом елімінування невпливаючих факторів. В результаті, вплив факторних показників на величину чистого при-бутку можна представити у вигляді адитивної моделі:
Для зручності проведення аналізу доцільно факторні показники представити у формі таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Факторний аналіз прибутку
Факторний аналіз прибутку
№ | Показники | Код рядка | Попередній (базисний) рік Х0 | Звітний рік Х1 | Зміна Х1-Х0
1 | Чистий дохід (ЧД) | 035 | 587,5 | 1985,9 | 1398,4
2 | Собівартість реалізованої продукції (С) | 040 | 694,3 | 1914,4 | 1220,1
3 | Адміністративні витрати (ВА) | 070 | 136 | 74,6 | -61,4
4 | Витрати на збут (ВЗ) | 080 | 0,8 | 0 | -0,8
5 | Інші операційні витрати (ВІО) | 090 | 307,6 | 283 | -24,6
6 | Фінансові доходи (ФД) | 130 | 255,2 | 0 | -255,2
7 | Фінансові витрати (ФВ) | 140 | 0 | 0 | 0
8 | Податок на прибуток (ПНП) | 180 | 0 | 0 | 0
9 | Чистий прибуток (ЧП) | 220 | 0 | 23,7 | 23,7
Проведення подальшого аналізу прибутку полягає в дослідженні окремо кожного елемен-та (факторного показника) даної моделі.
Вплив зміни чистого доходу. Чистий дохід визначається:
На підставі лише даних Звіту про фінансові результати неможливо визначити вплив усіх факторів на формування прибутку (не відомо обсяг випуску та реалізації продукції, її структура, ціна, собівартість). В той же час, знаючи середній індекс цін, можна іденти-фікувати вплив (величину) зміни ціни та зміни обсягу реалізованої продукції у загальній зміні величини чистого прибутку.
Ціни на продукцію у звітному році зросли на 5% — індекс цін Ір = 1,05.
Загальна зміна виручки від реалізації складає:
3міна виручки від реалізації, викликана зміною обсягу реалізованої продукції (з урахуван-ням структури) та зміною ціни реалізації розраховується, відповідно:
Отримані результати — збільшення виручки від реалізації на 1398,4 тис. грн., більшою мірою ви-кликано збільшенням обсягів її випуску (1303,8 тис. грн.) і пов'язане з ростом ціни на дану продукцію 94,57 тис. грн.
Вплив величини собівартості. Визначається аналогічно попереднім розрахункам:
Загальна зміна собівартості продукції складає:
Зміна собівартості продукції викликана лише зовнішніми факторами: зміною обсягу виро-бництва (асортименту) продукції та зміною її ціни:
Отже, собівартість продукції збільшилась на 1220,1 тис. грн.: внаслідок збільшення обсягу випуску продукції — на 1128,9 тис. грн., за рахунок зміни цін — на 91,16 тис. грн.
Результати розрахунків вказують на те, що зміна цін вплинула на чистий прибуток у складі двох показників — виручки та собівартості продукції. Очевидно, що така залежність є різноспрямованою: виручка від реалізації і розмір прибутку — пряма залежність; собівартість і розмір прибутку — обернена залежність. Зміна чистого прибутку, викликана зміною цін складає:
3. Вплив зміни розмірів адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат:
Отриманий результат свідчить про те, що у звітному році внаслідок зростання непрямих витрат чистий прибуток зменшився на 3,4 тис. грн.
Вплив зміни величини фінансових доходів та фінансових витрат:
Отже, зміна чистого прибуток у звітному році відбулась внаслідок зменшення фінансових доходів (на 255,2 тис. грн.) та не пов’язана зі зростанням фінансових витрат.
Вплив зміни величини сплаченого податку на прибуток:
Для зручності проведення аналізу доцільно факторні показники представити у формі таблиці.
Таблиця 2.2.
Зведена таблиця впливу факторів на величину чистого прибутку
Зведена таблиця впливу факторів на величину чистого прибутку
Показники | Сума, тис. грн.
1 | Зміна цін | 3,404761905
2 | Обсяг реалізованої продукції | 1303,833333
3 | Обсяг виготовленої продукції | 1128,938095
4 | Адміністративні витрати, витрати на збут інші операційні витрати | 86,8
5 | Фінансові доходи | -255,2
6 | Фінансові витрати | 0
7 | Прибуток на податок | 0
Усього | -886,9333333
Рентабельність — це відносний показник, який характеризує економічну ефективність, тобто дозволяє оцінити отриманий результат по відношенню до кількості ресурсів, які були використані для досягнення цього результату.
В економічній теорії та практиці розраховують (оцінюють) багато коефіцієнтів рентабель-ності. Це викликано різноплановим характером оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства, і є, фактично, наслідком того, який саме оціно-чний показник — показник прибутку — використовується в розрахунках.
Економічний аналіз оперує наступними показниками: валовий прибуток (ряд.050 ф.2), операційний прибуток (ряд. 100 Ф.2), прибуток до оподаткування (ряд. 170 Ф.2), чистий прибуток (ряд.220 Ф.2).
Залежно від того, з чим порівнюється вибраний показник прибутку, виділяють дві групи коефіцієнтів рентабельності:
рентабельність інвестицій (капіталу);
рентабельність продаж.
Рентабельність інвестицій (капіталу) ідентифікується двома основними коефіцієнтами цієї групи:
1.Рентабельність сукупного капіталу (RОА). Визначається:
- попередній рік
- звітній рік
Даний показник представляє інтерес передусім для інвесторів.
Рентабельність власного капіталу (RОЕ). Розраховується:
- попередній рік
- звітній рік
Даний показник є важливим для наявних і потенційних власників та акціонерів. Він пока-зує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одини-ця, і вважається основним показником ефективності вкладень у діяльність того чи іншого виду.
Рентабельність продаж. Оцінка рентабельності продаж (на основі показників прибутку та виручки від реалізації) ґрунтується на розрахунку коефіцієнта рентабельності щодо всієї продукції в цілому або за її окремими видами.
В залежності від вибраного виду прибутку можна визначити різні показники оцінки рен-табельності продаж. Фінансовий аналіз найчастіше оперує категоріями валовий, опе-раційний та інвестиційний прибуток. Такий підхід зумовлює необхідність розрахунку трьох показників рентабельності продаж.
1. Рентабельність продаж валова (ROG). Розраховується:
- звітний період
- попередній період
Даний показник характеризує ефективність виробничої діяльності підприємства (ефектив-ність політики ціноутворення).
Операційна рентабельність продаж:
- звітний період
- попередній період
Даний показник характеризує рентабельність підприємства після вирахування з валового прибутку адміністративних витрат і витрат на збут, а також інших операційних витрат.
Показник операційної рентабельності характеризує операційну ефективність діяльності підприємства. Досліджуючи даний показник спільно з показником валової рентабель-ності можна встановити, чим зумовлені зміни рентабельності. Наприклад, якщо протя-гом певного періоду при незмінній валовій рентабельності показник операційної рента-бельності поступово знижувався, то це свідчить, скоріше за все, про збільшення адмі-ністративних і збутових витрат.
3. Чиста рентабельність реалізованої продукції (ROS). Розраховується:
- звітний період
- попередній період
У практиці фінансового аналізу показник чистої рентабельності реалізованої продукції використовується найчастіше. Він показує, найбільш повно, вплив структури капіталу і фінансування компанії на її рентабельність.
Для зручності проведення аналізу розраховані показники доцільно представити у табличній формі.
Таблиця 2.3.
Розрахунок коефіцієнтів рентабельності
Розрахунок коефіцієнтів рентабельності
Показники | Попередній рік % | Звітний рік % | Динаміка %
1 | Рентабельність сукупного капіталу | 0 | 0,816818887 | 0,816818887
2 | Рентабельність власного капіталу | 0 | 2,257572871 | 2,257572871
3 | Валова рентабельність продаж | 0 | 3,600382698 | 3,600382698
4 | Операційна рентабельність продаж | 0 | 1,193413566 | 1,193413566
5 | Чиста рентабельність продаж | 0 | 1,193413566 | 1,193413566
На підставі отриманих результатів можна зробити проміжні наступні висновки:
Показники рентабельності капіталу є досить низькі попереднього року, а саме вони є нульові, однак наступного звітного року вони зростають однак величини цих показників є досить низькі, що свідчить про те що підприємству необхідно терміново вживати заходів щодо покращення ситуації.
Проведення факторного аналізу рентабельності суб'єкта господарювання в більшості ви-падків ґрунтується на факторній моделі фірми «DuPont». Дана модель дозволяє іден-тифікувати фактори, які впливають на ефективність роботи підприємства та оцінити, кількісно і якісно, їх вплив.
Вважається, що серед великої кількості різнопланових показників рентабельності, най-більш вагомим (найбільш інформативним) є показник рентабельності Власного Капіта-лу. Тому, факторний аналіз рентабельності підприємства — це дослідження факторної детермінованої моделі (трьох-факторної або п'яти-факторної) коефіцієнта рентабель-ності Власного Капіталу (модифікована схема факторного аналізу фірми «DuPont»).
Наведена модель констатує, що рентабельність Власного Капіталу детермінується трьо-ма факторами першого порядку: чистою рентабельністю продаж (ROS), ресурсовіддачею (коефіцієнтом оборотності Активів — ТАТ) та структурою джерел коштів що інвес-товані у підприємство (мультиплікатором Власного Капіталу — ). Використання у даній моделі саме цих факторів пояснюється їх інформативною цінністю: вони, в певному розумінні, узагальнюють усі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства: перший фактор узагальнює Звіт про фінансові результати, другий — Актив Ба-лансу, третій — Пасив Балансу.
Для зручності розрахунку впливу факторів на коефіцієнт рентабельності Власного Капіта-лу доцільно представити всі коефіцієнти в табличній формі.
Таблиця 2.4.
Зміна коефіцієнта рентабельності власного капіталу і факторних показників у динаміці
Зміна коефіцієнта рентабельності власного капіталу і факторних показників у динаміці
Показники | Попередній рік | Звітний рік
1 | Рентабельність власного капіталу | 0 | 0,022575729
2 | Чиста рентабельність продаж, ROS | 0 | 0,011934136
3 | Ресурсовіддача, TAT | 0,251605996 | 0,684439083
4 | Коефіцієнт залежності, Mk - мультиплікатор капіталу | 2,275606666 | 2,763859783
Таблиця 2.5.
Зведена таблиця впливу факторів на рентабельність Власного Капіталу
Зведена таблиця впливу факторів на рентабельність власного капіталу
1 | Показники | Звітний рік
2 | Чиста рентабельність продаж, ROS | 0,011934136
3 | Ресурсовіддача | 0,684439083
4 | Коефіцієнт фінансової залежності | 2,763859783
5 | Усього (зміна коефіцієнта рентабельності власного капіталу) | 3,460233002
Термін ділова активність підприємства означає, в широкому розумінні, реалізація системи заходів суб'єкта господарювання спрямованих на збільшення (збереження) частки ринків.
Ділова активність підприємства — це його поточна виробнича та комерційна діяльність. Вона проявляється через динаміку розвитку підприємства, вибір тактичних і стратегіч-них цілей та їх досягнення, ефективність використання економічного потенціалу, роз-ширення сегментів ринків.
Аналіз (оцінка) ділової активності підприємства провадиться на кількісному та якісному рівнях. В свою чергу, кількісна оцінка передбачає дослідження ділової активності під-приємства за двома напрямками:
за ступенем виконання плану за основними показниками, забезпечення зазначених темпів їх зростання;
за рівнем ефективності використання ресурсів підприємства.
Оцінка рівня ефективності використання ресурсів підприємства полягає у визначенні різ-них показників оборотності та їх аналізі. Інформативність даних показників пояснюєть-ся детермінованою прямою залежністю між швидкістю обороту коштів та платоспро-можністю підприємства, що в свою чергу дозволяє ідентифікувати фінансовий стан суб'єкта господарювання. Крім того, збільшення швидкості обороту коштів, при незмін-них інших умовах, опосередковано характеризує підвищення виробничо-технічного по-тенціалу підприємства.
В практиці фінансового аналізу найчастіше використовують наступні показники ділової активності.
Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації, ресурсовіддачі). Розраховується:
Даний коефіцієнт характеризує ефективність використання підприємством всіх наявних ресур-сів незалежно від джерел їх залучення (коефіцієнт трансформації показує, скільки разів за звітний період здійснюється повний цикл виробництва та обігу, Що дає відповідний ефект у вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця активів). Величина даного коефіцієнту варіюється залежно від галузі.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості. Визначається:
Даний показник визначає, скільки разів у середньому протягом звітного періоду дебіторсь-ка заборгованість перетворюється на грошові кошти. Отриманий результат оцінюють у динаміці (зіставляють з даними у минулих періодах), а також порівнюють з середньо-галузевими коефіцієнтами. Крім того, співставлення значень коефіцієнтів оборотності дебіторської та кредиторської заборгованостей дозволяє оцінити загальні умови коме-рційного кредитування (кожне підприємство, як правило, одночасно виступає позича-льником і кредитором).
Тривалість обороту дебіторської заборгованості (термін кредиту). Визначається:
Даний коефіцієнт визначає розрахункову кількість днів для погашення кредиту, взятого дебіторами. Оцінка даного коефіцієнту, в контексті проведення аналізу ділової актив-ності підприємства, полягає у порівнянні його значення з фактичними термінами, на які надається кредит покупцям (це, одночасно, визначає ефективність механізмів кредит-ного контролю підприємства та характеризує надійність дебіторів).
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.
Розраховується:
Даний показник визначає, скільки необхідно підприємству провести оборотів для оплати існуючої заборгованості.
Тривалість обороту кредиторської заборгованості. Розраховується:
Даний коефіцієнт визначає розрахункову кількість днів для погашення кредиту, отриманого від постачальників. Порядок проведення аналізу оборотності кредиторської заборгованості, в цілому аналогічний порядку проведення аналізу оборотності дебіторської заборгованості.
Коефіцієнт оборотності запасів. Визначається:
Даний коефіцієнт показує, скільки оборотів за рік зроблено запасами, тобто скільки разів вони перенесли свою вартість на готову продукцію.
Тривалість обороту запасів. Визначається:
Даний показник характеризує період часу, протягом якого запаси перетворюються на реа-лізовані товари.
Коефіцієнти оборотності запасів і тривалості обороту запасів дозволяють оцінити ефекти-вність управління запасами керівництвом підприємства. Аналіз даних показників поля-гає у співставленні їхніх значень з середньогалузевими, а також у визначенні їх дина-міки (порівняння їх значень з значеннями у попередніх періодах).
Більше значення коефіцієнта оборотності запасів (менша тривалість обороту запа-сів приводить до зменшення коштів найменш ліквідної статті оборотних коштів), свідчить про більш ліквідну структуру оборотних коштів, що ідентифікує більш стійкий фінансовий стан підприємства (за інших рівних умов). Примітка: В деяких випадках зростання оборотності запасів відображає небажані явища в-діяльності підприємства: у випадку збільшення обсягу реалізації за рахунок ре-алізації товарів з мінімальним рівнем прибутку або зовсім без нього.
Тривалість операційного циклу. Визначається:
Даний показник характеризує, скільки днів у середньому потрібно для виробництва, про-дажу і оплати продукції підприємства. Очевидно, що підприємство, у більшості випад-ків, прагне до зменшення величини цього показника.
Тривалість оборотності оборотного капіталу. Визначається:
Від'ємне значення показника тривалості обороту оборотних коштів свідчить про те, що підприємство має у безоплатному користуванні "чужі гроші". Додатне значення показ-ника означає потребу підприємства у грошових коштах.
Для зручності аналізу ділової активності підприємства доцільно представити розраховані коефіцієнти в табличній формі.
Таблиця 2.6.
Зведена таблиця коефіцієнтів ділової активності підприємства
Зведена таблиця коефіцієнтів ділової активності підприємства
Найменування показника | Значення
1 | Коефіцієнт оборотності активів | 0,684439083
2 | Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | 10,01462431
3 | Тривалість обороту дебіторської заборгованості (за рік (360 днів), днів) | 35,94742938
4 | Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості | 1,776375615
5 | Тривалість обороту кредиторської заборгованості (за рік (360 днів), днів) | 202,6598412
6 | Коефіцієнт оборотності запасів | 2,197050554
7 | Тривалість оборотності запасів | 163,8560384
8 | Тривалість операційного циклу | 199,8034678
9 | Тривалість оборотності оборотних коштів | -2,85637338
На підставі отриманих показників можна зробити висновки, що підприємство перебуває в кризовому стані і потребує негайної зміни політики виробництва.
Більш повна оцінка розрахованих коефіцієнтів можлива лише при наявності даних середньогалузевих значень аналогічних показників.
Список використаної літератури:
Білик М.Д. Управління фінансами державних підприємств – К.: Знання, - 1999р.
Бочаров В.В. Финансовий аналіз. – СПб: Питер, 2002р.
Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. – Житомир: ЖІТІ, 2000.
Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. - К.: МАУП, 2000.
Комаринський Я., Яремчук І. Фінансово-інвестиційний аналіз. Навчальний посібник. – К: Книга пам’яті України. -1996.
Кононенко О. Податки та бухгалтерський облік. Бліц-бібліотека. Харків: Фактор,2000
Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. Навчальний посібник.- Знання, - 2000.
Лапішко М.Л. Основи фінансово-статистичного аналізу економічних процесів. Львів, Світ. – 1995.
Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання. Монографія. – К., КНЕУ,2001.
Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч.посібник. – Вища школа, 2003.
Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа . – М., Инфа-М, 1995.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать