Психологія сім’ї

НАЦІОНАЛЬИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ім. М.П. ДРАГОМАНОВА

РЕФЕРАТ

На тему: Психологія сім’ї

РОЗРОБИЛА: КАМЕНЄВА Т.В.

ПЕРЕВІРИЛА:

КИЇВ 2007р.

Зміст

Вступ. 3

Розділ 1. Психологія сімейного виховання. 5

1.1 Система і розвиток. 5

1.2 Характеристика сім’ї як інституту соціалізації 5

1.3 Соціально-психологічні особливості сімейного виховного впливу. 9

1.4 Стиль сімейного виховання. 11

1.5 Порушення сімейного виховання. 14

1.6 Визначення показників, рівня психокорекції 17

Розділ 2. Задачі і методи сімейної діагностики. 18

2.1 Задачі сімейної діагностики. 18

2.2 Загальне сімейно-діагностичне інтерв’ю.. 19

2.2.1 Тематична структура і часова послідовність сімейно-діагностичного інтерв’ю.. 20

2.3 Психокорекційне заняття на тему: Як поліпшити стосунки з батьками, друзями, вчителями, оточенням.. 21

Додаток 1. 26

Вступ

Основним напрямом проведеної психокорекційної роботи

є психокорекція порушеного стилю виховання у сім’ї, сімейних стосунків та конфліктів; психокорекція неконструктивних між особистісних стосунків в групах та колективах (в тому числі і в діловому спілкуванні), конфліктів та конфліктних відносин у мікро групах, учнівських колективах, професійній діяльності.

Нашою основною задачею є висвітити направлення, методи психокорекційної, психотерапевтичної роботи що стали корисними при лікуванні психічних порушень у дітей і підлітків, які виникли в результаті між особистісних конфліктів в сім’ї та інших сферах життєдіяльності.

Не дивлячись на велику кількість та розбіжність сімейно-терапевтичних методів, можна виділити головні засади, що відбивають змістовну сторону сімейної терапії і застосовуються більшістю психологів та сімейними психотерапевтами.

Індивід і система: щоб зуміти правильно зрозуміти поведінку і переживання людини, необхідно враховувати його життєві обставини, знати його оточення; поведінка кожного індивіда складає частину впорядкованої системи (сім’я, соціальне, економічне і культурне середовище) і розуміється з цих позицій.

Сім’я і психічний розлад: психічні порушення у дітей і підлітків можуть вказувати на проблеми в структурі сімейних взаємовідносин. Особистісні відхилення дитини можуть бути симптомом лежачого в їх основі конфлікту в сімейних стосунках. Іноді симптоми душевної хвороби можуть навіть розглядатися як важливі і доцільні спроби зберегти стабільність сімейної системи. Але і в інших випадках психічні розлади у дітей призводять до зміни сімейних відносин, і часто симптоматика дитини підтримується або підсилюється в результаті сімейних конфліктів.

В психокорекцій ній роботі з дітьми й підлітками потрібно враховувати ситуацію в сім’ї пацієнта та його оточення в цілому.

В роботі ми визначимо методи психокорекційної роботи між особистісних відносин в сім’ї та з оточуючими.

Представимо цілий комплекс опитувальників і методик, що найбільш популярні серед психологів, які займаються проблемами сім'ї.

1

Розділ 1. Психолог ія сімейного виховання

1.1 Система і розвиток

При всебічному аналізі психічних розладів потрібно враховувати, що причиною проблем може стати сім’я, оточення, суспільство.

Взаємозв’язок між сім’єю і психічними порушеннями представляється занадто однобічним. Звинувачувальні тенденції по відношенню до сімї часто не допомагають ділу, бо причинно-наслідкові відношення в реальності більш складні. Психічні порушення або недорозвиток в одного з членів сім’ї впливає на сімейні відношення і сімейне життя в цілому, а динаміка відносин в свою чергу впливає на поведінку індивіда. Такі поняття теорії систем, як „циркулярність”, „взаємозв’язок”, „взаємозалежність”, „коеволюція”, розкривають ці складні в cистемі залежності.

Системна орієнтація означає, що психічну проблему потрібно розглядати не тільки на рівні індивіда, але й на рівні взаємовідносин, взаємозв’язків (системних трансакцій).

В психокорекцій ній роботі мова йде про альтернативи і шляхи рішення проблем пацієнта і при цьому використання ресурсів і можливостей подолання цих проблем, що мають місце в сім'ї. Саме від батьків можна отримати найбільш важливу для дитини поміч. Тому ми повинні пропонувати підтримку не тільки дітям, але і їх батькам.

1.2 Характеристика сім’ї як інституту соціалізації

Погляд на дитину як на суб’єкт соціалізації, який змінюється в ході виховання сам і змінює своїх вихователів, - це підсумок історичного розвитку людства. На ранніх стадіях розвитку людського суспільства сама по собі дитина не мала особливої цінності: суворі умови життя й велика дитяча смертність не давали людям змоги приймати близько до серця факт народження або смерті дитини, особливості її розвитку. Сім’єю на той час для дитини були всі люди, які її оточували. У пізніші часи дітей віддаляли від сім’ї, віддаючи їх на виховання до монастиря або в дім багатших родичів, або ж просто „підкидали” тим людям, які мали змогу піклуватися про дітей.

У часи Середньовіччя практикувалась тотальна залежність дитини від батьків, і повна підлеглість їх волі. З початком Новітньої історії дитина в очах батьків починає виступати як автономна істота, з якою дорослі прагнуть теплих емоційних контактів, намагаються виходити з її бажань, потреб та інтересів, а це, без сумнів, впливає й на соціально-

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать