Кохання та закоханість в юнацькому віці

ВСТУП

Рання юність від 14-15 до 18 років – це період завершення фізичного дозрівання організму завершальний етап початкової соціалізації особистості.

У період ранньої юності продовжується процес переорієнтації спілкування з дорослих на ровесників. В його основі лежить суперечлива взаємодія двох потреб – у відособленні та в належності до певної групи. Якщо перша реалізується передусім через прагнення до емансипації від дорослих, то друга – у взаєминах з однолітками. Юнацькі мрії про кохання відображають насамперед потребу в емоційному темпі, душевній близькості, розуміння. Як правило, вони не співпадають із чуттєвістю, зумовленою статевим дозріванням. Різко посилюється потреба в індивідуальній інтенсивній дружбі. Помітно активізуються міжстатеві взаємини, розширюється сфера дружніх стосунків, розвивається нагальна потреба в коханні, з’являються серйозні захоплення, багато-хто розпочинає статеве життя. Заохочуючись, підлітки досить вірно називають почуття, що виникає, дружбою; водночас вони відчувають сильний, позбавлений тонкого психологічного змісту, еротизм як вираження біологічної сексуальної потреби.

1. Кохання і закоханість – яка різниця?

Кохання – виключно складний об’єкт як для психологічного, так і для будь-якого іншого аналізу. Про кохання сказано багато – частотні словники сучасних мов засвідчують, що це одне з найуживаніших слів. При цьому все сказане є правильним хоча б для кого-небудь.

Більше, ніж будь – якому іншому почуттю, коханню притаманна внутрішня мінливість, динаміка. Мається на увазі не історична змінюваність цього почуття, а динаміка кохання однієї особистості.

Першою фазою почуття найчастіше є стан закоханості. Особливо яскрава та швидко домінуюча закоханість спостерігається в юнацькому віці. Така всеосяжна закоханість визначається вперше дійсно інстинктивним почуттям молодої людини до іншої статі і швидким “замкненням” її інтересів на якомусь “об‘єкті”. Глибока психологічна суть закоханості як першої фази кохання є в тому, щоб закріпити духовний зв’язок між двома індивідуумами, перш ніж вони перетнуть межу інтимніших стосунків. Це почуття має свої певні фази розвитку, динаміку. Вузловий момент – це існування давно вже існуючого у підсвідомому певного еталону бажаного чоловіка чи жінки.

Американський психолог Ерих| Фромм писав, що коли в людині розвивається відчуття|почуття| індивідуальності, йому недостатньо присутності батьків. У ньому зростає потреба в єднанні ще з|із| кимось. Але|та| ваблення|спричинення| однієї людини до іншої, інтерес до неї - це ще не любов|кохання|. Любов утворює вищий рівень відносин людини з людиною. Вона виявляється як прагнення випробувати радість, відбиту від радості коханої|любої| людини.

Психологи вважають|лічать|, що людина повинна розрізняти захоплення, закоханість і любов|кохання|.

Відрізнити захоплення від закоханості, а закоханість від любові|кохання| буває нелегко. Сильне захоплення нерідко|незрідка| визначає багато вчинків людини і може послужити мотивом для створення|створіння| сім'ї. Але|та| незабаром воно проходить|минає,спливає|. При закоханості предмет уваги звичайно ідеалізується.

Часто підлітки вважають|лічать| любов'ю|коханням| захоплення і закоханість. Їм деколи|почасти| важко|скрутно| буває відрізнити любов|кохання| від іншого схожого відчуття|почуття|.

Старшокласники, так само як і підлітки, схильні наслідувати один одному і самостверджуватися в очах однолітків за допомогою дійсних або уявних "перемог". Не тільки|не лише| у середніх, але і в старших класах легкі закоханості нагадують епідемії: як тільки з'являється|появляється| одна пара, тут же закохуються всі інші. Причому багато хто одночасно захоплюється однією і тією ж найбільш популярною в класі дівчинкою|дівчатком| (або хлопчиком).

Дівчатка, як правило, вперше|уперше| в акторів, героїв, вчителя|учителя| фізкультури або відмінника з|із| класу, - вибір абсолютно|цілком| непередбачуваний. Перша закоханість хлопчика не так|настільки| жорстко прив'язана до віку, але|та| до 13 років хоч по разу закохувалися переважна більшість хлопчиків. Зовні|зовнішньо| платонічні переживання|вболівання| нерідко|незрідка| виявляються в збиранні портретів "героя" або предметів, що належать йому. Якщо об’єкт| закоханості досяжний, здійснюються|скоюються,чиняться| безглузді, раптові витівки з метою звернути|звернути| на себе увагу. Любовні записки і ніжні листи бувають дуже наївними і, в той же час, надмірно відвертими, просто по незнанню правил пристойності дорослих. До речі, в більшості своїй ці твори|добутки| нікому не відправляються|вирушають|, і або знищуються, або накопичуються в затишному місці.

Проте|однак|, платонічна закоханість - розпливчата, невиразна, аморфна, - досить швидко зміняється наступним|таким| етапом, етапом становлення еротичного ваблення|спричинення|. Еротичне ваблення|спричинення|, як прагнення до романтичного, душевного контакту, тілесної близкості, дотику, але|та| не фізичному володінню, відрізняється від сексуальної потреби, як, наприклад, читання пригодницького роману від особистої|особової| участі в бойових діях. Бажання|воління| бути ближче до обранця, ловити його погляд, мріяти про прекрасні|чудові| і романтичні події поступово змінюється прагненням до дотику, сумісного|спільного| проведення часу.

У цьому періоді, не дивлячись на|незважаючи на| могутню емоційну|емоціональну| напругу|напруження|