Гештальтпсихологія: сутність та розвиток

ЗМIСТ

Вступ

РОЗДIЛ I. ГЕШТАЛЬТПСИХОЛОГIЯ

1.1 Походження гештальтпсихологii

1.2 Значення гештальтпсихологii

РОЗДIЛ II.ФIЛОСОФIЯ НОВОГО ЧАСУ

2.1 Значення фiлософii нового часу

2.2Фiлософiя Г.Лейбнiца, Монтеска, Вольтер Франсуа Марі Аруе

2.3 Фiлософiя Д.Дiдро

2.4 Фiлософiя Голбаха

ВИСНОВОК

Вкоритсана лiтература

Вступ

Гештальтпсихологія (Gestalt - цілісна форма, структура розвинулася внаслідок протесту проти бихевиоризма і що існували раніше психологічних напрямів. Якщо вдасться зрозуміти суть гештальтпсихології, то ми наблизимося і до розуміння когнітивної психології, так зробимо ж крок вперед і спробуємо розібратися, що це за напрям і до чого воно привело.

Слово гештальт означає "форма", "структура", "цілісна конфігурація", тобто організоване ціле, властивостей якого не можуть бути набуті з властивостей його частин. В цей час особлива увага приділялася проблемі цілого і частини. Багато учених підходили до розуміння, що якість цілісного утворення не зводилася до суми окремих елементів, що входять в ціле, і, що воно не може бути виведене з них. А ось саме ціле і визначає якісні особливості елементів, тому гештальтпсихологи вважають, що переживання цілісне і його неможливо просто розділити на складові частини

Гештальтпсихологами були проведені багато досліджень і роботи в області сприйняття і пам'яті. Учениця В. Келлера Г. Фон Ресторф провела ряд дослідів і вивела залежність успішності запам'ятовування від структури матеріалу.

У передвоєнні роки минулого століття школа гештальтпсихологии розпалася із-за нездатності розробити єдину схему аналізу психічної реальності. Але ідеї гештальтпсихологов все ще мають вплив, хоча і не такі популярні в сучасній психології.

Філософія Нового Часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію XVI - XVII ст., становлення експериментального природознавства.

Вона утверджувала свої засадні принципи в боротьбі з феодальною ідеологію, середньовічною схоластикою, релігією та церквою, продовжуючи духовні надбання епохи Відродження. Найсуттєвішою особливістю філософії Нового годині була орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання, в якому вона вбачала головний засіб морального і соціального оновлення людства, утвердження людської гідності, свободи і щастя.

Обґрунтування методології наукового пізнання філософи Нового годині шукають у загальнофілософських (метафізичних) засідках осмислення буття. На цій основі розробляється ще одна важлива проблема, фундаментальна категорія філософії Нового годині - субстанція як сутність буття. Якщо Б. Паскаль, обгрунтовуючи засадні принципи своєї методології пізнання, звертається до світоглядного осмислення людського буття, то переважна більшість його сучасників ці принципи шукають у сутності буття взагалі, зафіксованій у категорії субстанції. Субстанція - це істинне, суттєве, самодостатнє, самопричинне буття, яку породжує усю багатоманітність світу.

Субстанцію як Єдине, яка розумілась в епоху Відродження органічною і гармонійною єдністю духовного і природного, філософи Нового годині намагаються переосмислити та конкретизувати через призму нових досягнень наукового пізнання. Одним з перших таку спробу зробив Р. Декарт, троянд' єднавши Єдине на дві самостійні субстанції : природу, матерію, способом буття якої є механічний рух, а атрибутом - протяжність та мислення. Для Декарта природа - це величезний механізм, уся якісна багатоманітність якого зведена ним до кількісно визначених механічних відношень, а всі закономірності - до законів механіки. Друга самостійна субстанція - особлива, духовна - мислення. Декарт вважає, що матерія мислити не може, а між тим, мислення існує без сумніву і з самоочевидністю, отже, має існувати і відповідна субстанція. У підході до проблеми субстанції філософія Декарта має дуалістичний характер, складається з матеріалістичної фізики як вчення про матеріальну протяжну субстанцію та ідеалістичної психології як вчення про духовну мислячу субстанцію. Зв'язуючою оленицею між цими двома незалежними самостійними субстанціями є Бог, який вносити у природу рух і забезпечує інваріантність усіх її законів.

РОЗДIЛ I. ГЕШТАЛЬТПСИХОЛОГIЯ

1.1 Походження гештальтпсихологiї

Слово гештальт означає "форма", "структура", "цілісна конфігурація", тобто організоване ціле, властивостей якого не можуть бути набуті з властивостей його частин. В цей час особлива увага приділялася проблемі цілого і частини. Багато учених підходили до розуміння, що якість цілісного утворення не зводилася до суми окремих елементів, що входять в ціле, і, що воно не може бути виведене з них. А ось саме ціле і визначає якісні особливості елементів, тому гештальтпсихологи вважають, що переживання цілісне і його неможливо просто розділити на складові частини Як нам вже відомо, бихевиористи ставили поведінку основною задачею, згідно з гештальтпсихологии, поведінка - щось більше, ніж зв'язка рефлексів. Воно цілісне і, отже, цілісний підхід до психіки протиставлявся гештальтпсихологами дробовій усіх інших напрямів.

Зародившись одночасно з бихевиоризмом, гештальтпсихология спочатку займалася дослідженням відчуттів, образний же аспект психічного житт