Вплив комунікативних здібностей на соціометричний статус дитини старшого дошкільного віку в груп

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………..

РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ТА СОЦІОМЕТРИЧНОГО СТАТУСУ ………………………………………………………………..

1.1. Здібності як індивідуально-психологічні особливості людини……..

1.2. Особливості прояву та розвитку комунікативної обдарованості у дошкільному віці……………………………………….

1.3. Поняття соціометричного статусу...............................………..

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ НА СОЦІОМЕТРИЧНИЙ СТАТУС ДОШКІЛЬНИКА В ГРУПІ……………………………………

2.1. Виявлення рівня соціометричного статусу дітей старшого дошкільного віку………………………………………………………….

2.2. Умови покращення соціометричного статусу у дітей старшого дошкільного віку………………………………………………

ВИСНОВОК…………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………..

ДОДАТКИ…………………………………………………………..

ВСТУП

В умовах розбудови української державності, становлення України як демократичного суспільства на міжнародній арені, все актуальнішою постає проблема розвитку творчої особистості її громадян. У зв’язку з цим, виявлення і розвиток творчої обдарованості особистості має велике значення як для державотворення, так і для самореалізації конкретної людини.

Кардинальні зміни, що спричиняють потребу у розвитку і використанні творчих здібностей особистості, диктують необхідність оновлення системи освіти. Пріоритетними її напрямами, відповідно до Державної національної програми „Освіта” (Україна ХХІ століття), Указу Президента України “Про програму роботи з обдарованою молоддю на 2001-2005 роки”, є створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу українського народу, пошуку, підтримки і стимулювання інтелектуально і творчо обдарованих дітей та молоді, самореалізації творчої особистості в сучасному суспільстві.

У відповідності до Конвенції про права дитини (1989) “освіта дитини має бути спрямована на розвиток особистості, талантів, розумових, фізичних здібностей дитини в їх найповнішому обсязі...” (стаття 29). Під здібностями розуміються, як правило, такі особливості людини, які забезпечують високі досягнення в діяльності, визначають придатність до її конкретного виду. Зараз обдарованість нерідко визначається як здатність до видатних досягнень у певній соціально-значущій сфері людської діяльності.

Проблема розвитку дитячих творчих здібностей є досить актуальною на сучасному етапі. Дослідження дозволяють відзначити необхідність та можливість розвитку мовленнєвих творчих здібностей вже з дошкільного віку.

Дитинство передусім дошкільне - єдиний період життя, коли творчість дитини може стати універсальним і природним способом буття людини. Численні наукові дослідження різних часів свідчать про безкрайні креатині можливості дошкільного дитинства, тому провідна психолого–педагогічна проблема виявляється в тому, щоб створити ці сприятливі умови стимулювання і спрямування розвитку особистості.

Більшу частину свого життя особистість проводить в групі. І велике значення має положення, яке дитина займає в групі Виходячи з цього виникає питання: чому одні люди легко йдуть на контакт, добре приймаються в групі, інші - навпаки. Якщо особистість зможе адаптуватися в колективі, якщо кожен знайде «ключі до успіху», у світі стане на порядок менше депресій, стресів і розчарувань. Це оздоровить кожну націю окремо і населення Землі в цілому.

Питання про розвиток особистості дитини в дошкільному навчальному закладі (ДНЗ), про формування його особистісних якостей і психічних процесів, а також про те, наскільки комфортно почуває він себе в групі ДНЗ, нам здалися дуже важливими й актуальними, оскільки група дитячого садка - це перша ланка в системі суспільного виховання й утворення дітей. [1]. Тут дитина проводить 8-12 годин на день, тобто третину свого дитинства. Не тільки від батьків, але й від ДНЗ залежить те, наскільки дитина виявить [1].

Проблема розвитку соціальної компетентності дошкільника, формування соціометричного статусу дитини належить до однієї з найважливіших у дитячій психології. Це пояснюється багатьма причинами: ставлення малюка до дійсності соціальне за своєю суттю; перші шість років життя – сензитивний період для соціалізації особистості, засвоєння нею суспільно цінних еталонів поведінки, важливим надбанням дошкільного дитинства є прихильність до людей, уміння їм співпереживати; соціальна активність реалізує потребу зростаючої особистості бути суб’єктом світу природи, культури, людей, самого себе. У законі України “ Про дошкільну освіту та виховання” зазначається, що одним з основних завдань дошкільної освіти та виховання є морально – соціальний розвиток дитини з перших років її життя. У “Національній доктрині розвитку освіти” вказано, що основна мета національного виховання – виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадянському суспільстві.

Виходячи з актуальності проблеми, співзвучної із загальнодержавною метою освіти, і нагальних потреб розвитку України, нами обрана тема курсової роботи: „Вплив рівня комунікативних здібностей на соціометричний статус дитини старшого дошкільного віку в групі”. Означеній проблемі присвячені монографії, створені відомими психологами Л.С.Виготським, О.В.Запорожцем, В.К.Котирло, М.І.Лісіною, Я.З.Неверович, які лишаються класич