Розподільча логістика 2

Розподільча логістика є тією частиною логістики, яка інтегрована в сферу розподілу, тобто здійснюється в після виробничий період.

Розподільча логістика – це управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними та нематеріальними операціями, які здійснюються в процесі доведення готової продукції до споживача згідно з інтересами і вимогами останнього, а також передачі, зберігання й обробки відповідної інформації. Інакше її ще називають маркетинговою або збутовою логістикою.

Залежно від розмірів, потужностей підприємства – виробника, різноманітності продукції та інших факторів, товаропровідна мережа може складатися із одного, декількох або багатьох каналів розподілу, причому різні канали розподілу товарів можуть відрізнятися за структурою, типами торгових посередників і проміжних складів, способами доставки вантажів, видами транспорту і т.д. Сукупність каналів розподілу називається розподільчою мережею.

Використання каналів розподілу надає виробникам певні переваги:

· Економія коштів та розподіл продукції;

· Можливість вкладення зекономлених коштів в основне виробництво;

· Продаж продукції більш ефективними способами;

· Висока ефективність забезпечення широкої доступності товару і доведення його до цільових ринків;

· Скорочення обсягу робіт із розподілу продукції.

Обрані канали безпосереднього впливають на швидкість, час, ефективність переміщення і збереження продукції під час її доставки від виробника до кінцевого споживача. При цьому підприємства або особи, які утворюють канал, виконують ряд важливих функцій:

· Проводять дослідницьку роботу із збору інформації, необхідної для планування розподілу продукції та послуг;

· Стимулюють збут шляхом створення і поширення інформації про товари;

· Встановлюють контакти з потенційними покупцями;

· Пристосовують товар до вимог покупців;

· Проводять переговори з потенційними споживачами продукції;

· Організовують товарорух (транспортування і складування);

· Фінансують переміщення товарів каналом розподілу;

· Приймають на себе ризики, пов'язані з функціонуванням каналу.

Всі або частину цих функцій може взяти на себе виробник, тоді витрати виробника зростають. Через спеціалізацію посередницьких організацій вони нерідко виконують перераховані функції каналів розподілу товарів ефективніше.

У відповідності до методу системного підходу при формуван­ ні системи розподілу застосовується така послідовність дій

Вивчення кон'юнктури ринку та визначення стратегічних цілей системи розподілу.

1) Розрахунок прогнозованої величини матеріального потоку,що проходить через систему розподілу.

2) Співставлення прогнозу необхідної величини запасів у сис­темі в цілому та на окремих ділянках матеріалопровідного ланцюга.

4) Вивчення транспортної мережі регіону обслуговування,
складання схеми матеріальних потоків у межах системи розподілу.

5) Розробка різних варіантів побудови систем розподілу.

6) Оцінка логістичних витрат за кожним варіантом.

7) Вибір для реалізації одного з розроблених варіантів.

Для того, щоб з множини варіантів обрати один, необхідно встановити критерій вибору, а після оцінити кожний з варіантів за цим критерієм. Таким критерієм, як правило, є критерій мінімума приведених витрат.

Величину приведених витрат визначають за формулою:

к

Вп = Е + Т + — , С

де В_п - приведені витрати за варіантом;

Е - річні експлуатаційні витрати;

Т- річні транспортні витрати;

К - повні капітальні вкладення в будівництво розподільчих центрів, приведені за фактором часу (за нормою дисконту);

С - строк окупності варіанту. Для реалізації приймається той варіант системи розподілу, який забезпечує мінімальне значення приведених (річних) витрат.

Структуру логістичної системи розподілу складають логістичні підсистеми, ланки та елементи.

Підсистема логістичної системи –– відокремлена у відповідності до організаційної структури сукупність ланок та елементів логістичної системи, яка дозволяє вирішувати завдання логістичного адміністрування системи вцілому та (або) управління комплексом логістичних функцій в окремій сфері діяльності компанії. Виділяють два комплекси підсистем: функціональний (дистрибуція, підтримка виробництва, постачання) та забезпечувальний (організаційно-економічна, правова та інформаційна підтримка).

Ланка логістичної системи –– економічно та функціонально обумовлений об’єкт, який не підлягає подальшій декомпозиції в межах поставлених завдань аналізу або синтезу логістичної системи та виконує локальну цільову функцію.

Елемент логістичної системи –– неподільна в межах поставленого завдання управління або проектування частина ланки логістичної системи (підсистеми). Сукупність логістичних ланок утворює логістичний ланцюг.

Створюючи ланцюги поставок від виробника до торгових вузлів продавця, дистрибутори проводять консолідацію оптових товарних потоків в роздрібні асортиментні поставки на складських комплексах, що виконують функції розподільчого центру продукції. На сьогоднішній день є наступні можливості щодо організації розподільчого центру: