Робота майстра по організації позаурочної зайнятості учнів

З міст

Вступ

1. Завдання майстра по організації позаурочної зайнятості учнів

2. Особливості роботи майстра в навчальній групі

3. Планування позаурочної зайнятості з учнями в учбовій групі

Висновки і рекомендації

Список використаної літератури

Вступ

Навчально-виховний процес у ПТНЗ має забезпечувати умови для повнішого задоволення національно-культурних потреб особистості. Навчання учнів у ПТУ виступає важливим фактором оволодіння культурно-історичними і національно-культурними традиціями, збагачення їх загальнолюдським змістом.

Інженерно-педагогічні працівники ПТНЗ повинні глибоко розуміти виховне значення національного компонента змісту освіти, який включає знання рідної мови і літератури, історії свого народу, його традицій, звичаїв, ідеалів, витоків і особливостей рідної культури, народної творчості, знання про суспільний і державний устрій України, її міжнародне становище, населення, природні умови і ресурси, економіку, науку, культуру та побут інших народів, що проживають на території України.

Формування громадянської зрілості майбутніх робітників, як зазначено в Концепції професійної освіти України, вимагає цілісного підходу до організації навчально-виховного процесу, забезпечення гармонійного поєднання різноманітних напрямів, засобів, форм виховання на основі гуманістичного осмислення внутрішнього світу особистості, взаємозв'язків загальнолюдських характеристик та індивідуальної неповторності, а також врахування вікових, психологічних та фізіологічних особливостей!

Майстер виробничого навчання, як і інші інженерної педагогічні працівники училища, повинен враховувати, що виховний процес базується на принципах учнівського самоврядування, передбачає відносини взаємного довір'я і поваги викладача, майстра та учнів, їхню спільну відповідальність за справи колективу, за долю кожного його члена. Учнівські самодіяльні організації функціонують на демократичних засадах, на основі громадянських прав і свобод, загальнолюдських цінностей та моралі.

Успішне педагогічне керівництво вихованням майбутніх робітників передбачає поєднання зовнішніх і внутрішніх стимулів. Зовнішні стимули — це вимоги, які ви ходять від майстра і спонукають учнів до певних дій. До цих стимулів належать також умови й обставини, в яких відбувається педагогічний процес.

Внутрішні стимули виходять від самих учнів, вони включають, зокрема, реакцію вихованців на поради й вказівки майстра. Коли зовнішні вимоги приймаються учнем і стають його внутрішніми вимогами до себе, тоді застосовувані вихователем засоби і методи виховання дістають неначе подвоєну силу педагогічної дії.

Проблема стимулів органічно пов'язана із стилем педагогічного керівництва: виховна робота повинна відповідати рівню розвитку юнаків і дівчат, умовам, в яких вони живуть і працюють. Тому, плануючи виховну робо ту з учнями, слід включати в план цілком конкретні за ходи колективного та індивідуального характеру.

Для того щоб виховна робота за своїми формами і методами відповідала змісту навчально-виховної діяльності учнів, слід диференціювати її за періодами навчання: вступний, підготовчий, період освоєння професії та контрольно-заключний.

1. Завдання майстра по організації позаурочної зайнятості учнів

майстер виробничий навчання позаурочний

У кожний з періодів перед учнями ставляться цілком конкретні завдання, бо рівень трудової і моральної вихованості перебуває в постійній динаміці, змінюються ступінь розвитку колективу, характер виховної роботи.

Різноманітність умов, у яких здійснюється професійна підготовка учнів, неоднакова її тривалість, специфіка форм навчання, особливості профілів підготовки не дозволяють сформулювати універсальні вимоги до виховної роботи майстрів виробничого навчання. Разом з тим можна визначити основні з них у формі певних зав дань. Виховання в учнів любові й поваги до праці як, першої життєвої потреби пов'язане з такою організацією навчального процесу, яка забезпечує свідоме засвоєння учнями знань, формування у них міцних навичок, розвиток пізнавальних здібностей, вироблення навичок само освіти.

Велике виховне значення має проведення зборів самими учнями. На обговорення загальних зборів слід ви носити питання підготовки до екзаменів і до подання кваліфікаційних пробних робіт, наслідки навчальної роботи групи за певний час, стан успішності і дисципліни учнів, їх звіти про виконання колективних доручень.

Важливе завдання полягає в тому, щоб систематично навчати учнів усьому новому, передовому, що впроваджується у виробництво: організація, норми, технологічні процеси, робочий інструмент, пристрої . З самого початку навчання учні повинні добре уявляти собі свою професію в розвитку, знати, якими знаннями і виробничими уміннями їм доведеться оволодіти для кваліфікованого виконання робіт.

Виховна робота майстра має спрямовуватися на роз виток в учнів свідомого ставлення до навчання, підвищення рівня своїх знань, удосконалення навичок, оволодіння передовими методами праці. У нього завжди є можливість показати учням значення їх загальноосвітньої підготовки. Особливо важливо це для тих вихованців, які недооцінюють теоретичні знання. Необхідно залучати учнів не тільки до виробничого, а й до активного громадського життя. Важливе виховне значення має їхня участь учнів на заключній стадії навчання у діяльн