Методи розв’язування раціональних нерівностей вищих степенів

Міністерство освіти і науки України

Черкаський національний університет

імені Б. Хмельницького

Кафедра геометрії та методики навчання математики

Курсова робота

Методи розв’язування раціональних нерівностей вищих степенів

ІV курс, денна форма навчання, математичний факультет

Глушко Юлія Сергіївна

Науковий керівник:

викладач кафедри геометрії та

методики навчання математики

Воловик Оксана Петрівна

Черкаси 2010

Зміст

Вступ

§ 1. Теоретичні основи дослідження

1.1 Загальні відомості про раціональні нерівності

1.2 Теореми про рівносильність нерівностей

§ 2. Раціональні нерівності вищих степенів та методи їх розв’язування

2.1 Розв’язування раціональних нерівностей вищих степенів методом інтервалів

2.2 Розв’язування раціональних нерівностей узагальненим методом інтервалів

2.3 Розв’язування дробово-раціональних нерівностей

2.4 Розв’язування раціональних нерівностей методом заміни змінної

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми зумовлена тим, що розв’язування раціональних нерівностей вищих степенів викликає у багатьох учнів певні труднощі. Розв’язування більшості нерівностей вищих степенів вимагає знання різноманітних теоретичних відомостей, застосування різних теорем та формул. Отримати навички розв’язування раціональних нерівностей вищих степенів можна лише тоді, коли розв’язати їх достатньо велику кількість, ознайомившись з різними методами та прийомами їх розв’язання.

Все це обумовило обрання теми: «Методи розв’язування раціональних нерівностей вищих степенів»

Мета роботи полягає в тому, щоб розглянути різні методи раціональних нерівностей вищих степенів

Однією з основних функцій розв’язування раціональних нерівностей вищих степенів є формування уявлень про ідею і використання раціональних методів і прийомів.

Майстерність розв’язувати раціональних нерівностей вищих степенів ґрунтується на володінні високим рівнем знань теоретичної частини курсу та певним арсеналом методів і прийомів розв’язування раціональних нерівностей вищих степенів

Тому доцільно розглянути та ознайомитись з різноманітними методами та прийоми розв’язування раціональних нерівностей вищих степенів. Це дозволить учням розв’язувати, здавалося б, складні нерівностей просто, зрозуміло і красиво, а сформовані уміння і навички знадобляться учням при розв’язуванні ірраціональних, логарифмічних, показникових та тригонометричних. нерівностей

Для досягнення мети було поставлено наступні завдання:

-проаналізувати методичну літературу з означеної теми;

-ознайомитись з теоретичними відомостями, розглянути основні теореми та методичні факти, що стосуються даної теми;

-розглянути різноманітні методи розв’язування раціональних нерівностей вищих степенів;

-навести низку прикладів розв’язування раціональних нерівностей вищих степенів різними методами.

§ 1. Теоретичні основи дослідження

1.1 Загальні відомості про раціональні нерівності

Дві функції, що поєднані між собою знаю утворюють нерівність:

;

.

Розв’язком цих нерівностей називається значення , що задовольняє їх. Розв’язати нерівність – значить знайти множину всіх її розв’язків або встановити, що нерівність не має розв’язків.

Областю визначення (областю допустимих значень) нерівності називають множину всіх значень невідомого, на якій існують функції .При визначенні часто вводяться також додаткові умови, які пов’язані з характером нерівності. [2: 137]

Під множиною розв’язків системи нерівностей розуміють перетин множин розв’язків всіх нерівностей, що входять в цю систему.

Говорять, що нерівність еквівалентна системі нерівностей, якщо множина її розв’язків співпадає з множиною розв’язків цієї системи. [1: 136]

1.2 Теореми про рівносильність нерівностей

Дві нерівності з одною змінною називаються рівносильними, якщо їх розв’язки співпадають (в тому числі, якщо обидві нерівності не мають розвязків). Якщо кожен частковий розвязок нерівності являється в той же час частковим розвязком нерівності , отримані після перетворення нерівності , то нерівність називається наслідком нерівності . В наступних теоремах річ йде про перетвореннях, які ведуть до рівносильних нерівностей.[6:321]

Теорема 1. Якщо з однієї частини нерівності перенести до іншої доданок із протилежним знаком, то дістанемо нерівність, рівносильну початковій.

Теорема 2 Якщо до обох частин нерівності додати (або відняти) будь-яку функцію то дістанемо нерівність, рівносильну початковій за умовою, що області визначення отриманої і початкової нерівностей збігаються.

Теорема 3. Якщо обидві частини нерівності помножити (або поділити)на будь-яку функцію , яка зберігає сталий знак і відмінну від нуля, то при дістаємо нерівність, рівносильну початковій, а при рівносильною початковій буде нерівність протилежного змісту (передбачається, що області визначення отриманої і початкової нерівностей збігаються).

Таким чином, можемо записати:

, якщо ;

, якщо ;

, якщо ;

, якщо ;

Зауваження. На практиці при застосуванні 2 і 3 теорем найчастіше замість функці

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать