Модернізація механізму товаровідтягування побутової трикотажної машини Українка-2

ЗМІСТ

Вступ

1 Техніко-економічне обґрунтування

1.1 Загальна характеристика трикотажних машин та переплетень

1.2 Призначення та технічна характеристика базового виробу

1.3 Технічна пропозиція двох варіантів механізму товаровідтягування

1.4 Вибір раціонального варіанту технічного рішення

1.5 Мета і завдання дипломного проекту

2 Конструкторська частина

2.1 Розрахунок зусилля відтягування та вибір електродвигуна

2.2 Розрахунок кінематичних параметрів та крутних моментів на валах

2.3 Розрахунок черв’ячної передачі

2.4 Розрахунок динамічних навантажень

2.5 Вибір параметрів пружин притиску колеса зубчастого до валу

2.6 Розрахунок норми часу на операції на машині

2.7 Розрахунок змінної норми виробітку

3 Економічна частина

3.1 Стислий опис заходу, який впроваджується

3.2 Розрахунок собівартості механізму товаровідтягування

3.3 Розрахунок ціни модернізованої плосков’язальної машини «Українка-2»

3.4 Розрахунок річного економічного ефекту від модернізації плосков’язальної машини «Українка-2»

4 Охорона праці та навколишнього середовища

4.1Аналіз об’єкта модернізації та виробництва для якого він призначений з точки зору безпеки праці та охорони навколишнього середовища

4.2 Заходи спрямовані на приведення виявлених небезпечних та шкідливих виробничих факторів до нормативних вимог

4.3 Заходи щодо охорони навколишнього середовища

4.4 Розрахунок штучного та природного освітлення

4.5 Пожежна безпека

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

На даний час в Україні велике значення приділяється всебічному розвитку ринкової економіки. Для успішного вирішення цього стратегічного завдання необхідні передумови для розвитку малого й середнього бізнесу в легкій промисловість, що як галузь швидко обертання коштів і високої рентабельності, посідає одне з провідних місце в економіці багатьох розвинутих держав.

Зокрема, перспективи трикотажної галузі легкої промисловості пов’язані з виробництвом виробів верхнього трикотажу малими підприємствами. Використання на такому виробництва простої за конструкцією та високопродуктивної машини дозволить в’язати порівняно дешеві трикотажні вироби з різноманітними візерунками і переплетеннями.

Відомі побутові машини «Українка», УП, «Українка-2» та інші не розраховані на промислову експлуатацію, проте за допомогою цих машин можна створювати різні трикотажні вироби з різноманітними узорами і переплетеннями, зокрема ажурними і рельєфними. Їх модернізація дозволить підвищити продуктивність праці і якість виробів, отже використовувати їх для серійного виробництва продукції на підприємствах малого та середнього бізнесу. Так, наприклад, розробка та впровадження простого по конструкції й експлуатації механізованого механізму товаровідтягування дозволить розширити можливості обладнання.

Крім того, слід відмітити, що купівля сучасних трикотажних машин закордонного виробництва не завжди можлива, внаслідок їх значної вартості.

Тому, актуальною проблемою для галузі є модернізація діючих трикотажних машин, зокрема за рахунок розробки механізмів товаровідтягування.

Дипломний проект присвячений вдосконаленню трикотажної машини «Українка-2» шляхом встановлення механізму товаровідтягування, що дозволить підвищити її продуктивність, а отже і розширити область використання.

РОЗДІЛ 1

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

1.1 Загальна характеристика трикотажних машин та переплетень

Трикотажна (в’язальна) машина застосовується для механічного в’язання трикотажного полотна або штучних виробів. На трикотажній машини здійснюється утворення з ниток петель і з’єднання їх між собою в різноманітні переплетення. Петлеутворення, що виконується в’язальними машинами при виробництві трикотажного полотна або виробу; полягає у вигинанні нитки в петлі і протягуванні нових петель крізь раніше утворені. Мета петлеутворення –перетворення ниток на трикотаж.

Петельна структура трикотажу; визначає зовнішній вигляд трикотажу і його властивості (пружність, міцність, повітропроникність і ін.). Трикотажні переплетення відрізняються одне від одного складом елементів петельної структури (петля, накид, протяжка) і їх взаємним розташуванням. Залежно від числа ниток, що беруть участь в процесі утворення петельного ряду, розрізняють поперечнов’язальні (кулірні) і основов’язальні трикотажні переплетення.

При поперечнов’язальному трикотажному переплетені горизонтальний петельний ряд утворюється послідовним вигинанням однієї нитки. У основов’язальному переплетені горизонтальний петельний ряд складається системою ниток (основою), окремі нитки утворюють послідовно по одній (рідко по дві) петлі в кожному ряду. Трикотажні переплетення бувають одинарні і подвійні. У одинарного трикотажу одна сторона складається з лицьових петель, у подвійного, який виробляється на трикотажних машинах з двох голковиць, обидві сторони лицеві.

З численних видів трикотажних переплетень зазвичай виділяють прості (головні), похідні, комбіновані і складні переплетення. У головних переплетеннях кожен ряд складається з найпростішого поєднання тільки одного основного елементу – петель. У групу головних поперечнов’язальних переплетень входять: гладь кулірна (одинарне однолицеве трикотажне перепл

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать