Психологічний та соціальний портрет людини масової культури

План

1. Г. Лебон Психологія народів та мас 2. З.Фрейд «Масова психологія і аналіз людського «Я» 3. Х. Ортега-і-Гассет «Бунт мас» 4. Х. Арендт «Джерела тоталітаризму» - Безкласове суспільство 5. С. Московічі «Століття натовпів» 6. Висновки 7. Список використаної літератури Г. Лебон - «Психологія народів та мас» Французький дослідник Густав Лебон вважається засновником психології натовпу. Основним вкладом Лебона є те, що він показав, що натовп є не просте зібрання індивідів, а дещо принципово інакше. Натовп є єдиним утворенням, єдиною істотою, наділеною своєю колективною душею. Характеризуючи масову психологію, він, по-перше, досліджує зміну, яка відбувається з індивідом в масі: «Якими б не були індивіди, що складають масу, якими б не був їх спосіб життя, заняття, їх характер чи розум, одного їх перетворення в натовп достатньо для того, щоб в них виник рід колективної души, яка змушує їх відчувати, думати і діяти зовсім по-іншому, ніж думав би та діяв би кожен з них окремо. Існують такі ідеї і почуття, які виникають і перетворюються на дії лише у індивідів, що складають натовп. Одухотворений натовп являє собою тимчасовий організм, що утворюється з різнорідних елементів, який на один момент поєднується разом подібно до того, як поєднуються клітини, що входять в склад живого тіла і створює шляхом такого поєднання нову істоту, що має властивості, які відрізняються від тих, які має кожна клітина окремо». Ізольований індивід, на думку Лебона, суттєво відрізняється від індивіда в натовпі, і тому є певні причини: «Для того щоб хоча б трохи пояснити собі ці причини, ми мусимо згадати одне із положень сучасної психології, а саме: що явища несвідомого грають велику роль не тільки в органічному житті, але й у відправленнях розуму. Свідоме життя розуму складає лише невелику частину порівняно з його несвідомим життям. Найтонший аналітик, найпроникливіший спостерігач здатен помітити лише дуже невелике число несвідомих рушіїв, яким він підкоряється. Наші свідомі вчинки виникають із субстрату несвідомого, що складається впливом спадковості. В цьому субстраті містяться численні спадкові залишки, які складають власне душу раси. Крім відкрито визнаних нами причин, що керують нашими діями, існують також і таємні причини, в яких ми самі не зізнаємось, але за цими таємними є ще більш таємні, тому що вони невідомі і нам самим. Більшість наших щоденних дій викликається прихованими рушіями, що вислизають з нашої уваги». Такими рушіями, несвідомим Лебона є «глибокі розпізнавальні риси расової душі». Лебон вважає, що в масі стираються індивідуальні досягнення людей, і завдяки цьому зникає їх оригінальність. Расове несвідоме виступає на перший план, гетерогенне втопає в гомогенному. Психічна надбудова, що розвивалась по-різному в різних індивідах, руйнується, і при цьому виявляється однорідний у всіх несвідомий фундамент. Але це ще не всі характеристики, які складають психологію індивіда в масі - Лебон віднаходить, що в індивідах проявляються також і нові якості, яких вони до цього моменту не мали. Обгрунтування цього він шукає в трьох різних моментах: «Перша з цих причин заключається в тому, що індивід в натовпі набуває, завдяки тільки чисельності, усвідомлення непереборної сили, і це усвідомлення дозволяє йому піддатись таким інстинктам, яким він ніколи не дає волю, коли він буває один. В натовпі же він тим менше схильний опановувати ці інстинкти, тому що натовп анонімний і тому не несе на собі відповідальності. Почуття відповідальності, що стримує завжди окремих індивідів, абсолютно зникає в натовпі». «Друга причина – заразливість, також сприяє виникненню в натовпі спеціальних властивостей і визначає їх напрямок. Зараза являє собою таке явище, яке легко вказати, але не пояснити; її треба зараховувати до розряду гіпнотичних явищ, до яких ми зараз перейдемо. В натовпі будь-яке почуття, будь-які дії є заразливими, і до того ж в такій мірі, що індивід дуже легко приносить в жертву свої особисті інтереси інтересу колективному. Подібна поведінка, однак, суперечить людській природі, отже людина здатна на нього лише тоді, коли вона складає одиницю натовпу». Крім того Лебон вважає стан людини в натовпі гіпнотичним: «Третя причина, і до того ж найважливіша, обумовлює появу у індивідів в натовпі таких спеціальних властивостей, які можуть не зустрічатись у них в ізольованому становищі, це – сприйнятливість до навіювання; заразливість, про яку ми тільки що говорили служить лише наслідком цієї сприйнятливості. Щоб зрозуміти це явище слід згадати деякі сучасні відкриття фізіології. Ми знаємо тепер, що різноманітними способами можна привести індивіда в такий стан, коли в нього зникає свідома особистість, і він підкоряється всім навіюванням особи, що змусила його прийти в цей стан, здійснювати вчинки за його наказом, котрі іноді можуть протирічити його особистому характеру і звичкам. Спостереження ж вказують, що індивід, пробувши деякий час серед діючого натовпу, під впливом токів, які походять з цього натовпу, - приходить в такий стан, котрий дуже нагадує стан загіпнотизованого суб’єкта… Свідома особистість в загіпнотизованого зовсім зникає, так же як воля і розум, і всі почуття та думки спрямовуються волею гіпнотизера. Таке ж приблизно становище індивіда, що складає частинку одухотвореного натовпу. Він вже не усвідомлює своїх вчинків, і в нього, як у загіпнотизованого, одні здібності зникають, інші ж доходять до крайнього ступеню напруженості. Під впливом навіювання такий суб’єкт буде коїти дії з нестримн