Роль печі й скрині у народних обрядах

Коли заходиш до української селянської хати, відчуваєш, що тебе зустрічає мудра й лагідна людина. Все в ній, гармонійно доповнюючи одне одного, складає єдиний образ, певний змістовний знак. І цей знак споконвічно виконував не тільки практичну а й естетичну та магічну функції, бо кожна річ у хаті мала своє символічне значення. Як жива людина, і у дні свят, і в печалі вона допомагала господарям.
Так піч в українців служила не тільки для опалення та приготування їжі. З нею пов'язано багато повір'їв, звичаїв. Піч тримали завжди у чистоті, білили й шанували, розмальовували квітами і ніколи не лишали на ніч порожньою, а обов'язково закладали дрова і ставили в посудині воду. Це було своєрідним проявом жертвування для печі, яка, за народним повір'ям, несла в хату тепло і добробут. Хлібній печі й лопаті надавали також цілющих властивостей. Наприклад, коли дитина кашляла, її клали на хлібну лопату, тісно сповивали й тричі всовували в ще гарячу піч, промовляючи за кожним разом: "Кашель у піч, а дитина з печі".
Цікавої символіки набула в українських хатах і скриня, яку розписували яскравими вазонами, прикрашали різьбленням по дереву, металевими поковками та іншим. Але скриня - це не тільки частина інтер'єру українського житла, це ще й частина дівочого посагу (другою частиною була худоба). Те, що входило до скрині, дівчина мала готувати собі сама або ж разом із матір'ю. Постіль, рушники, одяг, а також стрічки та хустки, якими дівчина мала обдарувати весільних гостей, роками складалися до цієї скрині, щоб у день весілля всім гостям та односельцям брати й свахи могли продемонструвати не стільки достаток молодої та її рідних, скільки її працьовитість.
...Сьогодні хати українців обставлені сучасними меблями, але в душах господарів залишається передане пращурами шанобливе ставлення до народних традицій, пов'язаних із житлом.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать