Категоричні силогізми

ЗМІСТ

Вступ

1. Категоричні силогізми, в яких більшим засновком є судження-визначення

2. Категоричні силогізми, побудовані із судження можливості

Висновок

Список літератури

Вступ

Логіка – це наука яка вивчає мислення людини. Мислення людини належить до тих складних явищ, котрі вивчаються різними науками. В цих випадках кожна із наук, підходя до одного й того ж саме діла чи об’єкту під особливим гуртом зору, виділяє в неї свій предмет вивчення, не збігаючи з предметом любої другої науки.

В логіці мислення розглядається як предмет пізнання оточуючого мира, як засіб одержання істинних знань. Мислення цікавить логіку з боку його результативність яка в свою чергу визначається правильністю.

Судження володіє властивістю перше степового пізнавального значення. Порівнюючи судження з тим фрагментом дійсності, який у ньому відображень, ми получимо можливість оцінити його як істинної чи невірний. Підверженність оцінкам за допомогою термінів «істинно», «невірно» - характерна особливість судження.

Судження – визначення зустрічаються у різноманітних сферах нашої житті, але най поширене виражено воно у розслідуванні справи у судібному разбирательстві де ми і зможемо найпоширеніше розглянути нижче приведенні теми щоб розширити свій кругозір на оточуючий нас мир, та зробити правильний висновок у нашому житті. А як що можливо навчитися відрізняти «істинну» від «неправди».

1. Категоричні силогізми, в яких більшим засновником є судження-визначення

Судження – є вираження речення чи групой речень одиниця суджень, тримаючи декілька утверджень чи заперечень і володіє внаслідок цього обумовленим значенням істинності.

В практиці мислення і речі ми постійно зустрічаємо різноманітні утвердження і заперечень, наприклад: «Усі книжки корисні», «Вічних двигунів не існує», «Пушкін – сучасник Ломоносова» і т. д. Посередньо подібних їм

У судовому дослідженні широко використовуються умовиводи, у котрих більшим засновком є судження-визначення. До таких умовиводів вдаються, зокрема, при кваліфікації злочинів, котрий у логічному відношенні є підведенням окремого, одиничного випадку під загальне положення — статтю закону.

Судження-визначення характеризуються тим, що обсяг суб'єкта й предиката в них повністю збігається, обидва терміни S і Р у цих судженнях розподілені. Тому в умовиводах, побудованих із суджень-визначень, особливі правила фігур силогізму, як і в умовиводах із виділюючими засновками, перепиняють дію.

За першою фігурою істинні висновки дають силогізми з меншим заперечним засновком. Наприклад:

Образа, тобто навмисне приниження честі й гідності особи, виражена в непристойній формі. У діях Савченко відсутня ознака образи.

Отже, Савченко не може нести відповідальність за статтею за образу.

У другій фігурі істинні висновки дають умовиводи із двох ствердних засновків. Наприклад:

Спекуляція є скуповування а перепродаж із метою наживи товарів або інших предметів.

Савченко скуповував і перепродував із метою наживи за завищеними цінами запасні частини до автомобілів.

Отже, дія Савченка є спекуляція.

Тут середній термін (М) в обох засновках займає місце предиката, тому такий силогізм, якби він складався із звичайних ствердних суджень, був би неспроможним, оскільки М у жодному із засновків не був би розподіленим. У нашому ж прикладі більший засновок є судженням-визначенням, середній термін, займаючи місце предиката, розподілений. Тому наведений умовивід є правильним, загальних правил категоричного силогізму у ньому дотримано.

У судженнях-визначеннях предикат Р складається не з одного, а кількох понять, кожне з котрих виражає істотну ознаку визначуваного предмета. Ці судження мають структуру: « S є Р_и Рі > Рз—Рп» Відповідно й середній термін у силогізмах, побудованих із суджень-визначень, складається не з одного, а кількох. Структуру цих силогізмів можна записати так:

РеМ_л , М_и , M ₉ , М_п M_lt M_t , M_a , M_n eS

Отже, Sє Р.

Ознаки, виражені середнім терміном, є підставою для віднесення конкретного одиничного випадку до «свого» класу, для визначення родової належності явища, що вивчається, а в судовому дослідженні ці ознаки послуговують підставою кримінально-правової кваліфікації скоєного. Наприклад:

Установлено, що досліджуваний випадок має ознаки М_и М₂ , М. Відомо, що ознаки М_и , М_2, М є ознаками явища Р. Отже, цей випадок S є Р. Умовивід цей матиме схему

SeM_v M_t , М_я М_х , M_it M₃ eP

Отже, S єР.

Такий умовивід є силогізмом першої фігури, на першому місці в ньому поставлено менший засновок (5 є М_и і М₂ , М ₃ ), чим підкреслюється, що пізнання розпочате 8 одиничного, окремого явища.

Умовиводи з багатоскладовим середнім терміном мають такі особливості:

1. Якщо сере

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать