ROCK-музика

Реферат на тему:

ROCK – муз и к а

Петренко Олег 9-Б

Рок-музика (англ. Rock) — узагальнена назва напрямків популярної музики другої половини XX століття, що походять від рок-н-ролу та ритм-енд-блюзу. Термін Rock очевидно є скороченням від Rock’n’roll і дослівно перекладається як "хитати(ся); трясти(ся)". Також "роком" називають своєрідний спосіб життя деяких шанувальників рок-музики, що переріс у субкультуру.

Рок-музика має велику кількість напрямів: від танцювального рок-н-ролу до металу. Зміст пісень варіюється від легкого і невимушеного до похмурого, глибокого і філософського. Часто рок-музика протиставляється поп-музиці (т.зв. «попсі»), хоча чіткої межі між поняттями «рок» і «поп» не існує, і немало музичних явищ балансують на грані між ними.

Основні центри розвитку рок-музики — західна Європа (особливо Великобританія) і США, внаслідок цього більшість текстів пісень написана англійською мовою. Проте, хоча, як правило, і з деяким запізненням, національна рок-музика з'явилася практично у всіх країнах. Українська рок-музика з'явилася за часів СРСР в кінці 1960-х років.

Термін "рок-музика" дуже розпливчатий і його кордони дуже важко визначити. Інколи його використовують для опису досить слабопов'язаних напрямків, таких як соул та Важкий метал. Приналежність деяких стилів музики до рок-музики оспорюється. При визначенні приналежності того чи іншого напрямку до рок-культури, користуються соціальним та музичним факторами

Музичний фактор

Рок-музика зазвичай виконується рок-групою, що складається з вокаліста, гітариста (як правило, що грає на електрогітарі), бас-гітариста і барабанщика, іноді також клавішника. В окремих випадках може бути присутнім також саксофон, губна гармоніка, акордеон та інші інструменти.

Відмітні риси рок-музики — одноманітний ритм з сильним бек-бітом, що підтримується барабанами, та електрогітарою (часто - з ефектом дісторшн). Сольні епізоди також виконуються на електрогітарі. В гармонічному та мелодійному відношенні ранній рок-музиці в основному характерна блюзова гармонія, однак в пізніший період спостерігається значна різноманітність музичних рис. Характерною рисою рок-музики, також є її колективність - рок-музика часто є продуктом колективної творчості, а створення і виконання музики є нерозривним процесом.

Також необхідними вимогами для виконання рок-музики музиканти вважають віртуозну техніку, зіграність, вміння передати "драйв" (Drive), особливе вокальне мистецтво, майстерність імпровізації, володіння формою, наявність особливого "блюзового відчуття" (Blues Feeling).

Рок-музика 60-х років

В 1957-му році була записана композиція «Rumble» гітариста Лінка Рея, в якій вперше був використаний ефект фазз (англ. fuzz) на гітарі; таким чином, від цієї пісні в якійсь мірі походять всі «важкі» жанри рок-музики, зокрема, хеві метал і панк-рок.

Лінк Рей разом з Діком Дейлом і The Surfaris поклав початок новому жанру інструментального танцювального рок-н-ролу — серфу, заснованому на гавайському звучанні гітари, зазвичай з ефектом вібрато; цьому напрямку характерні також швидші темпи і деякі інновації в партії ударних. Першим серф-записом вважається «Bulldog» The Fireballs, а ключовими представниками — The Ventures, The Chantays, в Англії — The Shadows. Трохи пізніше інструментальний серф поступився місцем вокальному серф-попу, відомі представники якого, Jan and Dean і The Beach Boys, дещо уповільнили темп й додали соковитих гармонізацій; ця манера називалася «Каліфорнійським звуком». Вплив звуку серфа породив серф-рок, який суміщає традиційну рок-музику і серф-звучання; серф-рок пісні зустрічаються у безлічі виконавців.

Виникнення і розвиток хард-року

Формування жанру:

Ряд груп, які намагалися на основі блюз-рока створити «важкий» гітарний саунд, вже в другій половині 1960-их заклали основи стилю, що отримав назву хард-рок.

Серед головних передвісників хард-року в 1960-их роках — ранні The Kinks, The Who, пізніше — The Yardbirds, Cream і Джиммі Хендрікс. Впритул наблизилися до основ жанру і інші менш відомі групи другої половини 60-их — Iron Butterfly, Blue Cheer. Так само дуже важливу роль в становленні жанру зіграли різні групи гаражного року, що підхопили ідею «важкого» гітарного звучання.

Так або інакше, основні канони жанру вже були сформовані: це важкий гітарний риф (коротка музична «фраза», що повторюється, підтримує ритм-секцію) в основі пісні, електрогітара як основний інструмент (іноді також клавіатура), довгі сольні партії, злагоджена робота ритм-секції.

Розвиток жанру:

Першим альбомом хард-року вважається дебютна пластинка групи Led Zeppelin 1969 року. Саме на цьому альбомі група остаточно вийшла за рамки важкого блюзу і вивела подібну музику на принципово новий рівень. Для Led Zeppelin був характерний украй високий рівень виконавської майстерності: віртуозна гітара і бас, могутні ударні, драматичний вокал. Надалі Led Zeppelin нерідко експериментували, вводячи в свою музику елементи фолка, класичної музики, реґі, фанка.

Іншою найважливішою групою жанру стали Black Sabbath. Їх музика відрізнялася від Led Zeppelin похмурішими, тягучими рифами і «інфернальною» тематикою текстів, що зрештою більше вплинула на формування стоунер-року і дум-метала