Вплив інновацій на підвищення ефективності ринку праці в Україні

ВПЛИВ ІННОВАЦІЙ НА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

Шавкун В.М.

Трембач Н.С.

Досліджено теоретичні положення ринку праці. Проаналізовано механізм функціонування ринку праці та вплив інновацій на підвищення його ефективності. Розкриті проблеми ринку праці в Україні та показані шляхи їх вирішення.

Актуальність дослідження. У промислово розвинутих країнах світу останнім часом відбулися зміни факторів економічного росту. Основними факторами росту є ті, які забезпечують інноваційний розвиток певної країни. Одним із найголовніших чинників інноваційного розвитку є: відповідність якості робочої сили потребам підприємств. На сучасному етапі в системі ринкових структур вагома роль відводиться ринку праці, який узгоджує попит та пропозицію робочої сили, забезпечує економіку необхідною робочою силою, опосередковує процес працевлаштування населення.

На сьогодні особливої уваги потребує проблематика стратегічного управління кадровим потенціалом підприємства як основним елементом досягнення його довгострокових конкурентних переваг. Будь-яка стратегія підприємства спрямована на підтримку його довгострокової конкурентної позиції, а оскільки персонал є головним елементом цієї системи, то саме кадрова складова загальної стратегії розвитку набуває особливого значення.

Аналіз останніх публікацій. Важливі аспекти визначення цінності персоналу та його ролі в реалізації стратегії підприємства досліджуються в роботах таких учених, як І. Л. Петрова, Д. Є. Козенков, В. Ватцкелевич. К. М. Соломенко, Е. П. Якубова, І. О. Галиця, Петюх С.та ін. Разом з тим, особливого розгляду потребує питання з'ясування ролі, значення та основних елементів стратегії й політики розвитку трудових ресурсів у реалізації інноваційної стратегії підприємства [4. ст56].

Метою статті є дослідити теоретичні положення „ринок праці"; виявити вплив інновацій на підвищення ефективності ринку праці; сформувати завдання ринку праці виявити проблеми на сучасному ринку праці, а також розробити шляхи їх покращення.

Виклад основного матеріалу. З позиції відтворення робочої сили можна виділити сукупність соціально-трудових відносин щодо умов зайнятості, використання працівників у суспільному виробництві. Ця сукупність (вузьке розуміння поняття „ринок праці") характеризує ринкові відносини у сфері зайнятості (на підприємстві, фірмі), а саме відносини з приводу ціни праці та часу її використання. У цьому випадку поняття „ринок праці" характеризує кількісний аспект і структуру зайнятих, задоволений попит на робочу силу. Таким чином, термінологічно це поняття збігається з поняттям „ринок праці" у широкому розумінні, тобто з якісною характеристикою всієї сукупності відносин між суб'єктами рийку праці.

Отже, поняття „ринок праці" виражає найбільш глибоку суть товарно-грошових соціально-трудових відносин із приводу умов наймання і використання працівників у суспільному виробництві: це відносини обміну функціонуючої робочої сили (праці) на життєві засоби, реальну заробітну плату на основі законів попиту та пропозиції, вартості робочої сили, граничної продуктивності праці і конкуренції. Воно являє собою основу для формування заробітної плати, а також більш точно характеризує ринкові відносини в соціально-трудовій сфері.

У моделі досконалої конкуренції вся інформація симетрично розподілена між покупцем і продавцем робочої сили. У реальному житті здобувач робочого місця, безсумнівно, знає про себе більше, ніж роботодавець, принаймні спочатку. Тобто існує так звана інформаційна асиметрія на користь фахівця. У зв'язку з бажанням працівників перебільшити свої професійні, особисті якості, а також внаслідок приховування колишніми роботодавцями, їхніми кадровими службами справжніх причин звільнення фахівців, виникає спотворення інформації про претендентів на робочі місця. У результаті на роботу приймаються люди, які не завжди відповідають професійним і особистісним вимогам.

Існує така проблема як, обмеженість інформації про реальні можливості найманого фахівця призводить до того, що роботодавець починає орієнтуватись на такі зовнішні показники цього фахівця, що, на думку роботодавця, можуть побічно свідчити про здібності працівника. У своїй роботі про інформаційні сигнали на ринку праці американський учений М.Спенс відзначав, що роботодавець, вибираючи фахівця, вивчає такі його об'єктивні характеристики, як стать, вік, расова та національна приналежність здобувача. Підприємець бере до уваги й інші характеристики, зокрема, освіту фахівця, що знаходиться в залежності від зусиль, витрат коштів претендента. Витратам на освіту й іншим змінюваним характеристикам здобувача М.Спенс дав назву сигнальних витрат. Здобувачі робочих місць інвестують кошти, витрачають час, щоб придбати більш високу сигнальну „репутацію" на ринку праці. Інакше кажучи, інвестиції в людський капітал, в першу чергу в освіту, здійснюються не тільки з метою збільшення продуктивності праці, і відповідно її оплати, але і з метою підвищення сигнальної значимості працівника на ринку робочої сили. Від сигнальної репутації залежить і службове просування фахівця. Освіта, свідчення її одержання у формі дипломів, сертифікатів тощо виконують таким чином функцію „фільтра", що розділяє претендентів на робочі місця в очах роботодавця [1. ст456].

Інновації активно впливають на структуру виробництва, а звідси – і структур