Демографічна криза. Теорії індустріального суспільства

Контрольна робота по соціології

Питання 1. Демографічна криза та теоретичні механізми її дослідження

Демографічна криза - це неконтрольоване зростання населення Земної кулі. Особливо швидко збільшується населення в Африці де його щорічний приріст становить 2,9% проценти. В Азії та Латинській Америці воно збільшується на 1,8 проценти, в той час як у Європі лише на 0,3 проценти щорічно. З країн Радянського Союзу найбільший темп зростання населення спостерігаються у Середній Азії - З проценти кожного року. За таких темпів зростання, населення Землі до 2050 р. становитиме 12 мільярдів ( його чисельність на сьогодні складає 5,6 мільярдів).

В наш час образ невпинного зростання населення, якщо його екстраполювати на майбутнє, наводить на невтішні прогнози і навіть апокаліптичні сценарії глобального майбутнього людства, що було

продемонстровано на Міжнародній конференції з проблем народонаселення, яка відбулася в Катрі у жовтні 1994 р. Головна проблема, говорилось на конференції, полягає в тому, що в зворотній пропорції до зростання населення різних континентів і країн збільшується розрив між споживанням. Наприклад, в масштабах планети відбувається збільшення загального об'єму виробництва продовольчих товарів. Разом з тим, ці товари не отримують самі голодні. В 1992 р. надмірне споживання їжі у розвинутих країнах становило 3300 кілокалорій, в цілому в тих країнах, що розвиваються - 2200 кілокалорій, а в країнах Південної та Південно-східної Азії всього 2100 кілокалорій.

Можна сказати, що сьогодні людство переживає демографічний перехід. Цей загальний для всіх країн історичний переворот полягає в тому, що спочатку має місце різке зростання швидкості збільшення популяції країни, яке потім змінюється таким же стрімким її зменшенням, після чого населення стабілізується у своїй чисельності. Результатом такої революції стане новий режим розвитку людства. Демографічний перехід вже подолали індустріально розвинуті країни, і тепер, усього через 50 років, він почався в країнах, що розвиваються. Перехід супроводжується зростанням продуктивних сил та переміщенням значних мас населення із сіл в міста, а коли цей процес завершується, відбуваються глибинні зміни у віковому складі населення.

Населення світу можна розглядати як систему, замкнутий об'єкт, що характеризується певним числом людей, властивості якого визнаються внутрішньою взаємодією. Взаємодія і взаємозалежність сучасного людства зумовлена транспортними і торгівельними зв'язками, міграційними та інформаційними потоками, що дає можливість розглядати сьогоднішній світ як глобальну систему. Для населення Землі як замкнутої системи, не слід враховувати міграцію, яка робить свій внесок в баланс населення окремо взятої країни чи регіону, адже в масштабі планети емігрувати поки що нікуди. Біологічно всі люди належать до одного виду Ноmо sapiens, в них однакова кількість хромосом - 46, що відрізняє їх від приматів, а всі раси здатні до змішування та соціального обміну. Місцем проживання людства слугують всі зручні для цього частини Землі, але за своєю чисельністю ми перевищуємо рівних нам за розміром та харчуванню тварин в сто тисяч разів. Протягом останніх сотень тисяч років людина мало змінилась у біологічному відношенні, ЇЇ розвиток та самоорганізація відбувались у соціальній сфері шляхом сапіентації, яка проходила завдяки високорозвинутому мозку та свідомості. Тепер, коли діяльність людини набула планетарного масштабу, гостро постає питання відносно її впливу на навколишню природу. Тому сьогодні набуває великого значення розуміння того, які фактори визначають зростання числа людей на нашій планеті.

Демографічний перехід являє собою суттєву подію в історії людства, з моменту появи наших далеких пращурів 1-2 мільярди років тому. Саме розум, мова та свідомість призвели до виключного, вибухового зростання числа людей на Землі. В наш час тривалість переходу під час якого населення Землі потроїться становить всього 90 років, але за цей період, що складає всього 1/50000 всієї історії людства, відбудуться корінні зміни характеру його розвитку. Гострота переходу зобов'язана синхронізації процесів розвитку, а також тій взаємодії, що має місце в світовій демографічній системі і є прикладом у прояві глобалізації. Нарешті, на завершальному етапі демографічного переходу корінним чином змінюється співвідношення між молодим та старшим поколінням, відбувається старіння населення планети. Наприклад, в 1990 р. середній вік землян становив 15 років, в 1995 р. - 25 років, в 2025 р. за підрахунками вчених він досягне 31, а в 2200 р. - 43 років.

Демографічний перехід, як наслідок стискання історичного часу, необхідно розглядали як важливий рубіж всією історії людства. Приймаючи закон розвитку як незмінний, необхідно враховувати, що невичерпність ресурсів, перенаселення або розвиток науки та медицини стануть визначальними у зміні алгоритму зростання. Висновок, на який наводить теорія, полягає в загальній незалежності глобального зростання від зовнішніх умов. Цей висновок суперечить традиційним, загальноприйнятим мальтузіанським уявленням. За творенням експертів Міжнародної організації харчування в наш час є достатньо простору і ресурсів на Землі для того, щоб прогодувати 20-25 мільярдів чоловік.

Голод же в багатьох регіонах пов'язаний не з нестачею харчів, а зі способами їх розподілу, які мають соціальне та економічне походження. Якщо в минулому все набувало свого виразу в кількісному зростанні, то в нових у