Політична соціологія в складі соціологічної теорії - питання та історичний розвиток

Контрольна робота

з дисципліни: «Соціологія»

Політична соціологія в складі соціологічної теорії: питання та історичний розвиток

Зміст контрольної роботи

1. Теоретичне питання: „Політична соціологія в складі соціологічної теорії: питання та історичний розвиток”

Вступ

1.1. Політика – один із видів соціальних відносин

1.2.Структура політики

1.3. Об’єктивні основи соціального політичного регулювання

1.4. Предмет і галузь досліджень політичної соціології, її історичний розвиток

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Політика — важливіший фактор природно-історичного процесу виступає в двох її основних функціях: загальноорганізаційної основи суспільства та конкретної регулятивно-контрольної сфери або системи, що спрямовує життя, діяльність, відносини людей, суспільних соціальних спільностей, класів, націй, народів і країн. Роль політики в суспільстві обумовлена трьома її властивостями: універсальністю, всеохоплюючим характером, здатністю впливати практично на будь-які сторони життя суспільства, елементи, ланки, відносини, починаючи з держави і завершуючи індивідуальними рисами характеру людини; виключністю або проникаючою здатністю, тобто можливістю безмежного проникнення і, як наслідок, атрибутивністю, тобто здатністю поєднувати не політичні і суспільні явища, відносини і сфери. Весь спектр проблем, зв'язаних з політикою, охоплює комплекс наук, галузей знань. Якщо ж наука про політику досліджує, вивчає політичне життя в усіх його багатоманітних проявах: від суті влади, її природи і до конкретних форм її прояву та інституалізації, то соціологія політики — галузь соціології, що вивчає взаємовідносини політичної сфери з іншими соціальними інститутами, проблеми, зв’язані безпосередньо з державою, політичними партіями, суспільними об'єднаннями, рухами та ін.

Нині основні напрями соціологічних досліджень політики і політичних відносин в України такі: предмет, методологія, методи і методика вивчення політики; мета політики і політична влада; суб'єкти й об'єкти політики; мета і засоби в політиці; елементи політичної системи; суспільно-політична свідомість і політична культура; політична активність членів суспільства; політичне керівництво і лідерство; політика і засоби масової інформації. При такій структурі теорія політики виступає як теоретична дисципліна, яка сприяє конкретному вивченню політичних процесів, окремих проблем і охоплює загальну постановку основних тем політики як науки.

Важливе завдання соціологічного аналізу — вивчення форм і методів побічного впливу на політику держави опозиційних сил.

Самостійний науковий напрям становить соціологічне дослідження міжнародних відносин і світової політики. Застосування системного, структурно-функціонального та соціально-психологічного аналізу може сприяти вивченню важливих проблем війни і миру, міжнародних та міжнаціональних конфліктів, оптимізації міжнародних рішень, процесів інтеграції, розвитку міжнародних комунікацій, взаємозв'язку внутрішньої і зовнішньої політики держав.

Отже, актуальність теми визначається включенням у політичну діяльність значної кількості громадян та виникненням нових політичних реалій як в Україні, так і в усьому світі.

1.1. Політика – один із видів соціальних відносин

На певному етапі розвитку суспільства з поглибленням його соціального поділу, розшарування виникають і політичні форми, явища, що спрямовуються на регулювання розвитку відносин між соціальними спільностями з приводу використання влади і її розподілу для реалізації докорінних інтересів соціальних спільностей. Адже поділ праці, виникнення приватної власності, поглиблення національно-етнічних, поселенських різноманітних спільностей приводить до появи соціальних спільностей з відмінними, а то й прямо протилежними інтересами. Для регуляції відносин, зв'язків між соціальними спільностями уже ставало недостатньо норм моралі, звичаїв тощо.

Отже, виникає потреба в нових формах організації та регулювання поведінки соціальних спільностей, зв’язаних з особливою публічною владою, що не співпадають з суспільством, ніби стоїть над суспільством. Влада всередині роду, племені, що ґрунтувалася на кровному родстві, уступає місце публічній владі, що уже формувалась за територіальним принципом, має особливу матеріальну базу, — позики, податки, здійснюється професіоналами-чиновниками і опирається на спеціальні примусові формування, установи (армію, поліцію, суд).

Політичні інститути, системи, діяльність людей в їх межах, вплив людей — соціальних спільностей, різноманітних соціальних верств, груп та інших на діяльність політичних інститутів, тобто безпосередньо на політику — соціальний інститут, відображення та закріплення соціальної взаємодії — становлять політичну соціологію. Отже, соціологія політики вивчає не різновидності політики, або політичну сферу, а проблеми суті влади, політичні права та свободи, з точки зору конкретної людини, а також соціальних спільностей, соціальних верств, груп, громадських і суспільних об'єднань та організацій, політичних партій тощо. Мова йде про людину як члена громадянського суспільства, політичні інтереси людей (і у зв'язку з цим природно про політичну свідомість, політичну культуру людей), про політичні відносини і політичну поведінку. Публічна влада аналізується по-різному. Одні розглядають публічну владу як властивість соціального формування,