Особливості гігієнічного масажу та необхідність його застосування

Зміст

Вступ

Розділ 1 Вплив масажу на організм людини

Розділ 2 Гігієнічний масаж

2.1 Масаж голови

2.2 Масаж шиї

2.3 Масаж рук

2.4 Масаж грудей

2.5 Масаж спини

2.6 Масаж живота

2.7 Масаж нижніх кінцівок

2.8 Масаж гомілки та стегна

Розділ 3 Косметичний масаж як один з видів гігієнічного масажу

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність: Прищеплювання навичок масажу має величезне значення для широкого використання серед населення масажу як гігієнічного, профілактичного і відбудовного оздоровчого засобу. Масаж застосовують як гігієнічний і косметичний засіб у повсякденному житті за своїм тілом, як засіб фізичного удосконалювання спортсменів, що забезпечує більш повноцінний фізичний розвиток і досягнення спортивних результатів.

Новизна: даний вид масажу досить часто застосовує людина для самомасажу і це веде до покращення загального стану організму.

Робоча гіпотеза – можна припустити, що використання гігієнічного масажу при незнанні його протипоказань та особливостей призведе до погіршення стану організму.

Предмет дослідження: особливості гігієнічного масажу.

Об`єкт дослідження: процеси в організмі, які відбуваються під впливом гігієнічного масажу.

Мета дослідження: вивчити особливості гігієнічного масажу та необхідність його застосування.

У завдання входило:

1) узагальнити місце масажу та його вплив на організм людини;

2) проаналізувати особливості гігієнічного масажу;

3) апробіювати гігієнічний метод масажу.

Практична значимість: Гігієнічний масаж можна проводити у вигляді загального масажу і масажу окремих областей тіла. Прийоми гігієнічного масажу і правила їх застосування ті ж, що і масажу. Для гігієнічного масажу лікар рекомендує спеціальні методики, установлює показання і дозування. Призначення гігієнічного масажу хворим серцево-судинними захворюваннями вимагає особливої обережності. При хронічній ішемічній хворобі серця з явищами стенокардії напруги, порушення ритму і серцевій провідності, гіпертонічній хворобі ІІ Б стадії самомасаж протипоказаний.

Розділ 1 Вплив масажу на організм людини

У загальному складному механізмі дії масажу можна виділити три основні, пов'язані між собою, ланки, вплив через нервово-рефлекторний апарат, гуморальний шлях та безпосереднє механічне діяння на тканини і органи.

Великий російський фізіолог І. М. Сеченов писав, що всі акти свідомого і несвідомого життя за способом свого походження є рефлексами, тобто відповідними реакціями організму на подразнення рецепторів, здійснюваними за допомогою центральної нервової системи.

Шлях, по якому збудження від рецептора передається до органа — ефектора, має назву рефлекторної дуги. До складу рефлекторної дуги входять: 1) рецептори (сприймаючі апарати), на які діють подразники; 2) доцентрові (аферентні) неврони (нервові клітини), котрі своїми волокнами пов'язують рецептори з центральною нервовою системою; 3) неврони центральної нервової системи, що реагують на імпульси від рецепторів; у них збудження зазнають складних змін; 4) відцентрові (аферентні) неврони з їх відростками, які пов'язують центральну нервову систему з усіма органами тіла; 5) ефектори — органи, котрі реалізують цей рефлекторний акт.

Масажні рухи, спрямовані на шкіру, рідше на слизову оболонку, діють насамперед на різноманітні рецептори нервової системи. Це спеціальні утворення, які трансформують енергію зовнішнього подразнення у процес нервового збудження. Розрізняють три основні види рецепторів: екстерорецептори (сприймають подразнення і зовнішнього середовища), інтерорецептори (внутрішнього середовища організму — внутрішніх органів і пропріорецептори (розташовані в сухожиллях, суглобних сумках, зв'язках, фасціях, м'язах, вони сприймають стан рухового апарату і переміщення організму в просторі).

Інтерорецептори закладені в усіх внутрішніх органах— серці, судинах, легенях, залозах внутрішньої секреції, шлунково-кишковому тракті, нирках, сечовому міхурі та ін. Вони сприймають зміни тиску (барорецептори), механічні (механорецептори), хімічні (хеморецептори), температурні (терморецептори) подразнення. Фізіологічна роль інтерорецепторів в організмі в тому, що завдяки одержаним крізь них сигналам рефлекторним шляхом підтримується відносна динамічна сталістьвнутрішнього середовища організму — гемостазису (тобто відбувається рефлекторна саморегуляція вегетативних функцій).

До екстерорецепторів належать дистанційні (очі, вуха, органи нюху), контактні — рецептори смаку, шкіри, вестибулярні апарати.

Рецептори шкіри є тактильні (відчування дотику, тиску), теплові, холодові, больові, вібраційні.

У рецепторах ще не проходить аналіз явищ зовнішнього і внутрішнього світу. Він відбувається у великих півкулях мозку. Згідно з вченням І. П. Павлова, апарат сприймання подразнень, що надходять із зовнішнього і внутрішнього середовища, називається аналізатором. Він складається з рецептора, аферентних чутливих нервових шляхів і підкіркових утворень та сприймаючої ділянки у великих півкулях головного мозку (кірковий кінець аналізатора).

Масаж діє на численні нервові закінчення, закладені в різних шарах шкіри і пов'язані з цереброспінальною і вегетативною нервовою системою. При цьому механічна енергія трансформується в енергію нервового збудження, що дає початок складним рефлекторним реакціям. Подра

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать