Пологи та післяпологова депресія

Курсова робота

Пологи та післяпологова депресія

1. Пологи як фізіологічний процес

Люди народжувалися тисячоліттями. За цей час біологічна сутність і механізм пологів, звичайно, не змінились, але обставини, за яких народжували, і погляди вчених на пологи постійно зазнавали і зазнають змін. Історія ця не лише цікава, але й повчальна. Колись народжували в банях, бо це вважалося найчистішим місцем, адже, лікарень пологових будинків тоді просто не існувало. Та й акушерів–гінекологів тоді просто не було. Пологи в давнину приймали бабки-повитухи(найдосвідченіші, найстарші серед жінок). Звичайно, пологи – це фізіологічний процес, запрограмований природою, але бабки-повитухи мали різноманітні секрети, мали свої прийоми, щоб керувати пологовою діяльністю. Всі ці знання ґрунтувалися на досвіді та великій спостережливості. Наприклад, для підсилення потуг породіллі давали в рот її коси. Відчуття волосся в роті викликало блювотний рефлекс, що є нічим іншим, як сильним скороченням м'язів черевного пресу, тому, саме це і було потрібно для підсилення потуг. Бабки-повитухи вміли розпізнавати, коли саме треба знеболити пологи. Дляцього породіллі пропонували пожувати макові палички (як знеболювання). [6]

Ґрант Дік Рід—був звичайним лікарем і не створив жодної наукової теорії. Основою його концепції природних пологів стали спостереження та досвід, набуті в щоденному житті. Працюючи районним акушером, він часто асистував при пологах, які в його часи переважно відбувалися вдома.

На формування уявлення про природні пологи великий вплив мало перебування д-ра Ріда в Африці, де він познайомився зі звичаєм, який побутує серед тубільних племен. Доктор звернув увагу на те, що старші жінки діляться досвідом з молодими, впроваджуючи їх в «мистецтво народжування». Після повернення додому д-р Рід, разом із фізіотерапевтом пані М. Рендел опрацював методику психофізичного приготування до пологів, спираючись на природні дані жінки. Основним відкриттям Ріда, яке він зробив емпіричним шляхом, був комплекс страху, напруження і болю, запропонованій К. Лукасом. Комплекс проявляється, за звичай, у випадку повної бездіяльності породіллі. Охоплена страхом, вона мимовільно мобілізує оборонне напруження, яке викликає різке скорочення м’язів, брак кисню, і як наслідок — біль.

Від початку вимальовування концепції природних пологів, Рід спирався на непорушне твердження, що біль не є складовою частиною фізіологічних пологів, якщо їх розуміти як природні. Однак, хоча від наукових основ, на яких збудована пологова психопрофілактика, залишилось і небагато, хибне коло, яке творять страх, напруження і біль, залишається актуальним.

Позитивна версія схеми Ріда-Лукаса, яку опрацювали в Лодзькій «Школі народжувати», виразно вказує на відсутність болю, який не є явищем неминуче пов'язаним з пологами. Майже скрізь бачимо схильність породіллі знаходитися під впливом цього хибного кола. Одночасно існує дорога до того, щоб перервати ці зловісні впливи. В позитивній схемі немає болю, бо відсутнє друге вогнище — напруження, що дозволяє віднайти природну інтерпретацію відчуттів.

Порівняння пропонованих схем допомагає зрозуміти факт, що природних пологів можна просто навчити. «Школа народжувати» проводить навчання, котрі дозволяють жінці звільнитися від негативних умовностей, набутих в процесі розвитку цивілізації. Природні пологи не відвертають людину від здобутків цивілізації, тільки протиставляються її помилкам та викривленням.

Критика, яка спрямовувала своє вістря проти концепції природних пологів, черпала матеріал з точно не окресленого визначення цього поняття. Ріда, а пізніше його послідовників безпідставно звинувачували в намаганні повернути акушерство назад до кам'яного віку. Насправді ж від самого початку мова йшла про повернення жінці та її чоловікові їхніх природних ролей. Односторонній натиск активності лікаря і акушерки коштом пасивної участі батьків в акті народження, призводить до зубожіння їх психіки. Без сумніву, полегшення страждань жінки виходить з засад гуманності, проте воно тут зайшло так далеко, що відібрало від пологових переживань багато з їх гуманної сутності. [24]

Пологовий акт - це складний багатокомпонентний фізіологічний процес, який виникає і завершується в результаті взаємодії різних функціональних систем організму і запрограмований самою природою. Центральній нервовій системі належить вирішальна роль у створенні найкращих умов для розвитку і нормального перебігу вагітності та пологів, хоча, в основі пологової діяльності лежить безумовний ланцюговий рефлекс. У формуванні так званої родової домінанти (налаштування всього організму на пологи) беруть участь не тільки центральна нервова, а й вегетативна система, гормони, біологічно-активні речовини, медіатори і т. і. [8]

Велику роль у розвитку пологової діяльності відіграє співвідношення стероїдних(статевих) гормонів: чим нижчий рівень прогестерону, тим вища готовність організму до пологів. Суттєву роль у виникненні пологів у людському організмі відіграє плід, його маса, генетична та імунологічна завершеність програм розвитку, ендокринна система. [7]

Перший період пологів – період переймів . Інтенсивність перейм збільшується від ЗО до 50 мм. ртутного стовпчика, тривалість, в міру їх прогресування, від 30-60 до 100 секунд, інтервал між переймами зменшується, становлячи близько 60 секунд. Дані наукових досліджень свідчать, що хвиля скорочень звичайно почин