Приготування рідких лікарських форм із застосуванням концентрованих розчинів

Зміст

Зміст. 3

Вступ. 4

1. Характеристика концентрованих розчинів та їх значення в аптечному виробництві 7

2. Загальні правила асептики і санітарного режиму для забезпечення асептичних умов виготовлення концентрованих розчинів. 9

3. Бюреткові установки та піпетки. 12

4. Мірний посуд. 15

5. Перевірка відсутності механічних включень в розчинах. 17

6. Основні правила і способи розрахунків при виготовленні концентрованих розчинів 20

7. Розрахунки, пов'язані з укріпленням і розведенням концентрованих розчинів 22

8. Особливості оформлення, контролю якості та зберігання концентрованих розчинів 24

9. Асортимент концентрованих розчинів для бюреткової установки. 25

10. Власна технологія рідких лікарських форм із використанням концентрованих розчинів. 26

Практична частина. 35

Висновки та рекомендації 54

Список використаної літератури. 56

Вступ

Поряд із застосуванням для готування розчинів чистих лікарських речовин і розчинників в аптечній практиці широко використовуються різні концентровані розчини. Концентровані розчини (рідини) являють собою водні розчини деяких лікарських речовин у строго визначеній концентрації, зазначеної у відповідних статтях ДФ.

У рецептах можуть виписуватися стандартні рідини і розчини іншої концентрації. При необхідності концентрати розбавляють відповідним кількістю розчинника і перетворюють у звичайні розчини, що використовують у складі лікарських форм. Концентровані розчини легко змішуються з водою, тому готування розчинів іншої концентрації не представляє яких-небудь труднощів. Застосування цього методу виготовлення рідких ліків дозволяє значно прискорити відпуск препарату хворому. Крім того, при використанні концентрованих розчинів зникає необхідність зважування інгредієнтів, використання допоміжного посуду і лійок, витрат часу, збільшується точність роботи і зменшується можливість помилок при готуванні ліків. Однак для невеликих аптек, що готують невелику кількість рідких лікарських форм, застосування цього методу не завжди виправдано. Необхідно пам'ятати, що не всякий концентрований розчин може бути використаний як напівфабрикат.

З цією метою застосовуються тільки ті розчини, що насамперед, мають достатню стійкість при збереженні. Концентрати повинні зберігатися у визначених встановлених умовах, що гарантують відсутність швидкого псування розчиненої речовини. Зберігають їх у добре укупоренных посудинах, у захищеному від світла місці, а в залежності від фізико-хімічних властивостей речовин, що входять у їхній склад, при температурі не вище +25 °С чи в холодильнику (–3 – –5 °С). На посудину прикріплюють етикетку з указівкою найменування розчину, його концентрації, номера серії, дати готування і номера аналізу. Крім цього, кожен концентрований розчин має визначений термін придатності, що повинний строго дотримуватися. Якщо розчин є середовищем для розмноження мікроорганізмів, то, як правило, термін його збереження невеликий. Наприклад, 5% і 20% розчини глюкози зберігають протягом 2 доби. Зі збільшенням концентрації розчину глюкози до 40–50% термін його збереження збільшується до 10 доби, тому що підвищення осмотического тиску зменшує імовірність мікробного забруднення. Граничні терміни збереження концентрованих розчинів залежать від їхньої стійкості і коливаються від 2 до 20 днів. Однак зміна кольору, помутніння, поява осаду, нальоту, цвілі й інших зовнішніх змін є ознаками їхнього псування і непридатності для подальшого застосування, навіть якщо термін їхньої придатності не пройшов. Терміни придатності конкретних розчинів-заготівель різні, визначаються дослідним шляхом і відображені у відповідній нормативній документації. Світлочутливі концентровані розчини варто зберігати в посудинах з темного скла. Концентровані розчини для бюреточної установки готують тільки масооб’ємним способом, використовуючи для цього мірні колби чи циліндри. При їхній відсутності кількість води можна розрахувати, знаючи щільність розчинів, коефіцієнти збільшення обсягу чи використовуючи табличні дані. Необхідно уникати одержання концентрацій, близьких до насичених, тому що при зниженні температури розчину можливе випадання в осад розчиненої речовини.

Концентровані розчини повинні виготовлятися в аптечних умовах, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Вода, що використовується для розчинення лікарських препаратів, повинна бути свежоперегнана і охолоджена, та зберігатися в закритій посудині. Безпосередньо перед процесом виготовлення концентрованих розчинів ретельно вимитий посуд обполіскують прокип'яченою дистильованою водою. Фільтри і вата для проціджування таких концентратів готуються з незапилених матеріалів по можливості без дотику рук. В ідеалі вони повинні бути простерилізовані. Під час фільтрації і проціджування розчини, що знаходяться в лійках, варто захищати від потрапляння пилу скляними пластинками чи іншими придатними матеріалами. Дотримання цих вимог необхідно щоб уникнути значного забруднення розчинів мікрофлорою, тому що в деяких з них можуть жити і розмножуватися різні бактерії, дріжджі, цвілеві гриби. Необхідно пам'ятати, що помутніння, що виникає через деякий час після виготовлення концентрованого розчину, а також різні, особливо слизуваті, пластівці й осади часто є показниками сильного мікробного забруднення і, отже непридатності препарату.

У зв'язку з тим що від якості концентратів (тобто к

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать