Трудовое право Украины

КОНТРОЛЬНОЕ ЗАДАНИЕ

по разделу учебного плана: Трудовое право

Ф.И.О. методиста __________________________________

Вариант 6.

Забезпечення зайнятостi працiвникiв, звiльнених за скороченням штату чи внаслiдок лiквiдацii пiдприемства.

Об’ектом регулювання трудового права в перiод переходу до ринкових вiдносин е вiдносини по працевлаштуванню, трудовi вiдносини, колективнi правовi вiдносини. Вирiшення соцiальних та економiчних проблем, якi в сучасних умовах стоять перед Украiною, значною мiрою залежить вiд того, чи буде забезпечена кожна працездатна людина роботою, мобiлiзованi ii можливостi по пiдвищенню активностi як працiвника i господаря. З переходом краiни до ринкових вiдносин появилися ознаки безробiття, першими жертвами якого стали люди з вищою та середньою освiтою, переважно жiнки та люди передпенсiйного вiку. В нових умовах господарювання значно зменшилась потреба у робочiй силi, i це призвело до вивiльнення надлишковоi робочоi сили. Та хоча безробiття стало для нас реальнiстю, квалiфiкованi кадри, як i ранiше, потрiбнi. Забезпечення зайнятостi i рацiональне розмiщення трудових ресурсiв мае не тiльки соцiально-економiчне, а й глибоке полiтико-юридичне значення, бо “кожна людина мае право на працю, на вiльний вибiр роботи, на справедливi i сприятливi умови працi i на захист вiд безробiття” (стаття 23 Загальноi декларацii прав людини 1948 року). Тому, щоб полегшити громадянам пiдшукання роботи, а пiдприемства, установи, органiзацii забезпечити робочою силою, була створена державна служба зайнятостi.

Дiяльнiсть служби зайнятостi визначаеться Законом Украiни “Про зайнятiсть населення”, прийнятим Верховною Радою Украiни 1 березня 1991 р. з наступними змiнами та доповненнями. Вiдповiдно до статтi 1 цього Закону, зайнятiсть - це дiяльнiсть громадян, пов”язана iз задоволенням особистих та суспiльних потреб, яка приносить iм доход у грошовiй або iншiй формi. Зайнятiсть громадян, якi проживають на территорii Украiни, забезпечуеться державою шляхом проведення активноi соцiально-економiчноi полiтики, спрямованоi на задоволення iх потреб у добровiльному виборi виду дiяльностi, стимулювання створення нових робочих мiсць i розвитку пiдприемництва. Основнi принципи державноi полiтики зайнятостi населення проявляються у забезпеченнi рiвних можливостей усiм громадянам незалежно вiд походження, соцiального i майнового стану, расовоi та нацiональноi належностi, статi, вiку, полiтичних переконань, ставлення до релiгii, в реалiзацii права на вiльний вибiр виду дiяльностi вiдповiдно до здiбностей та професiйноi пiдготовки з урахуванням особистих iнтересiв i суспiльних потреб; в сприяннi забезпеченню ефективноi зайнятостi, запобiганню безробiття, створенню нових робочих мiсць та умов для розвитку пiдприемництва.

Гарантii забезпечення права громадян на працю визначенi в статтi 5” Кодексу законiв про працю Украiни в редакцii Закону вiд 5 липня 1995 року:

“Держава гарантуе працездатним громадянам, якi постiйно проживають на територii Украiни:

вiльний вибiр виду дiяльностi;

безплатне сприяння державними службами зайнятостi у пiдборi пiдходящоi роботи i працевлаштуваннi вiдповiдно до покликання, здiбностей, професiйноi пiдготовки, освiти, з урахуванням суспiльних потреб;

надання пiдприемствами, установами, органiзацiями вiдповiдно до iх попередньо поданих заявок роботи за фахом выпускникам державних вищих навчальних, професiйних навчально-виховних закладiв;

безплатне навчання безробiтних нових професiй, перепiдготовку в навчальних закладах або у системi державноi служби зайнятостi з виплатою стипендii;

компенсацiю вiдповiдно до законодавства матерiальних витрат у зв”язку з направленням на роботу в iншу мiсцевiсть;

правовий захист вiд необгрунтованоi вiдмови у прийняттi на роботу i незаконного звiльнення, а також сприяння у збереженнi роботи”.

Для реалiзацii полiтики зайнятостi населення i забезпечення громадянам гарантiй по всiй терiторii Украiни створенi служби зайнятостi. Послуги громадянам, пов”язанi iз забезпеченням зайнятостi, державними службами зайнятостi надаються безплатно. Громадяни Украiни мають право на працевлаштування i вибiр мiсця роботи шляхом звернення до работодавця безпосередньо або до державноi служби зайнятостi за сприянням у пiдшуканнi роботи. За сприянням в працевлаштуваннi можуть звертатись як незайнятi на роботi громадяни, якi бажають працювати, так i зайнятi громадяни, якi бажають помiняти мiсце роботи чи знайти додаткову роботу.

“При вивiльненнi працiвникiв у зв”язку iз змiнами в органiзацii виробництва i працi, в тому числi лiквiдацiею, реорганiзацiею або перепрофiлюванням пiдприемств, установ, органiзацiй, скороченням чисельностi або штату працiвникiв пiдприемства, установи, органiзацii незалежно вiд форм власностi, повiдомляють про це не пiзнiше як за два мiсяцi в письмовiй формi державнiй службi зайнятостi, вказуючи пiдстави i строки вивiльнення, найменування професiй, спецiальностей, квалiфiкацii, розмiр оплати працi. ...” (Закон Украiни “Про зайнятiсть населення” вiд 1 березня 1991 р., стаття 20, п.4).

У разi проведення на пiдприемствах, в установах i органiзацiях скорочення чисельностi або штату працiвникiв у розмiрi, що перевищуе п”ять процентiв загальноi кiлькостi робочих мiсць, мiсцевi Ради народних депутатiв зменшують або взагалi не встановлюють квоти для зазначених пiд