Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві

ЗМІСТ

Вступ

1 Теоретичні основи дослідження

1.1 Економічний зміст основних засобів, їх класифікація, методи оцінки

та завдання обліку

1.2 Нормативно-правове та літературне забезпечення обліку основних

засобів

2 Організаційно-економічна характеристика селянсько-фермерського

господарства „Пролісок” Самбірського району Львівської області

2.1 Загальні відомості про господарство, організаційна структура та

спеціалізація

2.2 Характеристика основних економічних показників господарства

2.3 Організація облікової служби

2.4 Стан охорони праці та заходи його покращення

2.5 Стан екологічної безпеки та заходи його покращення

3 Організація обліку та контролю основних засобів

3.1 Документація руху основних засобів

3.2 Синтетичний і аналітичний облік основних засобів

3.3 Облік зносу (амортизації) основних засобів

3.4 Облік витрат на ремонт і поліпшення основних засобів

3.5 Контроль основних засобів

3.6 Напрями вдосконалення обліку основних засобів

Висновки і пропозиції

Вступ

Матеріальною базою будь-якої підприємницької діяльності є основні засоби. Без них не може здійснюватися ні один господарський процес.

Прискорення науково-технічного прогресу найповніше проявляється в кількісному зростанні та якісному вдосконаленні основних виробничих фондів, які разом з трудовими та земельними ресурсами становлять основу сільськогосподарського виробництва.

Кількісне зростання та якісне вдосконалення основних виробничих фондів, їх концентрації в провідних галузях сільськогосподарського виробництва сприяють поглибленню технологічного поділу праці, розвитку міжгалузевих та міжгосподарських зв’язків. Крім того, вони виступають матеріально-речовим чинником сільськогосподарського виробництва та вдосконалення вироблених відносин.

За будь-якої форми власності важливим чинником раціонального господарювання, відносин власності, приватизації майна є визначення відповідної вартості засобів виробництва. Вартість засобів виробництва, яка не відповідає сучасному рівню цін, зумовлює зниження ціни виробництва, ускладнює процеси відтворення матеріально-технічної бази.

Функціонуючим засобом виробництва є земля внаслідок застосування живої і упевненої праці. Причому вона повинна бути спрямована на її поліпшення, підвищення економічної родючості ґрунту. Тому в сільському господарстві досліджувати економічну категорію основних засобів виробництва, закономірності формування й ефективного функціонування необхідно з урахуванням природної та економічної родючості земельних угідь, тобто їх якісних характеристик.

Велике значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства має поінформованість про наявність засобів праці та постійний контроль за їх ефективним використанням. Цьому сприяє добре побудований облік основних засобів.

Перехід України на принципи і методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку зумовив істотні зміни в порядку ведення бухгалтерського обліку основних засобів. Складність полягає в застосуванні вимог П (С) БО №7 „Основні засоби” на практиці, оскільки новий порядок обліку основних засобів суттєво відрізняється не тільки від використовуваного раніше, а й від чинного паралельно з бухгалтерським порядку податкового обліку основних засобів. Цим і визначається актуальність обраної теми.

Метою дослідження є вивчення організації обліку основних засобів та обґрунтування напрямків вдосконалення обліку в умовах реформування системи бухгалтерського обліку.

Предметом дослідження є засоби, що перебувають у розпорядженні підприємства.

Об’єктом дослідження обрано СФГ „Пролісок” Самбірського району Львівської області.

1 Теоретичні основи дослідження

1.1 Економічний зміст основних засобів їх класифікація, методи

оцінки та завдання обліку

В економічній теорії під основними засобами розуміють засоби праці, які використовуються протягом тривалого часу, при цьому зберігають свою початкову фізичну форму і переносять свою вартість на новостворений продукт частинами, на протязі декількох виробничих ступенів, по мірі фізичного і морального зносу. Засоби праці – це те, за допомогою чого працівник діє на предмет праці з метою одержання результату.

П (С) БО 7 визначає основні засоби як „матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)” [21].

Таким чином, для віднесення матеріального об’єкта до основних засобів об’єкт:

1) повинен бути визначений активом, тобто, згідно п. 6 П (С) БО 7, повинна існувати імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена. Майбутня економічна вигода згідно міжнародних стандартів бухгалтерського обліку – це потенціал, який може сприяти надходженню на підприємство прямо чи непрямо, грошових засобів чи їх еквівалентів. Потенціал може бути, тобто частиною господарської діяльності підприємства.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать