Звітність

Зміст

Введення

1. Загальна характеристика звітності

1.1. Історія виникнення й створення розумів для переходу до загальноприйнятих стандартів складання звітності. Закордонний досвід

1.2. Банківська звітність і її значення

1.3. Склад, зміст і періодичність звітності

1.4. Проблеми, пов'язані зі складанням і поданням звітності кредитними організаціями

1.5. Види звітності

1.6. Підготовча робота до складання річного звіту. Заключні оберни

1.7. Пояснювальна записка і її зміст

1.8. Фінансова звітність кредитних організацій, її позначка й значення

1.9. Нормативні документи, що регулюють порядок складання звітності. Роль Центрального банку - як наглядового органа

1.10. Зміст і порядок складання звітності

1.11. Консолідована звітність і її значення

1.11. Публикуемая звітність

1.12. Значення звітності в сучасних умовах

2. Аналіз звітності кредитних організацій

2.1. Організація роботи з формування бази даних для складання звітів

2.2. Аналіз звітності по кількості і якості звітів і її значення

2.3. Структура показників, що включаються у звіт

2.4. Фактори, що впливають на кількість звітів і показників у них

2.5. Заходу щодо скорочення й виключенню дублюючих показників

3. Висновки й пропозиції

3.1. Перехід до міжнародних стандартів складання фінансової звітності к частина реформування банківської системи

3.2. Проблеми кредитних організацій по переходу до міжнародних стандартів

3.3. Шляхи вдосконалювання звітності

Висновок

Список літератури

Додатка

Останні роки відзначені посиленням уваги до проблеми міжнародної уніфікації бухгалтерського обліку. Розвиток бізнесу, що супроводжується зростанням ролі міжнародної інтеграції в сфері економіки, висуває певні вимоги до однаковості й зрозумілості застосовуваних у різних країнах принципів формування й алгоритмів вирахування прибутку, оподатковуваної бази, умов інвестування, капіталізації зароблених засобів і т.д.

Однієї із пріоритетних завдань Банку Росії по модернізації банківського сектора є завершення підготовки до переходу кредитних організацій на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку й фінансової звітності (МСФО) з 1 січня 2004 року.

Базовою передумовою впровадження МСФО повинне стати прийняття нового Федерального Закону «Про бухгалтерський облік». Відповідні корективи повинні бути також внесені в податкове законодавство. До кінця 2002 року Банк Росії внесе у свої нормативні документи зміни, що випливають із вимог МСФО, для того, щоб у кредитних організацій було досить часу на підготовку до практичного переходу на нові стандарти.

Актуальність і значимість даної проблеми й визначили тему моєї дипломної роботи.

1. Загальна характеристика звітності

1.1. Історія виникнення й створення умов для переходу до загальноприйнятих стандартів складання звітності. Закордонний досвід

Крах 1929 року на світових фондових ринках, що породив багаторічну глобальну економічну кризу в індустріально розвинених країнах і регіонах, виявив недостатність системи, що застосовувалася, бухгалтерського обліку й фінансової звітності.

Концептуальні принципи складання фінансової звітності в різних країнах і навіть у різних компаніях істотно відрізнялися друг від друга й привселюдно не тільки не оголошувалися, а навіть усіляко ховалися від користувачів звітності. Через цього звітність різних компаній виявлялася непорівнянн і незрозумілої, приводила до помилкових і неоднозначних висновків про результати й фінансове становище компанії. Рух капіталів направлялося по помилковому руслу, що могло привести до новим біржових крахам.

На початку 30-х років у США почали розробляти систему національних загальновизнаних стандартів бухгалтерського обліку й звітності, які добровільно застосовувалися великими компаніями, представленими на фондових біржах. На цій основі згодом виникла система ГААП США, що дійшла до наших днів.

У Європі пішли по шляху обов'язкового застосування компаніями національних планів рахунків бухгалтерського обліку, з яких, до речі, після другої світової війни виникла система національних рахунків для обліку внутрішнього валового продукту (ВВП) і інших показників національної економічної статистики.

Національні Загальновизнані принципи обліку (ГААП), що зародилися в США, одержали поширення в Канаді, Англії, Мексиці, Італії й деяких інших країнах. ГААП у кожній країні мали свої особливості, але скрізь забезпечували певна єдність і стабільність підходів до ведення бухгалтерського обліку й складанню фінансової звітності, гарантували її порівнянність зі звітністю інших національних компаній, з ретроспективною інформацією компанії, що представила звітність. Вірогідність і надійність облікової інформації підвищилися. Зросла довіра до фінансової звітності найрізноманітніших користувачів. Європейський Союз видав Четверту й Сьому директиви, що уніфікують фінансову звітність країн, що входять у ЄС.

В умовах глобалізації економіки, розвитку міжнародних фінансових ринків, створення регіональних економічних просторів (Єдиний ринок у Європі), розширення інвестиційних можливостей, распространиния інформаційних технологій все більшого значення набуває необхідність гармонізації стандартів фінансової звітності.

Відсутність єдиної системи бухгалтерського обліку й різна інтерпрета

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать