Образно–стилiстичний та iконографiчний аналiз iкони "Старозавiтна Триiця" ("Гостиннiсть Авраама")

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ

Н. А. Маренич

ОБРАЗНО – СТИЛІСТИЧНИЙ ТА ІКОНОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ІКОНИ СТАРОЗАВІТНА ТРІЙЦЯ („ГОСТИННІСТЬ АВРААМА”)

робота за ІІ курс

Науковий керівник:

кандидат мистецтвознавства, доц.,

проф. кафедри

історії та теорії мистецтва

С. Б. Рибалко

Харків, 2008

ПЛАН

ВСТУП 3

РОЗДІЛ I. ІКОНА «СТАРОЗАВІТНА ТРІЙЦЯ» З КОЛЕКЦІЇ ХАРКІВСЬКОГО ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ: СТАН ДОСЛІДЖЕНОСТІ 5

Висновки до I-го розділу 9

РОЗДІЛ II. ОБРАЗНО–СТИЛІСТИЧНИЙ ТА ІКОНОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ІКОНИ СТАРОЗАВІТНА ТРІЙЦЯ („ГОСТИННІСТЬ АВРААМА”)

ІІ. 1. Традиції та новації в інтерпретації сюжету 10

ІІ. 2. Персоналізація Христа та Триєдинство 14

ІІ. 3. Символіка поз та жестів 16

ІІ. 4. Час та простір 18

ІІ. 5. Символіка кольорів та кола в іконі 21

Висновки до ІІ-го розділу 24

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 27

ДОДАТОК 29

ВСТУП

Актуальність теми. Ікона з колекції Харківського музею цікава вже часом свого походження, бо за панування Російської імперії російська православна церква, що досить ревно ставилася до чистоти іконописного канону, знищила більшість творів українського барочного іконопису. Тож Харківська „Трійця” належить до вельми малочисельної групи робіт і є унікальним матеріалом для вивчення мистецтва того часу. Хоча харківська ікона була відзначена у певних джерелах як матеріал для наукової роботи, але, через відсутність дослідницьких праць присвячених саме цій іконі, докладне вивчення пам'ятки вкрай необхідне – як ланка для майбутнього подальшого вивчення теми слобожанського мистецтва.

Мета роботи - виявити регіональні, етнокультурні, стильові особливості,зробити образно-стилістичний та іконографічний аналіз ікони „Старозавітна Трійця” („Гостинність Авраама”). Для досягнення обраної мети поставлено наступні завдання:

- систематизувати та проаналізувати фахову літературу стосовно обраної теми;

- провести образно-стилістичний аналіз ікони «Старозавітна Трійця»;

- проаналізувати символічну образність ікони;

- віднайти типово українські та слобожанські риси у творі;

- дослідити закордонні мистецькі впливи та визначити їх місце у іконі.

Об'єктом дослідження є іконографія „Трійці”.

Предметом дослідження є ікона „Гостинність Авраама” („Старозавітна Трійця”, „Трійця”) з колекції Харківського художнього музею.

Наукова новизна роботи. Вперше виконано повний аналіз твору, визначено стильові та регіональні особливості ікони „Гостинність Авраама”.

Теоретичне та практичне значення роботи. Матеріали та результати проведених дослідження можуть бути використані при розробці краєзнавчих видань, в екскурсійній практиці музею, у якості додаткових матеріалів до курсу „Українське мистецтво”.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, де визначено актуальність, мету, завдання дослідження, огляду літератури, основної частини, висновків, списку літератури (21 позиція) та альбому ілюстрацій (9 позицій).

РОЗДІЛ І. ІКОНА «СТАРОЗАВІТНА ТРІЙЦЯ» З КОЛЕКЦІЇ ХАРКІВСЬКОГО ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ: СТАН ДОСЛІДЖЕНОСТІ

Виходячи із завдань роботи, у розділі „Історіографія” висвітлюється стан наукової розробленості теми слобожанського іконопису ΧVІІ-ΧVІІІ ст., розкривається проблематика, особливості наукового осмислення мистецтва цього періоду. В аналізі засобів виразності та символіки ікони, як основа, використані загальні роботи з іконопису, що допомогло краще вивчити сюжет іконографічної схеми „Гостинність Авраама”, його класичні варіації, помітити відмінності та чітко визначити коло стереотипних деталей ікони.

Серед загальних робіт, основні положення узяті з праць В. Овсійчука [16], Д. Крвавича [16], Л. Жегіна [11], А. Уварова [21], у яких досліджено початок та історія іконопису, особливості цього виду мистецтва. В. Овсійчук, у своїй праці „Оповідь про ікону” проводить дослідження, де, рухаючись за історичним розвитком іконопису, він починає зі змалювання зародження цього виду мистецтва й закінчує описом окремих іконографічних схем. Матеріал із цієї книги у роботі використано здебільшого в розділах із аналізу символіки, кольору, хреста, поз. Проте, серед іконографічних схем тема „Старозавітна Трійця” („Гостинність Авраама”) у цій книзі висвітлена найменш повно, поступаючись місцем „Новозавітній Трійці”.

У роботі „Християнська символіка” А. Уваров робить основний ухил на дослідження християнської символіки, але має у книзі і розділ, присвячений ученню про Святу Трійцю. У цьому розділі автор розглядає особливості використання словесного позначення Трійці, її символічні та геометричні аналоги, у тому числі торкається й символіки кола.

Окремо висвітлює тему емблематики та значення рами в бароковому мистецтві О. Тарасов у статі „Емблематика в іконописі бароко ΧVІІ-ΧVІІІ сторіч” [19], – звідти були взяті відомості для дослідження форми дошки ікони харківської „Трійці” та елементів тексту на зображенні. Автором проведено цікаві дослідження в галузі співвідношення тексту та зображення, сакрального значення слова в іконі.

Для вивчення просторово-часової

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать