Перетворювач СКЗ змінної напруги

Зміст

1) Вступ ______________________________________________________

2) Вихідні дані _________________________________________________

3) Огляд можливих технічних рішень ______________________________

пов’язаних з проектуванням перетворювача.

Питання вимірювання змінної напруги та струму.

4) Прецизійний мікропроцесорний вольтметр ________________________

5) Опис структурної схеми проектованого пристрою __________________

6) Алгоритм роботи проектованого пристрою________________________

7) Розробка апаратної частини_____________________________________

8) Розрахунок неінвертуючого вхідного підсилювача напруги __________

9) Оцінка похибки пристрою ______________________________________

10) Програмна частина ____________________________________________

11) Короткий опис конструкції _____________________________________

12) Додатки _____________________________________________________

13) Список літератури ____________________________________________

Вступ

Відмінними властивостями мікропроцесора (МП),які виділяються серед інших різновидів великих інтегральних схем (ВІС) , являються широкі функціональні можливості та універсальність їх примінення.

Це визначає значний діапазон використання МП. Поряд з такими характерними областями застосування засобів обчислювальної техніки ,як калькулятори , спеціальні обчислювачі, контролери, міні- і мікро ЄОМ, мікропроцесори успішно використовуються в пристроях управління технологічними процесами, в системах зв”язку , в побутовій радіо- і електроапаратурі.

Широкою областю застосування мікропроцесорів є вимірювальна техніка. Поява перших мікропроцесорнихвимірювальних приладів, так званих “інтелектуальних” приладів , визначило нове направлення розвитку приладобудування. По мірі вдосконалення мікропроцесорної техніки складність таких приладів зростає і у ще більшій мірі реалізуються можливості мікропроцесорів. Примінення МП визначило новий підхід як до проектуваня, так і до експлуатації вимірювальних приладів.

Основним завданням при проектуванні вимірювальних приладів було і залишається досягнення певних метрологічних характеристик . На різних етапах розвитку обчислювальної техніки ця задача вирішувалась різними методами. Ці і технологічні методи, які зводились до вдосконалення технології, і конструктивні, і структурні. Структурні методи отримали особливий розвиток при створенні цифрових вимірювальних вимірювальних приладів. Покращення метрологічних характеристик і розширення функціональних можливостей приладів досягалось реалізацією певних структур, які знаходяться у більшості випадків евристичним шляхом. Вдосконалення елементної бази і велика інтеграція цифрових схем привели до розробки структурно-алгоритмічних методів , в яких вдосконалені вдосконалені структури сполучаються з реалізацією обчислювальних операцій. Приміненя зазначених методів дозволило виконувати автоматичну корекцію низки похідних вимрювань , сполучити різні методи перетворення форми інформації і забеспечувати при цьому високу швидкодію і розширення функціональних можливостей приладів.

Прикладами реалізації структурно-алгоритмічних методів виявляються конвеєрний аналого-цифровий перетворювач (АЦП), інтегруючий перетворювач двохтактного інтегрування з корекцією похідних, інтегруючий функціональний АЦП з кусково-лінійною апроксімацією, логарифмічний АЦП.

Примінення МП змінює не тільки структуру цифррової частини приладів. Значні обчислювальні можливості МП дозволяють використовувати більш складні алгоритми роботи. При цьому знижуються вимоги до аналогової частини вимірювального приладу і забеспечуються високі метрологічні та експлуатаційні характеристики.

Вихідні дані

Вхідні сигнали

0.01 … 0.1 B

f = 1 ... 30 кГц

Вихідні сигнали

0.2....5 В

t < 0.20

Похибка (основна)

0.5 %

Вимоги

Maxзначення до 20 знаків

1 Огляд можливих технічних рішень повя”заних

з проектуванням перетворювача .

1.1 Питання вимірювання змінної напруги та струму.

Застосування приладів прямого перетворення.

Для вимірювання діючого значення змінних струму і напруги промислової частоти найчастіше користуються електромагнітними , електро- та феродинамічними приладами, а на підвищених частотах – термоелектричними , електростатичними, випрямними, електронними і цифровими. Середнє та амплітудне значення вимірюють відповідними випрямними і електронними приладами.

Схеми вимірювання однофазних струму і напруги при безпосередньому ввімкненні амперметрів або вольтметрів у досліджуване коло аналогічні відповідним схемам на постійному струмі (рис 1.1.1 а,б).

Рис. 1.1.1 Схеми вимірювання постійногоструму і напруги.

Єлектромагнітними амперметрами можна безпосередньо вимірювати струми до 300 А (прилади інших систем випускають на струми до 10 А). Для розширення меж вимірювання амперметрів зміного струму використовують вимірювальні трансформатори струму

Похибка вимірювання складається з похибок амперметра і коефіцієнта трансформації. Щоб зменшити вплив останньої , клас точності вимірювального трансформатора беруть завжди вищим, ніж у амперметра.

Схему, наведену на рис 1.1.2,а можна застосовувати і для вимірювання струмів окремих фаз

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать