Міністерство освіти і науки України
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Кафедра української мови
Курсова робота
Лексико-семантична структура бажальних (оптативних) речень на матеріалі творів Лесі Українки
ЗМІСТ
Вступ
1. Бажальність як категорія суб`єктивної модальності
1.1 Модальність речення та обґрунтування диференціації модального значення
1.2 Становлення вчення про значення оптатива
1.3 Категорія оптативу як семантичний інваріант суб`єктивної модальності
1.4 Питання визначення категорій бажальності та оптативності
1.5 Диференціація семантики бажальності
2. Реалізація семантики бажальності у синтаксисі творів Лесі Українки
2.1 Вираження бажальної модальності за допомогою модальних дієслів
2.2 Вираження бажальної модальності за допомогою модальних часток
2.3 Вираження бажальної модальності за допомогою модальних слів
2.4 Вираження бажальної модальності за допомогою інфінітиву
2.5 Вираження бажальної модальності в еліптичних реченнях
2.6 Вираження бажальної модальності через риторичне запитання
Висновки
Список використаної літератури
ВСТУП
Сучасна лінгвістика характеризується тенденцією до розгляду синтаксичних явищ не тільки в аспекті формальної структури, але й у плані вивчення їх функціонально-семантичної організації на комунікативно-прагматичному рівні.
Лінгвістична категорія модальності є одним з найбільш актуальних питань синтаксису. Проте досі немає єдиного погляду на сутність цієї категорії. У процесі становлення перебуває і класифікація речень за модальним принципом та диференціація модальних значень.
Мовознавці давно помітили, що зміст ”відношення мовця до висловленого” може поєднувати репрезентацію певної картини світу як ірреальної (бажаної) із виявом власних ціннісних орієнтирів мовця, до того ж часто у супроводі з емоційним значенням. До кола модальних відношень оцінку зараховують Ш. Баллі, О. М. Вольф, Т. В. Шмельова, Н. Ю. Шведова та ін. До числа суб’єктивно-модальних долучають також й емоційні, експресивні значення (Н. Ю. Шведова).
Актуальність даного дослідження зумовлена визнанням антропоцентризму універсальним мовним явищем, пов’язаним із суб’єктивністю мови, а також потребами вдосконалення комплексного аналізу синтаксичної природи речення як багатоаспектної одиниці на формально-синтаксичному, семантико-синтаксичному та комунікативно-функціональному рівнях. У зв᾿язку з цим проблема спеціального дослідження суб’єктивно-модальних значень набуває особливої значущості і вивчення модальності як провідної категорії предикативності стає одним з кардинальних питань сучасної синтаксичної теорії.
Предметом дослідження є суб᾿єктно-модальна категорія бажальності і засоби її вираження у синтаксичних конструкціях.
Об`єкт дослідження – синтаксичні конструкції з модальним значенням бажальності, представлені бажальними реченнями у творчості Лесі Українки. Слід зазначити, що поетичний синтаксис – підкорений загальним законам сенсу, поетичній логіці, органічно вплітається у цілість поетичних структур, сприяє єдності форми і змісту. Митець має право на відхилення від усталених норм, тому і поетичний синтаксис дає широку варіантність засобів висловлювання, які не адекватні традиційним нормам. Так, досліджуючи бажальну модальність на матеріалі поезій Лесі Українки, ми окреслимо не найпоширеніші способи вираження цієї суб`єктно-модальної категорії, а ті з цих способів, що властиві саме даному авторові.
Мета роботи – з’ясування сутності категорії бажальності як суб’єктивно-модального значення й виявлення засобів її вираження в синтаксичних конструкціях української мови.
Для досягнення цієї мети визначено такі завдання:
1) розкрити сутність бажальності як суб’єктивно-модального значення;
2) виявити й описати основні засоби вираження бажальності;
4) систематизувати й описати семантичні різновиди оптативного значення;
5) з’ясувати роль мовних засобів різної природи у формуванні окремих бажальних значень.
Методологічну основу дослідження становить розуміння мови як дихотомічного явища – знакової системи й соціального феномена, тобто як мови й мовлення.
Основні методи дослідження: теоретичний аналіз літератури; критичний аналіз досліджень з даної проблеми; системний аналіз; метод типологічного зіставлення.
Структура роботи. Дана курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновку та списку використаної літератури. У вступі визначаються об'єкт та предмет дослідження, мета, основні методи, практичне значення та структура роботи.
У першому розділі розглянуто поняття модальності та зокрема – бажальної модальності, розрізнено категорії банальності, оптативу, дезідеративу, окреслено основні засоби вираження модальності в реченні.
У другому розділі розглянуто способи вираження бажальної модальності у поезіях Лесі Українки з огляду на специфічність поетичного матеріалу.
1. БАЖАЛЬНІСТЬ ЯК КАТЕГОРІЯ СУБ᾿ЄКТИВНОЇ
МОДАЛЬНОСТІ
1.1 Модальність речення та обґрунтування диференціації модального
значення
Категорію модальності сучасні дослідники розглядають то як власне синтаксичну категорію (Н.Ю. Шведова), то як логічну категорію (С.М.Амеліна), то як логіко-семантичну категорію (Г.В.Колшанський),
Одними из наиболее популярных услуг на рынке IT-технологий являются создание и продвижение лендингов. Они способны положительно влиять на деятельность любого бизнес-проекта в интернете. Судя по многочисленным отзывам, заказавшие создание лендингов люди ни разу не пожалели о потраченных деньгах. Они вложили в будущее, которое неразрывно связано с интернетом. Всё больше и больше предпринимателей обращаются к услугам разных агентств, веб-студий, чтобы заказать создание лендинга у профессионалов.