Відонімні словотворення

ЗМІСТ

Завдання на курсову роботу

Список умовних скорочень

Реферат

Вступ

РОЗДІЛ І. СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

1.1 Поняття про словотвір або деривацію

1.2 Способи словотворення в українській мові

РОЗДІЛ ІІ ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОНІМНИХ УТВОРЕНЬ

2.1 Сутність понять відонімне утворення, відонімні деривати, відонімні похідни і проблеми їх класифікації

2.2 Теоретичні проблеми дослідження відонімних утворень та їх презентації у публіцистичному тексті

РОЗДІЛ ІІІ ВІДОНІМНЕ СЛОВОТВОРЕННЯ ТА ЙОГО ПРОДУКТИВНІСТЬ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ МОВЛЕННІ

3.1 Відонімні утворення: структурно-семантичний аспект у мовісучасної публіцистики

3.2 Функціонально-стилістичні особливості використання відонімних утворень у мові сучасної публіцистики

Висновки

Список використаних джерел

Список умовних скорочень

ВД – відонімні деривати;

ВУ – відонімне утворення;

ВК - “Вечірній Київ”;

Д – журнал “Дніпро”;

ЗП – газета “Запорізька правда”;

К – журнал “Київ”;

МУ – газета “Молодь України”;

У і П – видання “Україна і політика”;

РЕФЕРАТ

Текст курсової роботи 38 ст., 30 джерел

Об’єктом дослідження в цій роботі є процеси утворення мовних одиниць різних рівнів від власних назв; систематизація і комплексне дослідження різних типів відонімних утворень, зафіксованих на сторінках публіцистики кінця XX – початку ХХІ століття з урахуванням їх структурних, семантичних і функціональних характеристик; дослідження причин виникнення стилістичних конотацій в аналізованих одиницях і з’ясованню екстралінгвальних та інтралінгвальних чинників їх виникнення.

Цілью роботи є :

- визначити шляхи утворення відонімних дериватіву мові сучасної публіцистики;

- встановити єдину точку зору щодо лінгвістичного статусу відонімних утворень;

- системно окреслити особливості й закономірності функціонування відонімнтх дериватів у їх комунікативному аспекті.

Методи дослідження – метод системного аналізу, опису, систематизації, аналізу, синтеза, формальний метод.

Науковою новизною цієї роботи є спроба з’ясувати стилістичні функції відонімних утворень; вивчити номінативну, експресивну, емоційну, оцінну, імпресивну, інтелектуальну та інші функції відпропріальних похідних у публіцистиці.

Область застосування: викладання на уроках української мови в вищіх учбових закладах.

ВІДОНІМНА ОДИНИЦЯ, ПУБЛІЦИСТИКА, СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІДОНІМНИХ УТВОРЕНЬ, СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ, ЕКСПРЕСИВНІСТЬ ВІДОНІМНИХ ОДИНИЦЬ.

ВСТУП

Актуальність дослідження полягає в тому, що воно дає змогу:

- визначити шляхи утворення відонімних дериватіву мові сучасної публіцистики;

- встановити єдину точку зору щодо лінгвістичного статусу відонімних утворень;

- системно окреслити особливості й закономірності функціонування відонімних дериватів у їх комунікативному аспекті.

Актуальність вивчення процесів утворення і функціонування нових засобів мови підтверджено багатьма сучасними лінгвістичними дослідженнями, що особливо активізувалися у галузі вивчення мови засобів масової інформації і, зокрема, публіцистики. Остання є одним з основних джерел збагачення мови різнорівневими новотворами, які відбивають усе сучасне, злободенне.

Це пов’язано з тим, що публіцистика регулярно інформує про новини з різних галузей життя, політики, науки, виробництва, культури і цілісно подає дійсність у її діалектичному розвиткові та має невичерпні можливості поповнювати арсенал мовних засобів. Перед лінгвістикою стоїть завдання наукової розробки питань ефективності інформаційних засобів, зокрема мовних у їх складі, з метою піднесення рівня їхньої досконалості, визначення характерних мовних ознак публіцистичного стилю у різних каналах комунікації, кожний з яких має свої жанрові особливості, характер інформації тощо. Результатом такого вивчення повинні бути і широкі теоретико-типологічні узагальнення, і конкретні практичні рекомендації.

У лінгвістиці питання особливостей утворення відонімних дериватів тією чи іншою мірою простудійовано в роботах Є.Отіна, Л.Белея, Є.Чекаліної, Л.Дуки, Л.Петрової, Ю.Зацного, Я.Януш, Т.Юрченко, Г.Мінчак та ін.

Незважаючи на певні досягнення в цій сфері, в україністиці названа проблема вивчена все ще недостатньо.

Джерелами фактичного матеріалу для дослідження стали тексти газетно-журнальної публіцистики кінця XX – початку ХХІ ст. Усього використано 24 газети та 18 журналів, що забезпечило достовірність і об’єктивність результатів дослідження.

Вибір газетних і журнальних видань зумовлений їх значущістю у видавничих колах мас-медіа України і популярністю в читача. Правомірність включення лексичних одиниць, що досліджувалися, визначалася методом звіряння їх з матеріалами українських словників та довідників.

Об’єктом дослідження обрано сукупність відонімних утворень у мовній практиці української публіцистики кінця XX - початку XXI століття.

Метою роботи є з’ясування специфіки утворення й використання відонімних утворень у сучасній публіцистиці, виявлення тенденцій динаміки її лексико-понятійного апарату.

Досягнення поставленої мети зумовлює розв’язання таких завдань:

1) з’ясувати комплекс ос

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать