Освіта та соціальна мобільність

ПЛАН

Вступ- 2

Розділ 1. Соціальна мобільність та фактори, які на неї впливають- 4

1.1 Види, зміст та закон функціонування механізмів соціальної мобільності 4

1.2 Багатство й влада як основні фактори мобільності 8

1.3 Маргинальність як стан освічених верств українського суспільства- 9

1.4 Освіта в системі цінностей українців- 10

1.5 Жіноча освіта та соціальна її мобільність- 14

Розділ 2. Структура соціомобільних ресурсів освіти: модель і реальність- 18

2.1 Канали соціальної мобільності особистості на основі вищої освіти- 24

Висновки- 28

Список використаної літератури- 31

Вступ

У суспільствах перехідного типу, яким є сучасна Україна, особливо важливим як для розвитку й верифікації загальної теорії, так і для вирішення конкретних завдань соціології є вивчення й прогнозування процесів соціальної стратифікації й мобільності, факторів які їх визначають і відбиття цих процесів у свідомості українців.

У цей час більшість соціологів, що вивчають процеси мобільності, сходяться на тому, що в основі систем соціальної стратифікації та мобільності лежать такі фактори, як влада, дохід і освіта.

Освіта стає одним з вирішальних факторів соціального розшарування, тому що:

· з одного боку, глобалізація й перенесення відносин суперництва з області фінансових, промислових і військово-технічних ресурсів в область інформаційних технологій вимагає певного рівня освіти й культури;

· з іншого боку, в умовах трансформації українського суспільства освіта як інститут соціалізації може забезпечити, по-перше, спадкоємність позитивного досвіду, а по-друге, формування нових корпоративних цінностей, необхідних для виникаючих соціальних верств.

В таких умовах саме освіта як соціальний інститут стає ресурсом соціальної мобільності молоді, кар’єрного зростання спеціалістів з вищою освітою. Реалізуючи свої соціальні функції, вона прищеплює прагнення до знань, орієнтує молодих людей на освоєння професійних навичок, сприяє формуванню устремлінь, пов'язаних з бажанням досягнення життєвого успіху і відповідного соціального стану.

Актуальність даної теми полягає у вивченні ролі освіти на соціальну мобільність молодих людей, тому що в сучасних умовах саме освіта, і особливо вища освіта все більшою мірою позиціонується молоддю як ресурс для соціальної мобільності і освоєння нових соціальних ролей. Процес і результат освіти студента повинен бути націлений на відповідність потребам споживачів, досягненням науки, на формування здатності відповідати новим викликам суспільства, що трансформується.

Об’єктом курсової роботи є освіта, як фактор соціальної мобільності.

Предмет дослідження – механізм формування соціальної мобільності людини засобами освіти.

Метою курсової роботи є дослідження ролі освіти як механізму формування соціальної мобільності в сучасних умовах.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такізавдання :

– проаналізувати й узагальнити основні напрями і результати вивчення соціальної мобільності у соціології, визначити систему понять, які розкривають сутність цього явища;

– розкрити зміст освіти як соціального феномену, її функції, чинники, соціально-структурні й особистісні передумови;

- виявити основні тенденції соціальної мобільності у сучасному українському суспільстві й розглянути її взаємозв'язок з освітою;

- вивчити канали соціальної мобільності для різних соціальних груп українців.

Теоретична значущість роботи полягає в концептуалізації освіти як механізму оптимізації соціальної мобільності спеціаліста в умовах конкуренції на ринку праці.

П рактичн а знач ущість роботи пов'язана з можливостями використання основних положень курсової роботи для подальшого дослідження даної проблематики.

Структура роботи обумовлена метою та завданнями дослідження. Курсова робота включає вступ, два розділи, шість підрозділів, висновки, список використаної літератури (всього 41 джерело).

Розділ 1. Соціальна мобільність та фактори, які на неї впливають

1.1 Види, зміст та закон функціонування механізмів соціальної мобільності

Відомий соціолог П. Сорокін вважав, що соціальна мобільність — це переміщення індивідів всередині соціального простору (соціального всесвіту, який складається з народонаселення Землі) [35, 373] П.О. Сорокін визначав соціальну мобільність як «…будь-який перехід індивіда або соціального об'єкта (цінності), тобто всього того, що створено або модифіковане людською діяльністю, з однієї соціальної позиції в іншу». [35, 374]

Визначити становище людини або якогось соціального явища в соціальному просторі означає визначити його відношення до інших людей й інших соціальних явищ, взятих за певні «точки відліку». А набір «точок відліку» такий: вказівка відносин людини до певних груп; відношення цих груп усередині однієї популяції (спільності); відношення певної спільноти до інших спільнот, які входять у людство. Тобто, згідно з П. Сорокіним, щоб визначити соціальне становище людини, необхідно знати її сімейний стан, громадянство, національність, ставлення до релігії, професію, приналежність до політичних партій, походження, економічний статус тощо. [35, 375]

Необхідно також знати про становище

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать