Будинок з хімерами

Зміст

1. Вступ

2. Легенди про «будинок з химерами»

3. Інтер'єр та екстер'єр будинку

4. У що це вилилося

5. Будинок Городецького після Городецького

6. Реставраційні роботи

7. Доля готовила йому стати особою столиці нарівні з Маріїнським палацом

Вступ

Є в центрі Києва (на Банкової, 10) один дивовижний будинок, повз якого ніхто не може пройти, не затримавшись поглядом. Знайти його ти зможеш, доїхавши на метро до ст. Хрещатик, з виходом на вул. Інститутську. Будинок, про яке мова йде, не переплутаєш ні з яким іншим. Його розкішні фасади, як і вигадливі сходи в парадного входу, прикрашені фантастичними скульптурами звірів і химерами, немов знятими з гостроверхих дахів собору Нотр-Дам у Парижу. У стіни загадкового будинку умуровані бетонні голови носорогів і слонів, крокодилів і антилоп, а в жолобках колон ховаються в'юнкі ящірки. Небайдужого глядача дивують не тільки мудрі архітектурні композиції, такі як бетонні слонячі хоботи, що заміняють водопровідні стоки, але й самі сюжети-загадки. Чому, наприклад, на даху цього будинку причаїлися гігантські жаби й морські чудовиська в компанії з нереїдами? І чому замість волосся на жіночих головках ланцюга, фантастичні листи й бутони? Що значить гігантський пітон на розі будинку? Відповіді на ці загадки знав тільки їхній автор - талановитіший київський архітектор початку XX століття Владислав Городецький, особистість багато в чому неабияка й настільки ж таємнича. Архітектура була його покликанням, але на першому місці стало полювання, який присвячувався весь вільний час. Саме сни про африканську савану і її мешканців ожили в чудових фантазіях будинку з химерами. Цей будинок він побудував для себе, на власне 40-летие. Більше того - на парі! Будинок був вибудуваний у рекордний термін (за два роки!). Вигравши парі, зодчий собі й іншим довів свою професійну заможність. Але самий головне - Городецький уперше використовував нові по тим часам матеріали: цемент і бетон, і воістину революційні технології. Дуже незабаром будинок з химерами Городецького перетворився в архітектурну визначну пам'ятку Києва й, як все неординарне, став обростати слухами й легендами. Вони виявилися дуже живучими.

Легенди про «будинок з химерами»

Будь-який екскурсовод згадує в «будинку з химерами» популярні усні перекази.

Будь-який киянин, що мало-мальськи цікавиться історією рідного міста, при нагоді із задоволенням повідає легенду про потонула в Середземне море дочці знаменитого архітектора Городецького, на згадку якої й вибудував він свій дивний будинок. Давно вже біографи Городецького раз і назавжди встановили, що його дочка Олена (у заміжжі Яценко) під час зведення батьківського будинку була жива й здорова. Умерла вона набагато пізніше, в еміграції.

Ще наполегливіше ходили чутки про те, що будинок з химерами був призначений для його коханки.

Інша скандальна легенда затверджує, що будинок будував зовсім не Городецький, а якийсь архітектор Микола Добачевский. Втім, під кресленнями коштують підпису все-таки Городецького.

Цілком реальної може бути й строго практична мотивація будівництва. Це перший будинок, побудований у Києві за допомогою цементу. Тобто по тим часам - грандіозна рекламна акція для цементу промисловця Ріхтера.

Є ще цілком романтична версія - парі з іншими архітекторами, що затверджували, що на такому обриві (а на місці театру Івана Франко тоді було озеро) будувати неможливо. Зате факт будівництва на парі ніхто не спростовує. Розходяться тільки в ім'ї опонента зодчого. Найчастіше називають його колегу - цивільного інженера Олександра Кобелева, будівельника корпуса Нацбанку на Інститутській. Зустрічається також твердження, начебто з Городецьким посперечався керівник розташованого по сусідству театру Микола Соловцов. Щоб будинок міцно стояв на крутоярі, довелося загнати в ґрунт на п`ятиметрову глибину понад 50 буронабивних палі(cвай), винайдених відомим інженером Антоном Страусом, з яким Городецький постійно співробітничав.

Інтер'єр та екстер'єр будинку

Знаменитий київський «Будинок з химерами», автор і власник Владислав Городецький (Лешек Дезидерий Владислав Городецький) почав зводити навесні 1901 року на незручному схилі. Перепад висот земельної ділянки змусив зробити дій досить оригінальним: фасад будинку, що виходить на вул. Банкову, триповерховий, а знадвору - шестиповерховий. Цієї ж умови дозволили зробити будинок всефасадним, з вікнами на чотири сторони, з вільним плануванням приміщень. Перепад висот ділянки змусив інженера А. Страуса зробити спеціальний східчастий фундамент будинку: пальовий з однієї сторони й стрічковий з іншої. Будівництво велося під невсипущим наглядом автора, у кредит. Своє сорокаліття Городецький відсвяткував уже в девятикімнатний квартирі власного будинку.

З великою винахідливістю автор використовував садибну ділянку, улаштувавши на ньому не тільки декоративний сад з фонтанами й «альпійською» гіркою, але й господарські служби - винні льохи, льодовики, екіпажні, фурманські, сховавши їх під пандусом в'їзду, підпірною стіною й у підвалах самого будинку.

Сьогодні територія навколо будинку упоряджена - на терасованому схилі розмістилися альпійська гірка, невеликий водоспад і фонтан.

По килиму - газону, озелененому кущами й деревами, збігають гранітні сходи.

Будинок був чудовий і незвичайний. Його унікальне ск