Контроль та аудит діяльності комерційного банку

Контроль та аудит діяльності комерційного банку

Контроль та аудит діяльності комерційного банку, як і інших об'єктів банківської діяльності, здійснюються за певними об'єктами, що входять до системи його функціонування. Об'єкти контролю та аудиту суб'єктів банківської діяльності подано у структурі типової моделі стандарту (рис. 1).

Юридична правомочність банку як об'єкт контролю перевіряється з питань додержання законодавства про банки і банківську діяльність, господарські товариства, цінні папери, а також нормативні акти НБУ, якими регулюється порядок створення і діяльності комерційних банків. Зокрема, аудиторами перевіряються наявність статуту банку та порядок його затвердження засновниками - загальними зборами учасників, а також угоди між учасниками про формування статутного фонду банку, де зазначаються розмір внесків кожним учасником коштів до основного капіталу банку, його частка у цьому капіталі. Необхідно з'ясувати також, коли банк зареєстрований НБУ, зміст реєстраційного свідоцтва і ліцензії на право здійснення діяльності, а саме:

· ведення валютних рахунків клієнтів;

· неторговельних операцій (встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками);

· операції за міжнародними торговельними розрахунками;

· операцій з торгівлі іноземною валютою коштів на внутрішньому ринку (з резидентами України);

· операцій із залучення та розміщення валютних коштів на міжнародних ринках (з нерезидентами України).

Аудитор перевіряє, чи не веде банк позастатутну діяльність, тобто не передбачену статутом банку, зареєстрованим НБУ, і невідповідність її ліцензії на право діяльності.

Одночасно аудитор встановлює наявність у банку атрибутів юридичної особи - печатки, штампів, емблеми, юридичної адреси та ін.

У своїй діяльності аудитор застосовує документальні методичні прийоми контролю - за формою і змістом, зустрічну і логічну перевірку тощо.

Формування і використання власного капіталу банку як об'єкт контролю перевіряється аудитором щодо його правової основи утворення та функціональної визначеності як фінансової бази діяльності банку. Власний капітал комерційних банків має невелику питому вагу у сукупному капіталі. Це відповідає специфіці його діяльності щодо мобілізації вільних ресурсів на грошовому ринку та залучення їх на позичкових засадах.

Основний власний капітал комерційного банку призначений для страхування інтересів вкладників (захисна функція капіталу) та фінансового забезпечення певною мірою своєї діяльності.

Рис. 1. Типова модель стандарту контролю та аудиту діяльності комерційною банку

Захисна функція власного капіталу банку включає страхування вкладів і депозитів, що гарантують інтереси кредиторів комерційного банку у випадках його ліквідації або банкрутства, а також функціонування банку навіть при тимчасовій збитковості його поточної діяльності. Тому аудитор за умови наявності достатнього резервного капіталу може зробити висновок про надійність банку та його платоспроможність навіть при збитках у поточній діяльності. Проте до цього аудитору необхідно підходити дуже обережно, бо в умовах економічної і фінансової нестабільності, хронічної інфляції діяльність комерційних банків зазнає додаткових ризиків, що підвищує вимоги до захисної функції власного капіталу банку.

Фінансове забезпечення діяльності банку необхідне для придбання приміщень, їх оренди або будівництва, оснащення меблями, організаційною та обчислювальною технікою та іншими матеріальними ресурсами, впровадження новітніх банківських технологій тощо.

Для забезпечення фінансової надійності комерційним банкам Верховною Радою України визначено розмір статутного фонду у міжнародній валютній одиниці - 1 млн. ЕКЮ, а за участю іноземного капіталу - 3 млн. ЕКЮ, комерційним банкам із 100 % іноземним капіталом - 5 млн. ЕКЮ за офіційним курсом грошової одиниці України. В разі недоведення комерційним банком статутного фонду до зазначеного розміру НБУ зобов'язаний скасувати дозвіл на створення банку та відкликати ліцензію на виконання банківських операцій.

Для аудиторської перевірки застосовуються розрахунково-аналітичні (економічний аналіз) і документальні методичні прийоми.

Гроші, їх зберігання та обіг усередині установи банку є об'єктом аудиторського контролю як зовнішнього, так і внутрішнього, затвердженого НБУ з організації емісійно-касової роботи в установах банків України.

Зберігання грошей, як знаків національної та іноземної валюти, аудитори перевіряють, починаючи з грошових сховищ, тобто спеціально обладнаних приміщень для зберігання цінностей, що знаходяться в установах комерційних банків. Зокрема, досліджується відповідність нормативним параметрам обладнання для зберігання запасів грошових білетів та металевої монети, грошової готівки оборотної і вечірньої кас (наявність вогнетривких шаф, стелажів та ін.). Аудиторами перевіряється також облік грошей у сховищах та їх обіг у касах установ банків, додержання правил внутрішнього контролю, прийнятого банком, зберігання та обігу грошей. При цьому застосовуються органолептичні та документальні методичні прийоми контролю. Одночасно аудитори аналізують організацію та методику проведення експертизи грошових білетів і монети як у національній, так і в іноземній валюті, а також платіжних документів у іноземній валюті (банкноти, які викликають сумнів щодо їх справжності або які мають ознаки підробки). При цьому пере