Біологічні особливості індиків та качок

Міністерство аграрної політики України

Сумський національний аграрний університет

Кафедра спеціальної зоотехнії

Курсова робота

з дисципліни:

Технологія виробництва продукції птахівництва

на тему :

Біологічні особливості індиків та качок

Суми – 2009

План

Вступ

1.Біологічні особливості качок

1.1 Породні групи

1.2 Особливості утримання качок

2.Біологічні особливості індиків

2.1 Породні групи

2.2 Особливості утримання індиків

3.Розрахункова частина

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

В основу сучасної промислової технології виробництва яєць і м’яса покладено біологію птиці. У процесі одомашнення з метою досягнення високих господарсько-корисних показників людина змінила природу птиці. До особливостей птиці належать: висока нормальна температура тіла, відсутність зубів, скороспілість і плодючість, розвиток ембріона поза тілом матері, інстинкт насиджування, щорічна зміна оперення, здатність до акліматизації, всеїдність, здатність давати продукцію в штучних умовах і нестись без самців.

За Н.Я. Гридіним, нормальна температура тіла в курей становить 40,5 – 42º, гусей 40 – 41º, цесарок 41 – 42 º і голубів – 40,6 – 42ºС. Висока температура зумовлена енергійним обміном речовин (інтенсивними процесами окислення). Так, птиця на 1 кг живої маси за хвилину вдихає 0,5 – 0,7 л повітря, що в чотири рази більше, ніж у великої рогатої худоби.

Відсутністю зубів пояснюється необхідність систематичного забезпечення птиці гравієм, що сприяє кращому перетиранню кормів у м’язовому шлунку, а звідси і повнішому використанню їх.

Скороспілість і висока плодючість птиці дає змогу в короткий строк мати багато продуктів харчування високої якості. Яйцеві породи курей вже в 5-місячному віці і раніше починають нестися, а м’ясні курчата і каченята у віці 49 – 55 днів досягають забійної маси. Завдяки високій здатності до відтворення, птиця дає багато продукції на одиницю своєї живої маси. При середньорічній несучості 220 – 260 шт. яєць від однієї курки можна мати понад 120 курчат, при вирощуванні яких загальна жива маса становить 180 кг, або 90 кг її живої маси. Тільки маса яєць, знесених за рік, перевищує живу масу курки у 5 – 7 разів.

Розвиток ембріона поза тілом матері дає змогу організувати штучне виведення молодняка сільськогосподарської птиці протягом року за допомогою інкубаторів.

Періодичне виявлення інстинкту насиджування (квоктання) позитивне при природному насиджуванні яєць і негативне при штучному виведенні молодняка. У період квоктання птиця не несе яєць. У зв’язку з цим ведеться постійна робота, спрямована на ліквідацію інстинкту насиджування. Як відомо, в курей породи леггорн і російської білої інстинкт насиджування мінімальний.

Щорічна заміна оперення (линяння) є причиною припинення яйцекладки на тривалий період. Тому ведеться робота по скороченню непродуктивного періоду у птиці, для чого застосовують примусове линяння. Добре розвинена акліматизаційна здатність птиці забезпечує можливість розведення її у всіх кліматичних зонах.

Всеїдність сільськогосподарської птиці є дуже цінною біологічною ознакою, оскільки для годівлі можна використовувати корми рослинного і тваринного походження.

Здатність птиці жити і мати високу продуктивність в умовах необмежених польових вигулів і кліткового утримання дала змогу перевести виробництво продукції птахівництва на промислову основу з високим рівнем механізації та автоматизації технологічних процесів.

Завдяки здатності несучок нестися без самців у промислових підприємствах можна утримувати несучок окремо і тим самим збільшувати поголів’я самок при наявності тих самих виробничих потужностей і збільшувати вихід продукції з одиниці площі приміщень.

Здатність свійської птиці виробляти високоцінні продукти харчування є однією з основних біологічних особливостей. Відомо, що одне яйце задовольняє потребу людини у вітаміні А на 15 – 17%, В2 – 10 – 13%, Д – 13 – 40%. Білок яйця засвоюється людиною майже повністю.

Основна біологічна особливість птиці – розмноження шляхом відкладання яєць. Ця особливість дає можливість штучно виводити молодняк у будь-яких кількостях і будь-яку пору року, уникати сезонності, планувати технологічні групи за строками і кількістю, а племінний матеріал (яйця) зберігати і перевозити на значні відстані. Особливістю процесів злиття чоловічих та жіночих клітин та наступного розвитку ембріонів у птиці є те, що сам процес запліднення проходить у статевій системі самиць (лійці яйцепроводу), а ембріональний розвиток – поза організмом матері. Унікальним є те, що природа створила середовище (яйце), у якому ембріон може розвиватися окремо від материнського організму, використовуючи його поживні речовини.

На процес запліднення природою відведено всього близько 20 хвилин.

Порівняно із ссавцями, птиця відрізняється будовою тіла, внутрішніх органів, поведінкою, має генетичні та фізіологічні особливості. Кістки у птиці тонші, твердіші та міцніші. Трубчасті кістки тонкостінні, без кісткового мозку, містять повітря. Скелет птиці має особливу будову, яка пов’язана з пристосуванням організму до літання.

Шкіра птиці, на відміну від ссавців, більш тонка. З добре розвинутим підшкірним шаром, який утворює складки. Це надає птахам більшої рухомості.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать