Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення

Кабінет Міністрів України

Національний аграрний університет

Кафедра аграрної економіки

Курсовий проект

на тему:

Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення

Виконала:

студентка 3 курсу, 8 групи

факультету аграрного менеджменту

Пегорькова О. С

Перевірили:

Степасюк Л. М.,

Куциконь Л. О.

Київ – 2007

План

Вступ

Розділ 1. Наукові основи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

1.1 Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

1.2. Показники економічної ефективності виробництва зерна та методика їх визначення

Розділ 2. Рівень виробництва зерна та його економічна ефективність

2.1. Виробничі ресурси господарства та їх використання

2.2. Посівні площі, урожайність та валовий збір зерна

2.3. Економічна ефективність виробництва зерна

Розділ 3. Проектне обґрунтування урожайності зернових та визначення беззбиткового обсягу виробництва

3.1. Інтенсифікація виробництва зерна

3.2. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

3.3. Проектне обґрунтування урожайності та визначення беззбиткового обсягу виробництва

Висновоки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

В успішному розвитку багатьох галузей економіки України, насамперед сільського господарства, вирішальну роль відіграє збільшення обсягів виробництва зерна. Зернові культури мають найвищу питому вагу в структурі посівних площ і валових зборів сільськогосподарських культур. Це пояснюється їх винятковим значенням та різнобічним використанням.

Зерно та продукти його переробки є основою харчування людей. Зерно використовується людиною у вигляді хліба, крупи, макаронів, кондитерських виробів. Так, у 1992 р. з розрахунку на душу населення було спожито 142,5, а в 1993 р.— 144,5 кг хліба та хлібопродуктів. Ці продукти відзначаються високими поживними та смаковими якостями, містять достатню кількість білків, вуглеводів, вітамінів, амінокислот та мінеральних солей.

Зерно — головний і незамінний корм при виробництві тваринницької продукції. Воно має значно вищу поживну цінність порівняно з іншими видами кормів, характеризується високим вмістом кормових одиниць, перетравного протеїну, макро- та мікроелементів. Як корм використовується також побічна продукція вирощування зернових — солома і полова.

Продукція вирощування зернових культур є сировиною для переробної промисловості. Наприклад, у результаті переробки зерна одержують спирт, крохмаль та іншу продукцію, з соломи — целюлозу, папір тощо.

Зерно — важливий експортний продукт, що має забезпечувати значні надходження валютних коштів. При зберіганні зерно практично не втрачає своїх якостей і тому придатне для створення державних резервів продуктів харчування та кормів.

Загальна потреба країни в зерні визначається кількістю зерна, що йде на харчування, переробку, корми, насіння, експорт та створення державних резервів. У цьому обсязі найбільшу питому вагу має зерно, що споживається тваринництвом та використовується населенням як продукт харчування. В Україні від загальної кількості виробленого зерна на корм худобі і птиці використовують 52—57%, на харчування—15—17, насіння — 8—10, переробку — З—4, втрати при зберіганні і доробці становлять 6—8 %, Виходячи з науково обґрунтованих норм споживання хліба та хлібопродуктів (148 кг на душу населення за рік), зростаючих потреб тваринництва у концентрованих кормах, зменшення залежності країни від імпорту зерна та виходу в перспективі на світовий ринок зерна в ролі одного з експортерів, необхідно довести виробництво зерна до 1 т з розрахунку на душу населення.

Виробництво зерна та зерновий ринок в Україні є основною складовою сільськогосподарського виробництва. Від реалізації зернових культур сільськогосподарські товаровиробники отримують майже третину грошових надходжень (32,7 %в середньому за 2002-2005 роки).

Великі коливання обсягів виробництва зерна по роках с основною причиною відчутного коливання обсягів його експорту та імпорту. Зокрема, якщо частка експорту зерна у його виробництві в 2005р. становила 32,9 %, то в 2006р. лише на рівні 20 %.

Останнім часом значно активізувався експорт вітчизняного ячменю. Є оптимістичні перспективи для нарощування експортних поставок української кукурудзи. Зважаючи на кон'юнктурну привабливість зерна, змінюється структура його експорту. На частку пшениці, ячменю та кукурудзи припадає в останні роки 97-98 % загального експорту зерна.

Цінова ситуація за період, що аналізується, залишається нестабільною, незважаючи на щорічні наміри з боку органів державної влади врівноважити її ринковими методами. За 2005 р. порівняно з попереднім роком сільськогосподарськими підприємствами реалізовано зерна майже на 2,8 млн. тонн більше, а на різниці у цінах вони втратили від реалізації зерна близько 700 млн. гри.

Простежується з роками зростання собівартості реалізованого зерна, причому більш високими темпами порівняно з ростом реалізаційних цін. Відчутно знижується рентабельність та доходність від реалізації збіжжя з кожного гектара зернових, зростає частка господарств, які одержують збитки від реалізації зерна.

Державне регулювання цін на зерно шляхом запровадження механізму заставних та інте

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать