Африканський вектор зовнішньої політики України

україна африка зовнішня торгівля

Україна співпрацює з різними континентами світу. Серед них і Африка. Абсолютна більшість африканських країн визнали Україну як незалежну державу і встановили дипломатичні відносини. Проте лише в Алжирі, Єгипті, Пар діють українські посольства. У більшості інших країн Африки українські дипломати були акредитовані по сумісництву, що свідчить про досить низький рівень налагодженості відносин з африканськими країнами.

В Африці нараховується 53 країни. Усі країни, крім Пар належать до країн, що розвиваються, причому більша їх частина (38) відносяться до найбідніших і слаборозвинутих країн Тропічної Африки або Африки південніше Сахари. Є тут нафтоекспорті країни із середніми прибутками – Алжир, Нігерія і Лівія.

Останніми десятиліттями значнопоглибилася диференціація африканських країн за рівнем соціально-економічного розвитку. На одному полюсі виявилися найменш розвинуті країни – фінансові банкрути зі зруйнованою і кримінальною економікою (Ліберія, Сьєрра-Леоне, Чад, Республіка Конго, Сомалі та ін.); Інший полює утворює ПАР, що є індустріально-аграрним гігантом за африканськими мірками, а також країни (Нігерія, Зімбабве, Гана, Кенія, Ботсвана, Кот-д’Івуар, Сенегал, Габон, Уганда та ін.), що володіють більш-менш розвинутим промисловим сектором, який ґрунтується на видобутку корисних копалин і переробці сільськогосподарської сировини.

Безпосередні торговельні контакти встановлені лише з обмеженою кількістю північноафриканських держав. Переважну більшість товарів, вироблених на Африканському континенті, Україна закуповує на міжнародних біржах. В цілому пряма торгівля України з Африкою не перевищувала за роки незалежності 2 – 3 відсотків загального обсягу товарообігу.

Якщо говорити про економічний аспект інтересів України, то Африканський континент поки що не щільно інтегрований у глобальну економіку і його роль у світовій торгівлі вимірюється кількома відсотками, це величезний ринок, який не варто ігнорувати. Зважаючи на те, що найважливішою складовою реальної торговельно-економічної політики України повинна бути цілеспрямована інтеграція країни у світове господарство на основі нарощування обсягів вивезення готової продукції на світовий ринок, розвиток співробітництва з африканськими країнами має стати стратегічним завданням.

Серед торгово-економічних партнерів України Африка не займала надто високого місця, проте освоєння африканських ринків є дуже важливими з огляду на те, що протягом 2005 – 2007 років зовнішньоторговельний баланс став різко негативним: 2005 р. він становив – 1,85 млр. дол. США, у 2006р. – 6,6 млр. дол. США, а за 2007 рік негативне торгове сальдо досягло уже – 11,3 млр. дол. США.

На цьому фоні постійно позитивний торговий баланс з Африкою виглядає дуже привабливо і нагадує про необхідність розширити ринки збуту і збільшувати український експорт.

Базові підходи до розвитку відносин України з країнами Африки закладено в головних завданнях зовнішньополітичної стратегії нашої держави, які полягають у її поступовому входженні у світові політичні, економічні, гуманітарні та інші процеси, як повноправної учасниці нової глобальної системи міжнародних відносин.

Основні передумови розвитку зовнішніх економічних зв’язків України з країнами Африки такі:

- країни Африки, за винятком ПАР, за міжнародною класифікацією належать до молодих ринків, які активно розвиваються (emerging markets);

- більшість африканських країн є давніми партнерами колишнього СРСР, тобто стратегія розвитку економічних зв’язків з ними має вагомі напрацювання;

- значна частина сучасних управлінців і спеціалістів африканських країн одержала освіту в колишньому СРСР, у тому числі у ВНЗ України, що полегшує встановлення ділових стосунків;

- країни Африки об’єктивно потребують інжинірингових, консалтингових, будівельних, шляхових, геологорозвідувальних та інших послуг, у наданні яких спеціалісти України мають високу кваліфікацію і великий досвід;

- армії Африки озброєні радянською зброєю, яка виготовлена і в Україні, тому являють собою ємкий ринок озброєнь. Військової техніки і військово-технічних послуг;

- країни Африки відстають від України в розвитку науки, техніки та технологій і потребують багатьох товарів і послуг, на яких спеціалізується Україна, а тому є перспективними ринками збуту.

Однією з гостро актуальних проблем для Африки є продовольча проблема. І тут Україна може запропонувати допомогу у будівництві гребель і водосховищ, штучних зрошувальних систем, геологорозвідувальні роботи з метою виявлення підземних вод, інженерні роботи, поставки будівельної і сільськогосподарської техніки та обладнання, допомогу кадрами кваліфікованих фахівців.

Розглядаючи потенційні можливості африканських країн, що становлять інтерес для України, потрібно брати до уваги досягнення деяких з них в окремих галузях. Наприклад, виробництво високоякісних і дешевих від західних аналогів персональних комп’ютерів (Марокко); невпинне зростання електронної промисловості (ПАР, Лівія й Туніс) тощо. Тут створюється передумова для розвитку науково-технічної кооперації, що підвищить ефективність експорту українських патентів та ліцензій і допоможе уникнути традиційних труднощів у сфері розробки нових технологій. Україна може задовольнити потреби африканських країн у картографічній і геодезичній зйомках, геологічному розвідуванні, програмному забезпеченні комп’ютерної техніки.