Основні напрями хімізації виробництва сільського господарства

РЕФЕРАТ

Тема:

Основні напрями

хімізації виробництва

сільського господарства.

1. Використання мінеральних добрив.

2. Роль регуляторів росту рослин.

3. Використання засобів захисту рослин: пестицидів, гербіцидів, фунгіцидів.

4. Роль хімії у тваринництві.

Заграновської Інни 11-Б кл.

1. Використання мінеральних добрив.

Підвищення родючості грунтів пов’язано з широким використанням мінеральних добрив у поєднанні з системою агротехнічних заходів.

Найбільш великим резервом підйому врожайності і підвищення плодоріддя грунту являються мінеральні добрива. В даний час в загальному балансі вноситься у грунт підживлювальні речовини на долю мінеральних добрив припадає близько 60%. Випущені нашою промисловістю мінеральних добрив підрозділяються на прості або в яких містяться один елемент струму і комплексні (складні), в яких містяться два-три макроелемента, а також мікроелементи. Мінеральні добрива використовуються диференційовано, з урахуванням рівня родючості грунтів, попередника культури та її сортових особливостей. основне удобрення – це мінеральні добрива, які вносять у рядки під час сівби і підживлення рослин у період вегетації. При цьому туку вносять в різні шари грунту і в різні строки. Під основні сільськогосподарські культури 60-70% фосфорно-калійних добрив застосовують як основне удобрення у господарствах Коломийського, Галицького районів, які мають відповідну базу. і створюють перехідний фонд добрив. Основний спосіб внесення – розкидний. Використовують і мінеральні добрива і при підживленні культурних пасовищ. Як показала виробнича перевірка в господарствах Богородчанського і Городенківського районів, віддача від туків зростає в 2-2,5 раза. Одним із способів такого використання туків є стартовий, тобто внесення під час сівби культур. Досвід показує, що таке внесення підвищує врожайність зернових культур. Для зменшення втрат азоту в грунті, підвищення ефективності використовується інгібітор нітрифікації – нітрапирін. При внесенні підвищених доз туків він забезпечує приріст урожаю цукрових буряків на 10%, кукурудзи на силос – 14%. Поряд із твердими туками в господарствах області використовується значна кількість рідких добрив. Серед них останнім часом виділяється рідкий аміак, який містить 82,3% діючої речовини азоту. Першими в області використовують рідкий аміак господарства Коломийського і Рогатинського районів. Строки і способи внесення рідкого аміаку визначаються механічним складом грунту і культурою. Спостереження за ростом і розвитком рослин різних культур свідчать про перевагу осіннього внесення. Дія аміаку при цьому прискорюється на 7-10 днів, усі фази розвитку рослини проходять з деяким внесенням. За своїм забарвленням і розвитком стеблостою залишаються рівними на посівах не спостерігається темно-зелених смуг. Зростання обсягів використовують основних елементів живлення у вигляді чистих і концентрованих мінеральних добрив з кожним роком висуває проблему мікродобрив. Вони, як відомо доповнюють дію основних мінеральних добрив, однак відіграють важливу роль в усіх біохімічних процесах рослин.

2. Роль регуляторів росту рослин.

3. Використання засобів захисту рослин: пестицидів, гербіцидів, фунгіцидів.

Одним із можливих напрямів вдосконалення технологій розроблення с/г технологій розробляють с/г культур являється застосування хімічних засобів регулювання біологічними процесами з допомогою регуляторів росту рослин. Підвищення врожайності с/г культур при використанні регуляторів росту забезпечить переважно боковим шляхом, за рахунок недопущенню витрат врожаю при збиранні, прискорення виробництва або покращення умов механізованої техніки. Регулятори росту рослин, широкий – термін включаючи природні (ендогенні) і синтетичні (екзогенні) і біологічні, активні та хімічні з’єднання. До ендогенних (природні) регулятори росту рослин належать фітогормони. Ця речовина при використанні кількох навіть в невеликих незначних концентраціях спостерігається пряме включення на культурні рослини. При цьому можуть ціле направлено прискорюватись або зупиниться процес росту розвитку, а потім з допомогою внутрішньої системи транспортування доставляються в його різні органи. По тій причині ендогенні регулятори можуть зробити вплив на тканини віддалені від місця їх синтезу. На основі вчення природних регуляторів росту і їх роль в обміні речовин створені синтетично (екзогенні) регулятори росту широко застосовуються в с/г. Екзогенні регулятори росту хоч і не зустрічаються в рослинах, однак не завжди визивають ефект регуляції росту, но і підвищується фізіологічний вплив особистих рослинних гормонів. Регулятори росту і розвиток рослин можуть стати цінним складом сучасних інтенсивних технологій знаходження с/г в нашій державі. Однак регулятори росту не виявляються універсальним засобом, яке викликає появлення у рослин нових, не маючих ніяких засобів. Дія цих властивостей строго органічно зупинено із за можливостей генотипу рослин. Застосування фізіологічно активних властивостей лиш помогло рослинам ліпше розкрити в даних конкретних умовах по ряду причин залишався раніше невиявленим.

Регулятори росту ні в якому разі не замінять добрива. Вони можуть активізувати фізіологічні важливі процеси розвитку рослин.

Регулятори росту відносяться до хімічних засобів управління біологічними процесами, що відбу