Глід - лікарська рослина

Реферат на тему:

« ГЛІД»

лікарська рослина

Виконав: студент групи ІІІФ_{4 Д Дутчук Мирослав}

Глід (Crataegus ) — рідчагарників або рідше невисоких деревродинирозових (Rosaceae).

Пагони, як правило, забезпечені більш-менш добре розвиненими колючками (видозмінені укорочені пагони). Листя від цільних до перистолопастних і перисторозсічене. Квітки білі, рідше рожеві до червоних, зазвичай зібрані в напівпарасольки або щитковидне суцвіття. Зав'язь нижня. Плід (т. зв. кісточкове яблуко або кістянкоподібний) часто кулястий, яйцевидний або грушовидний, більшою частиною червоний, оранжево-бурий або чорний.

Близько 200 (за іншими даними, більше 1000) поліморфнихвидів, дико ростуть в помірних областях Північної Америки та Євразії.

Плоди деяких видів глоду їстівні; щільна деревина придатна для дрібних виробів. Багато видів декоративні: частина з них добре виносять стрижку і забезпечені розвиненими колючками, у зв'язку з чим використовуються в живих огорожах. Рідкий екстракт з плодів або настій з квіток глоду колючого і глоду криваво-червоного містить деякі органічні кислоти, вітаміни; застосовують при розладах серцевої діяльності, судиннихневрозах, гіпертонічній хворобі та ін.

Види:

• Глід одноматочковий (Crataegus monogyna Jacq. )
• Глід український (Crataegus ucrainica Pojark. )
• Глід п'ятиматочковий (Crataegus pentagyna Willd. )

Глід одноматочковий

Глід одноматочковий (Crataegus monogyna Jacq. ) (місцеві назви — гльод, глод, глід тощо) — кущ або невелике деревце родини розових (Rosaceae) 3-7 м заввишки з колючими червонувато-коричневими гілками. Колючки короткі (до 2 см завдовжки), гострі, міцні. Листки чергові, 3 — 7-глибокороздільні, оберненояйцеподібні, зверху темно-зелені, блискучі, зісподу світліші, з восковим нальотом, лопаті їх надрізано-пилчасті. Суцвіття щитоподібні, з трьох-п'яти гілочок, які містять по 10-18 квіток. Оцвітина подвійна, роздільнопелюсткова, п'ятичленна, чашолистки трикутно- або широкоовальні, відігнуті донизу. Віночок білий (до 15 мм у діаметрі), тичинок багато, маточка одна, стовпчик один, прямий, зав'язь напівнижня. Плід — видовжено-яйцеподібний, рідше кулястий (8 — 10 мм завдовжки), червоний, коричнево-червоний або жовтуватий, з однією кісточкою й солодкуватим м'якушем.

Росте в підліску мішаних і листяних лісів, частіше на узліссях, лісових галявинах, на схилах річкових берегів і балок, у байрачних лісах. Світлолюбна, морозостійка, солевитривала рослина. цвіте у травні, плоди достигають у вересні — жовтні.

Поширений по всій Україні. Для промислової заготівлі придатні всі види глоду, що зростають в Україні. Райони заготівель доцільно зосередити в Сумській, Полтавській,

Харківській, Луганській, Донецькій, Дніпропетровській, Черкаській, Вінницькій, Хмельницькій, Одеській, Чернівецькій, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях. Запаси сировини значні.

Застосування: Лікарська, харчова, медоносна, фарбувальна, декоративна рослина.

У науковій медицині використовують плоди і квітки глоду — Fructus et Flo.res Crataegi. 3 плодів готують рідкий екстракт, який входить до складу кардіовалену. Препарати з глоду знижують збудження нервової системи, тонізуюче діють на серцевий м'яз, посилюють кровообіг у коронарних судинах серця і судинах мозку, знижують кров'яний тиск, знімають болі в області серця.

У народній медицині плоди використовують при різних хворобах серця, при гіпертонії, головному болю. Квітки використовують при серцевих хворобах, нервових збудженнях, запамороченні голови, у період клімактерію.

У квітках містяться кратегусова кислота, флавони, кверцин, каротин, органічні кислоти й вітамін С.

Плоди глоду їстівні, особливо після заморозків, вони містять цукри (1О-15 %), яблучну кислоту, дубильні, фарбувальні, пектинові та інші речовини. 3 них готують киселі, інколи консервують з цукром, сушені плоди вживають як сурогат чаю.

Глід одноматочковий належить до пізньовесняних медоносів і пилконосів, його охоче відвідують бджоли. Нектар глоду містить в основному глюкозу, є й сахароза. Цукристість нектару до 18 %. Одна квітка містить 0,466 мг цукру, не більше як у горобини і соняшника. На глоді іноді попелиці виділяють падь. Кора глоду придатна для фарбування тканин у червоний і коричневий кольори. Деревина дуже щільна, міцна, важка, червонуватого кольору, придатна для токарних виробів і виготовлення держаків для ручних знарядь і інструментів.

Плоди глоду одноматочкового

Глоди часто використовують для створення живоплотів і як підщепи при розведенні груш, яблунь, слив. Не рекомендується розводити глід поблизу фруктовик садів у зв'язку з тим, що він уражується такими ж шкідниками, як і культурні плодові породи.

Збирання, переробка та зберігання

Квітки збирають на початку цвітіння, зриваючи або зрізуючи секаторами суцвіття, і нещільно складають у кошики. Сушать швидко, розстилаючи тонким шаром на тканині або папері на горищах під залізним дахом або під наметами з достатньою вентиляцією. Пакують у фанерні ящики, вистелені папером, по 10-15 кг.

Плоди збирають восени, обриваючи руками, складають у кошики. Сушать у печах або сушарках при температурі 50-60°, розстилаючи їх тонким шаром

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать