Роль образу Мерліна в роботах Томаса Мелорі

РОЛЬ ОБРАЗУ МЕРЛІНА В ТВОРАХ ГАЛЬФРІДА МОНМУСЬКОГО "ЖИТТЯ МЕРЛІНА" І ТОМАСА МЕЛОРІ "СМЕРТЬ АРТУРА"

Мирлян Ігор, 4 курс

У данній статті я розглянув образ чаклуна Мерліна у творах Гальфріда Монмутського "Життя Мерліна" та Томаса Мелорі "Смерть Артура". На основі цих творів я спробував проаналізувати роль і місце цього персонажу у наведених вище творах. Провівши дослідження я прийшов до висновку: Що образ Мерліна у обох творах є одною із головних діючих осіб і завдяки ньому досить активно розвиваеться сюжет обох творів.

Починаючи з Гальфріда Монмутського в цикл Артуровських легенд входить образ мага - радника і постійного супутника короля Артура Мерліна. Значно пізніше цей образ після довгих змін проявиться у творі "Смерть Артура" Томаса Мелорі. Метою даної роботи є спроба розкрити роль Мерліна в творах Гальфріда Монмутського "Життя Мерліна", зміну його образу і ролі в творі Томаса Мелорі "Смерть Артура".

Батьком цього персонажа по праву вважають Гальфріда Монмутського, оскільки до його твору імені чаклуна Мерліна ми не зустрічаємо ні у Гильдаса (VI ст) ні в збірці валійських легенд Мабіногион (XII - XIII ст). І навіть в текстах Неннія (IX ст) ми не знайдемо його. Але в цьому тексті ми можемо зустріти сюжет з пошуком молодого Мерліна:

"После этого король призвал своих колдунов, дабы они указали, что ему надлежит предпринять… пока ты не отыщешь ребенка, у которого нет отца, и этот ребенок не будет убит, а земля, на которой ты собираешься возвести крепость, окроплена его кровью, крепость никоим образом никогда не будет построена. "¹

Пошук потім повторюється у Гальфріда Монмутського в "Пророкуванні Мерліна". Але, не дивлячись на це, саме ім'я Мерлін вперше зустрічається саме в творі Монмутського "Життя Мерліна"² . Цей твір дійшов до нас у единому рукопису XII століття, який зберігаеться у Лондонському музеі.

В "Житті Мерліна" (Vita Merlini) Мерлін з'являється перед нами як зверхній й трохи навіжений віщий старий:

"Вещего мужа хочу Мерлина забавную музу

Петь и безумье его"³

Він віддалився в ліси, убитий горем, оскільки загибель багатьох близьких йому людей помутила думки його і утомлений від земної метушні мудрець шукає спокою біля лісових джерел.

"На стороне Передура Мерлин явился в сраженье,

…

то едва увидав, ты, Мерлин, ряды оглашаешь

Горестным воплем своим и взываешь так громогласно

<Вот какою бедой меня настигло злосчастье!

Скольких спутников я - и каких - сегодня лишился!

Целых три дня напролет над убитыми плакал несчастный,

Полнил, безумье его обуяло: покинув украдкой

Всех, в леса он бежал, чтобы люди его не видали. "⁴

Не будемо забувати що дія даного твору за хронологією відбуваються після подій відображених в "історії бритів". Цей твір є чимось схожим на післямову, або вдалий рекламний хід для майбутньої великої праці Монмутського, де роль Мерліна гранично ясна: він повинен своїм надприродним даром зацікавити сучасників Гальфріда. Так наприклад сюжет з передбаченням потрійної смерті хлопця:

"конь, увлекаемый быстрым движеньем,

Рухнул стремглав с высокой горы, а охотник с обрыва

Грянулся прямо в поток, у подножья горы протекавший.

Только одною ногой за дерево он зацепился,

Тело же - вниз головой - погрузилось в текучую воду.

Так упал, утонул и повис на дереве бедный,

Смертью тройной доказав правдивость вещего мужа. "⁵

Але не довго Мерліну дають, поневірятися по лісах, спочатку про нього проявляє турботу його сестра і він приходить до неї в гості. Але коли збирається вирушати у зворотній шлях його хапають та садовлять на ланцюг, і він надовго замовкає. Одначе опісля зради жінки короля який садовив його на ланцюг, та пригоди з потрійною смертю його запитують, пообіцявши волю, про долю зниклого короля Артура, і він відповідає, що:

"Нами туда был Артур, у Камблана раненный в битве,

Край он покинул родной и, тобой за моря увезенный,

К нимфам попал во дворец, как ты мне рассказывал раньше. "⁶

Виходячи зі всього наведеного вище ми можемо прийти до висновку, що у Гальфріда Монмутського в "Житті Мерліна" образ Мерліна грає роль старого який прожив величезну кількість років знає, що було і що буде, тобто, він стає для середньовічного віруючого в містику читача тією знахідкою, спираючись на яку в кінці Гальфрід попереджає про те, що створить ще цікавішу працю:

"Лавры сплетите - вручить их Гавфриду из Монемуты,

Ибо он ваш, ибо он и прежде ваши сраженья,

Ваших вождей воспевал и оставил книжку, что ныне

Славится в мире во всем под названьем <Деянья бритонов>"⁷

На відміну від Гальфріда у Томаса Мелорі в творі "Смерть Артура", який був написаний у першій чверті XV ст., а опублікований у 1485р. Уильямом Кекстоном, ми вже зустрічаємо зовсім іншого Мерліна. Мерлін Гальфріда Монмутського знає все, але не втручається в пригоди які повинні статися. У творі ж Мелорі вже на початку Мерлін допомагає Утеру Пендрагону з "одруженням", в результаті якого був зачатий Артур. Але за цю допомо

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать