Своєрідність художньої деталі у повісті Григорія Кияшка "Жайворони"

Міністерство освіти та науки України

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Факультет української й іноземної мови та мистецтвознавства

Кафедра української літератури

РЕФЕРАТ

На тему:

«Своєрідність художньої деталі у повісті Григорія Кияшка «Жайворони»

Виконала:

студентка гр. УУ-08-03

Костіна І.І.

Перевірила:

доцент Олійник Н.П.

2011 р.

ЗМІСТ

Біографічні відомості про автора

Художня деталь і її види

Художня деталь у повісті Г. Кияшка «Жайворони»

Список використаної літератури

Біографічні відомості про автора

Народився Григорій Григорович Кияшко 19 квітня 1936 року в білоруському селі Мокреці на Гомельщині в сім’ї селянина. Ще до війни з матір’ю переїхав до Києва: батько тоді служив в армії і загинув у серпні 1941. Оселився на Солом’янці неподалік учбового плацу, що розлігся перед цегляними корпусами авіаційного й артилерійського училищ.

Напередодні великих свят Першотравня й сьомого листопада споришевій плац з раннього ранку перетворювався на місце спортивних ристалищ. Місцеві хлопчаки з заздрістю й захопленням спостерігали, як верхи на конях приїжджали молоді конармійці, як легко й гарно вони трималися в сідлах.

Які то були джигитівки!.. Живими краплинами ртуті переливалися вершники навколо пущеного стрілою коня, невагомо обвивалися круга шиї, кидалися плазма й пірнали під черево й знову раптово вихоплювалися у сідло, стрімголов мчали до фінішу. Тут Завихрювалось на плацу щось таке, від чого туманіло в очах у малого Гриця і серце стукотіло у захваті… Й ніколи не набридало дивитись на скачки, хоч би вони тривали цілий день з ранку й до вечора. Хтось скаже обід? Про які харчі мова, коли он що діється на очах!

На плацу розставляли прапорці, втикали в трубки лозу, й нові вершники галопували й здимали муштрованих коней дибки, й тонке пруття від миттєвих змахів шабель сторчма осідало на збиту копитами землю.

Коли розпочалася війна, знайомий учбовий плац надовго заріс бур’яниськом. Лихоліття війни всім далося в знаки. Зате який же врочистим і святковим тут, на ожилому плацу, був салют Перемоги!

По закінченні десятирічки за путівкою комсомолу Григорій Кияшко виїхав на будівництво шахт Донбасу. Працював і вчився, і став згодом відповідальним секретарем «Шахтобудівника» – багатотиражної газети при шахті «Севастянівська». З 1956 по 1959 рік він служив у лавах Радянської Армії, а через два роки вступив до Українського поліграфічного інституту. Працював завідуючим відділом журналу «Заклик», тривалий час був кореспондентом газети «Літературна Україна» та директором Українського республіканського Будинку літераторів, нині – заступник відповідального секретаря журналу «Київ». Член Національної спілки письменників України.

З оповіданнями для дітей Григорій Кияшко почав виступати в журналі «Барвінок» на початку 60-х років. Згодом побачила світ його перша книжка для юного читача – збірки оповідань «Турецькі султани» (1965). Потім вийшли книжки «До козацького схову» (1967), «Жайворони» (1970), «Поштовій фургон» (1978).

Живе Григорій Григорович Кияшко в місті Києві.

Художня деталь і її види

Художня деталь як стильова ознака творчості письменника є неповторним, глибоко індивідуальним атрибутом. Це така характерна риса чи подробиця, яка має відносно самостійне значення й використовується для того, щоб емоційніше й глибше змалювати картини чи образ, підкреслити важливість чогось, індивідуальну особливість. Тому при порівнянні стилів письма будь-яких письменників ми навряд чи знайдемо у них однакові художні деталі. Ю.Б.Кузнєцов зазначає: «Стильова манера письменника виявляється не тільки у своєрідності всього твору, а й в особливостях кожного з його елементів. Вибір деталей, ідейно-художні завдання, які з їх допомогою вирішуються, у різних письменників різні».

Деталі можуть бути:

· предметної зображальності (портрет, учинки персонажів, їхнє переживання й мовлення (монологи й діалоги), побутова обстановка, пейзаж, сюжет (послідовність і взаємодія зовнішніх і внутрішніх вчинків персонажів у часі і просторі);

· композиційні деталі (порядок, спосіб і мотивування, оповідання й опису зображуваного життя, авторські міркування, відступи, вставні епізоди, обрамлення (композиція образу – співвідношення й розташування предметний деталей у межах окремого образу).

· стилістичні деталі (зображувально-виразні деталі авторського мовлення, інтонаційно-синтаксичні й ритміко-строфічні особливості поетичного мовлення в цілому).

Тобто можна сказати, що художня деталь буває речовою, портретною чи пейзажною, одиничною або наскрізною, може набувати символічного значення, але, незважаючи на те, якою вона є, деталь служить для розкриття підтексту, для глибшого розуміння ідейного змісту твору. Автор може застосовувати деталь і для вираження складних внутрішніх переживань персонажа та поглиблення психологізму. У творчому доробку Григорія Кияшка художня деталь посідає важливе місце.

Художня деталь у повісті Г. Кияшка «Жайворони»

художній деталь кияшко повість

У повісті «Жайворони» розповідається про літні двотижневі пригоди десятирічного хлопчика Павки, який проживає у місті Київ. Його тато – мостобудівник, мама – іхтіолог, досліджує життя і природу

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать