Фольклорні мотиви у драматичній поемі Л. Костенко "Дума про братів Неазовських"

Зміст

Вступ

Розділ 1. Проблеми і теоретичні засади вивчення творчості Ліни Костенко

1.1 Рецепція Ліни Костенко в українському літературознавстві

1.2 Теоретичні основи дослідження

Розділ 2. Трансформація фольклорних мотивів у драматичній поемі Ліни Костенко «Дума про братів Неазовських»

Висновки

Вступ

Актуальність теми. Інтерес до творчості Ліни Костенко не спадає як у широких читацьких колах, так і в науці. ЇЇ творчий доробок активно досліджується науковцями, тому накопичено чимало матеріалу, присвяченого аналізу її творчості. Зокрема, «Дума про братів неазовських» досліджувалася під кутом зору народнопісенного історичного мислення в трактуванні історичних подій, фольклорного художнього історизму; вивчалася проблема часопростору в цій поемі. Але залишаються окремі аспекти, які не є глибоко вивченими, дослідженими, хоча й намічені науковцями. Це стосується аспекту дослідження поеми в світлі народної моралі, вивчення переосмислення фольклорного мотиву та мети цього переосмислення, використання уривків з «Думи про братів, які тікали з города Азова» та їх функціонування у творах, фольклорних образів.

Мета й завдання дослідження. Мета роботи полягає у вивченні особливостей трансформації фольклорного мотиву в поемі Л. Костенко «Дума про братів неазовських».

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

¾ виявити особливості проекції фольклорного сюжету на зображення історичної події і сучасності;

¾ розкрити роль використання у поемі уривків з «Думи про втечу трьох братів з города Азова», авторських ремарок, звертання до образу кобзаря;

¾ виявити ідейні перегуки поеми з народною мораллю в трактуванні проблеми вірності і зради;

¾ дослідити образи персонажів поеми в антитетичному співставленні з персонажами народної думи.

Об’єктом дослідження є поема Ліни Костенко «Дума про братів неазовських».

Предметом нашого дослідження стала трансформація фольклорного мотиву в поемі Л. Костенко «Дума про братів неазовських».

Метод дослідження. Основними методами дослідження є порівняльно-історичний, що полягає в співставленні поеми з народною думою, дослідженні перетворення фольклорних мотивів, образів, символів, в аналізі трактування історичної події авторкою; психологічний, що базується на поясненні мотивації вчинків персонажів; інтертекстуальний, що полягає в розкритті відсилок поеми до інших творів і художніх реалій, зокрема до народнопісенної творчості; структурний метод, що допомагає виявити роль використання фрагментів «Думи про втечу трьох братів з города Азова», авторських ремарок та особливості їх функціонування в тексті.

Наукова новизна одержаних результатів. Виявлено роль накладання фольклорного сюжету на історичну подію для висвітлення її з точки зору сучасних проблем та поглядів. Виділено основні особливості трансформації фольклорного мотиву відповідно до художньої мети авторки. Дістало подальшого розвитку вивчення трактування проблеми вірності в поемі у світлі народної моралі, також досліджена роль використання уривків з народної думи в тексті твору.

Практичне значення одержаних результатів. Результати цього дослідження можуть бути використані для подальшої розробки теми в дипломних, магістерських дослідженнях з більш глибоким висвітленням одного з поставлених питань. Положення і висновки цих робіт можуть знадобитися для роботи з дітьми в літературних гуртках у школі, у класах з поглибленим вивченням української літератури тощо.

Структура роботи. Структура дослідження визначається його метою і завданнями. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку джерел використаної літератури. Загальний обсяг роботи складає 24 сторінки та 3 сторінки списку літератури, який містить 20 позицій.

1 розділ. Проблеми та теоретичні засади вивчення творчості Ліни Костенко

1.1 Рецепція Ліни Костенко в українському літературознавстві

Творчість Л. Костенко активно досліджується українським літературознавством. Доробок науковців включає як монографії, нариси, так і окремі статті, де розглядаються Ліни Костенко поетеси чи питання, пов’язані з творчістю Л. Костенко. В.С. Брюховецький у нарисі «Ліна Костенко» подає цілісний аналіз творчості поетеси. Він, залучаючи біографічні матеріали, показує становлення стилю поетеси, її мистецький розвиток, дає уявлення про формування ліричного героя, аналізує окремі збірки і твори. Автор нарису знаходить у творчості поетеси трансформацію кращих традицій українського фольклору і класичної літератури. Він робить висновок щодо філософічності світосприйняття поетеси. Літературознавець вважає, що громадянський пафос її творів ніколи не зводиться до декларативності, вписаний у національне і загальнолюдське. В. Брюховецький торкається питань використання і трансформації біблійних, міфологічних, фольклорних образів у творчості Л. Костенко. Зокрема, характеризуючи «Думу про братів неазовських» автор статті вважає мотив протиборства вірності і зради стрижнем твору. Він вказує на антитетичне протистояння поеми своєму фольклорному аналогові, який, у свою чергу, за словами критика, несе у собі могутній утверджуючий потенціал через пристрасне засудження. Науковець робить цікаве зауваження про використання мотивів XX сторіччя, які не тільки не шкодять цілісності твору, а поглиблюють контраст і розширюють часопростір,

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать